Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 4. Емісійні операції банків - Курс Банківська Система - Studbook
Главная->Банківська система->Содержание->4. Емісійні операції банків

Курс Банківська Система

4. Емісійні операції банків

Емісію цінних паперів банки України здійснюють при їх створенні, а також при формуванні ресурсів для своїх активних операцій. За рахунок випуску простих та привілейованих акцій відбувається утворення капіталу банків, які мають статус акціонерного товариства. Прості акції вільно купуються та продаються на вторинному ринку цінних паперів. Перший випуск акцій банку повинен складатися виключно із простих акцій. Реєстрація та продаж банком-емітентом першого випуску акцій звільняється від оподаткування на операції з цінними паперами.

Випуск простих акцій дозволяє банку отримати додаткові кошти у безстрокове користування та збільшити капітал, що дає змогу нарощувати обсяг активних операцій. Якщо прибуток відсутній чи невеликий, то банк може не виплачувати дивіденди акціонерам. Однак випуск простих акцій має й свої недоліки: є дорогим джерелом, оскільки дивіденди виплачуються з прибутку; розмір дивідендів, як правило, вищий за процент, що виплачується кредиторам банку.

Випуск привілейованих акцій також має свої переваги і недоліки. Так, до позитивних сторін можна віднести: зростання капіталу, а отже й розширення спектра активних операцій; кошти отримуються у безстрокове користування; немає загрози дійсним акціонерам щодо зменшення контролю над банком.

Проте привілейовані акції є дорогим джерелом, оскільки дивіденди по них бувають вищими за дивіденди по простих акціях. Згідно з Базельськими рекомендаціями привілейовані акції належать до додаткового капіталу, а в Україні вони, перебуваючи в складі статутного капіталу, відносяться до основного капіталу.

Первинна і повторні емісії банками акцій

В Україні банківські установи організовано у формі акціонерних товариств. Власний акціонерний капітал вони формують за рахунок грошових внесків учасників банків, що забезпечуються випуском акцій.

Порядок випуску цінних паперів акціонерними банками ґрунтується на міжнародній банківській практиці і на основних законодавчих актах України, а саме: на підставі Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про цінні папери та фондовий ринок", Положення про умови здійснення комерційними банками діяльності з випуску та обігу цінних паперів.

Процедура випуску (емісії) акцій включає:

• прийняття рішень про випуск;

• підготовку проспекту, який містить необхідну інформацію про випуск;

• державну реєстрацію випуску акцій та реєстрацію проспекту емісії в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку;

• присвоєння цінним паперам міжнародного ідентифікаційного номера;

• укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії та з реєстратором про ведення реєстру власників акцій;

• публікацію проспекту емісії в засобах масової інформації;

• виготовлення акцій (сертифікатів акцій), якщо емісія здійснюється в документарній формі;

• організацію розповсюдження акцій;

• реєстрацію і публікацію результатів випуску акцій.

Рішення про первинний випуск акцій приймають загальні збори акціонерів банку, оформляють його протоколом.

Проспект емісії розробляє правління банку, підписує голова правління (за первинної емісії проспект готують учасники банку). У проспекті вміщуються всі дані про банк, його фінансовий стан, загальні дані про умови випуску акцій, їх розповсюдження і сплату доходу.

Щоб отримати право на первинну емісію акцій, банк повинен сплатити встановлений законодавством відсоток від заявленої суми статутного капіталу. Решту суми вносять учасники впродовж року.

Публікація проспекту емісії в засобах масової інформації можлива лише після державної реєстрації випуску.

При заснуванні акціонерного банку всі акції первинного випуску повинні бути розподілені серед учасників банку, тому публікація проспекту емісії в цьому випуску не передбачена.

Розміщення акцій може здійснюватися шляхом прямої передплати (публічне відкрите розміщення) юридичними і фізичними особами акцій або через фондову біржу.

Акції розповсюджуються за курсовою вартістю, яка визначається як сума номінальної вартості і курсової надбавки з укладенням договору купівлі-продажу між банком та клієнтом-акціонером. Кошти за придбані акції вносяться готівкою в касу банку або перераховуються на його кореспондентський рахунок.

На кожного акціонера відкривають у банку особовий рахунок, а після зарахування коштів за акції на коррахунок банку акціонерові видають свідоцтво про кількість і номінальну вартість акцій.

Інвестор, який вкладає кошти в банківські акції, повинен знати, чи принесуть вони йому дохід.

Поточна дохідність акцій визначається за формулою:

Звіт про підсумки емісії має містити таку інформацію:

• строки (початок і завершення розповсюдження акцій);

• фактична ціна їх реалізації;

• кількість реалізованих акцій;

• розподіл коштів у статутний капітал (номінальна вартість) та в основний капітал (емісійна різниця);

• список зареєстрованих у банку акціонерів;

• комісійні та інші види винагород.

Звіт підписують керівники даного акціонерного банку і затверджує незалежна аудиторська фірма.

Для збільшення статутного капіталу згідно з вимогами Національного банку України щодо мінімального його розміру акціонерні банки вдаються до повторних емісій, які проводяться за повної оплати акціонерами всіх раніше випущених акцій.

Рішення про повторну емісію ухвалюють загальні збори акціонерів банку.

Якщо сума такої емісії не перевищує 1/3 статутного капіталу, то рішення про її проведення приймає правління банку.

За повторних емісій банк повинен виконувати такі умови:

• не мати впродовж трьох останніх років (або з часу утворення) збитків;

• не мати санкцій із боку державних органів за порушення чинного законодавства;

• не мати простроченої заборгованості кредиторам банку і заборгованості до бюджету.

 

Випуск банками облігацій

Для залучення ресурсів на тривалий термін банки вдаються до емісії облігацій, які є дуже ліквідними і дохідними цінними паперами для інвесторів, а в деяких випадках надають їм можливість конвертувати облігації в акції банку-емітента.

Облігації - це цінні папери, що базуються на кредитних відносинах, тому кошти, отримані банком за розповсюджені облігації, відносять до позичених ресурсів.

Згідно із законодавством України облігації можуть випускатися:

• іменними;

• на пред'явника;

• процентними, дисконтними, безпроцентними (цільовими);

• з обмеженим або вільним колом обігу.

Облігації можуть випускати на суму, що не перевищує 25% від розміру статутного капіталу, і тільки після повної оплати всіх випущених раніше акцій.

Рішення про випуск облігацій приймається правлінням банку-емітента і оформляється протоколом, який містить інформацію про банк-емітент і умови випуску та погашення облігацій і сплату доходів за ними. Процедура випуску і реєстрації облігацій подібна на процедуру випуску акцій.

Сума позикового капіталу в банку залежить від певної кількості факторів, не останнім з яких є процент, що банк сплачує власникам облігацій. Під час зниження процентів на ринку банкові вигідно мобілізувати капітал за рахунок випуску акцій.

Перевагами цього методу є постійна вартість капіталу впродовж певної кількості років, звичайно, якщо за облігаціями пропонується фіксована процентна ставка.

Недоліком випуску облігацій є те, що процент, який сплачується власникам облігацій, - це витрати, які банк несе щороку, і, крім цього банк може мати ускладнення в ті роки, коли в нього очікуються невисокі прибутки.

Банки України вдаються до мобілізації капіталу шляхом випуску довготермінових облігацій ще досить рідко.

До емісії банківських облігацій ставляться такі самі вимоги, що й до емісії акцій. Банкам суворо заборонено випускати облігації для поповнення статутного капіталу та покриття збитків. Реалізація облігацій може здійснюватися шляхом їх продажу за договорами або обміну на раніше випущені облігації.

 Перевагами емісії облігацій можна вважати такі:  вони дешевші, аніж емісія акцій, оскільки виплата процентів вноситься до складу витрат банку; у порівнянні з простими акціями вони не загрожують існуючим акціонерам у частині зменшення контролю над банком; у порівнянні з депозитними сертифікатами строк погашення чітко визначений, а це зручно для прогнозування ресурсів банку.

Разом з тим випуск облігацій має й свої недоліки: платежі фіксовані і можуть припасти на несприятливий для банку період;  мають обмежений строк порівняно з акціями; необхідно створювати резерв для сплати процентів і погашення облігацій.

Поширеною формою строкових вкладів є ощадні і депозитні сертифікати - цінні папери, які засвідчують факт депонування в банку грошових коштів і право держателя цінних паперів отримати після встановленого терміну суму вкладу та проценти.

Ощадний сертифікат має певні переваги перед строковим вкладом, адже тут існує можливість передачі третій особі, і клієнт отримує винагороду, якої б він був позбавлений в разі дострокового вилучення депозиту. Щодо депозитних сертифікатів, то вони, як і облігації, є борговими зобов'язаннями. Можуть випускатися банками будь-якої організаційної форми.

 

88