Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 4.    Оцінювання    кредитоспроможності    клієнта,    як    метод    мінімізації кредитного ризику. - Курс Банківська Система - Studbook
Главная->Банківська система->Содержание->4.    Оцінювання    кредитоспроможності    клієнта,    як    метод    мінімізації кредитного ризику.

Курс Банківська Система

4.    Оцінювання    кредитоспроможності    клієнта,    як    метод    мінімізації кредитного ризику.

При наданні кредитів будь-який банк стикається з необхідністю оцінювання кредитоспроможності позичальників. Ця процедура є обов'язковою, і її результати істотно впливають як на результати конкретних кредитних угод, так і на ефективність кредитної діяльності банку загалом. Для позичальника оцінювання кредитоспроможності також важливе, оскільки від його результату залежить, в якому обсязі буде наданий кредит і чи буде він наданий взагалі.

Результатом систематично правильно здійснюваного оцінювання кредитоспроможності   позичальників   може   служити   погіршення   якості кредитного портфеля банку, яке до того ж тягне за собою ще й необхідність зайвого резервування. Рішенням проблеми є розробка і використання обґрунтованої методики, що дасть змогу банку найбільш реально оцінювати кредитоспроможність позичальників.

Кредитоспроможність позичальника розуміють як його спроможність повністю і у строк розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями.

Банки застосовують безліч різноманітних методик оцінювання кредитоспроможності з певною системою коефіцієнтів.

Банками різних країн на сьогодні випробувано багато систем оцінювання кредитоспроможності позичальників. Ці системи відрізняються одна від одної кількістю показників, що застосовуються як складові частини загального рейтингу позичальника, а також різними методиками складання характеристик та визначення їхньої пріоритетності. Назвемо основні з них.

Метод коефіцієнтів базується на визначенні коефіцієнтів ліквідності та їхньому подальшому аналізі, який може проводитись таким чином:

а) порівняння із встановленими нормативами {нормативний метод);

б) порівняння коефіцієнтів певного підприємства з аналогічними показниками інших підприємств цієї ж галузі (порівняльний аналіз);

в) порівняння коефіцієнтів певного підприємства з аналогічними показниками фірм - провідних у цій галузі (бенчмаркінг).

Метод коефіцієнтів простий у використанні та не потребує спеціального інформаційного забезпечення, але він має значні недоліки:

1. Оцінні коефіцієнти надають аналітику статичну інформацію (на певну дату) про платоспроможність підприємства, і таким чином об'єктивність аналізу падає.

2.      Інфляція дуже перекручує дані балансових звітів, що також негативно впливає на ступінь об'єктивності аналізу.

3.      Підприємство може використати прийом «прикрашення» звітності, щоб створити видимість вищих показників.

 

Методи дискримінантних показників платоспроможності полягають у тому, щоб на базі низки коефіцієнтів оцінити фінансову ситуацію підприємства з точки зору його життєздатності та безперервності господарської діяльності у короткостроковому періоді.

Коефіцієнти цього методу отримують у результаті дослідження згідно з технікою дискримінантного аналізу, а саме:

•   порівнюються за певний період на основі низки коефіцієнтів дві вибірки підприємств, побудовані за обсягом та/або видом діяльності, одна з яких містить підприємства, що мають труднощі з платежами, а інша - тільки «здорові» підприємства;

•   відбираються за допомогою різноманітних статистичних тестів коефіцієнти, що дають змогу визначити краще підприємство, подане в одній з двох вибірок;

•   розробляється за допомогою прийомів дискримінантного аналізу лінійна комбінація з визначальних коефіцієнтів.

Дослідження грошових потоків полягає у вивченні обсягів і структури надходжень грошових коштів та їхнього витрачання, у визначенні основних джерел надходження і напрямків витрачання грошей, а також у порівнянні за обсягами та часом вхідних і вихідних грошових потоків, тобто у вивченні їхньої збалансованості. Цей метод ґрунтується на побудові бюджетів готівки та їхньому аналізі. Дослідження грошових потоків широко використовується у світовій практиці, оскільки, дає найбільш об'єктивну оцінку рівня платоспроможності підприємства.

Діюча      в      Україні      практика      оцінювання банками кредитоспроможності позичальників не базується на якихось уніфікованих підходах до аналітичної роботи у цій сфері. Кожному банку з урахуванням специфіки його діяльності й стратегії щодо обслуговування тих чи інших сегментів ринку та відповідних груп клієнтів надано можливість розробляти і використовувати власну методику аналізу кредитоспроможності, що ґрунтується на певних показниках та їхніх критеріальних значеннях, порівняно з якими робиться висновок про можливість видачі кредиту цьому позичальнику.

У таких умовах Національним банком України визначено лише рекомендовані напрямки аналітичної роботи, що можуть використовуватись комерційними банками для оцінювання кредитоспроможності клієнтів. Суть вказаних рекомендацій зводиться до визначення загального переліку тих економічних показників діяльності позичальника, які мав би врахувати комерційний банк. Національним банком України визначено всього кілька приблизних коефіцієнтів для оцінювання фінансового стану із вказуванням порядку їхнього розрахунку й орієнтованих теоретичних значень.

Не менш важливим при оцінюванні кредитоспроможності позичальників є аналіз грошових потоків. У положенні Національного банку України виділено коефіцієнт, що характеризує співвідношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника (у тому числі відкриті в інших банках) до суми основного боргу за кредитною операцією та відсотками за нею з урахуванням строку дії кредитної угоди:

де: Нсм - середньомісячні надходження на рахунки позичальника протягом

трьох останніх місяців (за винятком кредитних коштів);

С к – сума кредиту та відсотки за ним;

п - кількість місяців дії кредитної угоди;

Зм -       щомісячні      умовно      постійні      зобов'язання      позичальника (адміністративно-господарські витрати та ін.);

Зі - податкові платежі та сума інших зобов'язань перед кредиторами, які

мають бути сплачені з рахунка позичальника, крім сум зобов'язань, строк погашення яких перевищує строк дії кредитної угоди (за даними останнього балансу). Оптимальне значення показника К не менше, ніж 1,5.

Однак розрахунок цього показника не дає вичерпну оцінку грошового потоку,  оскільки його суть значно глибша:  аналіз грошового потоку - спосіб оцінювання кредитоспроможності клієнта комерційного банку, за основу якого взято використання фактичних показників, що характеризують оборот коштів у клієнта в звітному періоді.

 

 

65