Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 4. Касові операції банків та організація готівкового обігу. - Курс Банківська Система - Studbook
Главная->Банківська система->Содержание->4. Касові операції банків та організація готівкового обігу.

Курс Банківська Система

4. Касові операції банків та організація готівкового обігу.

Готівковий обіг – це одна із складових грошового обороту, що представляє сукупність платежів, які здійснюються готівкою. З метою регламентації готівкового обігу НБУ ухвалив три нормативні документи:

Інструкція з організації емісійно-касової роботи в установах банків України;

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні;

Інструкція про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України.

Вказаними документами визначені правила щодо ведення касових операцій, порядок приймання та видачі готівки з кас організацій із застосуванням необхідних касових документів для оформлення цих операцій, забезпечення збереження цінностей, здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни та відповідальності суб’єктів господарювання за її порушення.

Цими нормативними документами визначено основні принципи організації обігу готівки суб’єктами господарювання та визначено основні вимоги до організації банками касового обслуговування клієнтів.

Касові операції банку полягають в тому, що вони здійснюють прийом від клієнтів готівки, її видачу з кас банків, а також організа­цію обігу готівки між клієнтом і банком.

Банки виконують касові операції, додержуючись та­ких принципів:

1) усі суб'єкти господарської діяльності зобов'язані зберігати свої кошти на рахунках у банку;

2) вільне одержання всіма клієнтами готівки з власних банківських рахунків без подання обгрунтовуючих документів;

3) суб'єкти господарської діяльності, які мають готівкові кошти, зберігають їх у касі в межах ліміту, встановленого комерційним банком. Сума готівки, що перевищує ліміт, повинна бути здана в банк і зарахована на поточний рахунок протягом трьох днів, врахо­вуючи день отримання;

4) витрачання готівки суб'єктами господарювання здійснюється за цільовим призначенням;

5) можливість використання касового виторгу (поточних надходжень).

Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні поширюється на всі СГД незалежно від форм власнос­ті і виду діяльності та їх відокремлені підрозділи, а також на фізич­них осіб — суб'єктів підприємницької діяльності.

Основні вимоги до організації банками касового обслуговування клієнтів:

-  задовольняти потреби підприємств, підприємств підприємців і фізичних осіб – своїх клієнтів – у готівці;

-    систематично аналізувати стан надходжень і видачі готівки;

-    сприяти залученню вільних коштів населення на вклади та розширенню безготівкових перерахувань доходів громадян за їх бажанням на поточні (вкладні) рахунки в установах банків;

-    сприяти подальшому розвитку безготівкових розрахунків за товари і послуги;

-    встановлювати ліміти залишку готівки в касах організацій, порядок і строки здавання готівкової виручки.

Касові операції банків полягають у прийманні готівки від клієнтів, зарахуванні її на рахунки збереженні прийнятих коштів та видачі готівки на вимогу   клієнтів.

Кошти на виплати, пов'язані з оплатою праці та виплатою диві­дендів (доходу), всі підприємства ма­ють одержувати виключно з кас банків. При цьому ними повинна забезпечуватись систематична і повна сплата податків та обов'яз­кових платежів до державних цільових фондів. Підприємства, що мають готівкову виручку, зобов'язані здавати її до банку для зара­хування на їх рахунки.

Наявна у підприємстві готівка понад ліміт каси може бути здана в установу банку, в якій відкрито основний чи додатковий поточний рахунок.  Здавання виручки може здійснюватися шляхом:

 а) безпосередньої передачі коштів самим клієнтом до кас установ банку, які можуть бути денними і вечірніми;

 б) інкасації виручки інкасаторським апаратом НБУ або комер­ційних банків;

 в) здачі готівки на підприємство зв'язку і подальшим переказом її на поточні рахунки підприємств (якщо установа банку розташована в іншому населеному пункті).

Підприємствам дозволяється тримати готівку у своїй касі в межах встановлених лімітів залишку готівки. Вони встановлюються банком усім підприємствам, які мають банківські рахунки  і здійснюють операції з готівкою, щорічно протягом першого квар­талу. Ліміт регламентує залишки готівки в касі на кінець робочого дня.

Готівка, видана під звіт на відрядження, але не витрачена, має бути повернена до каси підприємства: не пізніше трьох робочих днів після закінчення відрядження,

 готівка, видана на закупівлю сільськогосподарської продукції та закупівлю вторинної сировини, — десяти робочих днів з дня видачі її під звіт;

на всі інші виробничі потреби - наступного робочого дня після видачі готівки. У разі неповернення у зазначений строк готівка, починаючи з на­ступного дня, включається до суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня, і одержана сума порівнюється із встановленим лімітом залишку готівки в касі.

Приймання готівки касами підприємств проводиться за прибут­ковими касовими ордерами, видача — за видатковими касовими ор­дерами або належно оформленими платіжними (розрахунково-платіж­ними) відомостями. Прибуткові касові ордери або видаткові документи реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касо­вих документів. Усі надходження і видачі готівки в національній ва­люті підприємства обліковують у касовій книзі, відділення зв'язку — у касовому щоденнику. Підприємства торгівлі, громадського харчу­вання та сфери послуг здійснення розрахунків з населенням прово­дять із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів або товарно-касових книг.

Кожне підприємство, що має касу, веде одну касову книгу, ар­куші якої мають бути пронумеровані, прошнуровані й опечатані су­ргучною або мастиковою печаткою.

Записи в касову книгу виконуються касиром відразу після одер­жання або видачі грошей за кожним прибутковим касовим ордером чи видатковим документом. В кінці кожного робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок грошей у касі на наступ­не число і передає до бухгалтерії другий відривний аркуш (копію запи­сів у касовій книзі за день) з прибутковими і видатковими документами під розписку в касовій книзі. Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера підприємства.

Видача грошей з каси, не підтверджена розпискою одержувача у видатковому документі, як мотивування залишку готівки в касі не приймається. Ця сума вважається нестачею і стягується з касира. Готівка, не виправдана прибутковими касовими ордерами, вважається надлишком каси і зараховує­ться у дохід підприємства.

За порушення діючої практики обігу готівки застосовуються санк­ції, визначені діючим законодавством для підприємств:

-     за перевищення встановлених лімітів за­лишку готівки в касах стягується штраф у двократному розмірі сум, що перевищують ліміт каси;

-  за неоприбуткування або неповне оприбуткування — у п'яти­кратному розмірі неоприбуткованої суми; для банків;

-  за невстановлення лімітів залишків кас у п'ятидесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок.

Установи банків видають готівку через свої видаткові каси протягом операційного дня у таких випадках:

-  підприємствам, організаціям, установам з їхніх поточних рахунків на підставі грошових чеків встановленої форми із зазначенням цільового призначення одержаної готівки;

-  фізичним особам з їхніх поточних чи ощадних рахунків за видатковими касовими ордерами встановленої форми;

-  індивідуальним позичальникам одержані ними позички за видатковими касовими ордерами;

-  населенню при виплаті пенсій, допомоги, переказів з інших банків, заробітної плати працівників даного банку на підставі, відповідно доручень пенсійних органів. Інших організацій-платників чи за видатковими касовими ордерами.

Банки здійснюють прогнозуванням касових оборотів готівки, яка проходить через каси банку. З цією метою всі підприєм­ства подають до комерційного банку, як правило, за 60 днів до почат­ку планового кварталу заявку-розрахунок. У цій заявці показуються касові обороти підприємства за надходженням і видатками готівки з кас підприємств на плановий квартал, а також фактичні дані за від­повідний квартал минулого року. Відомості подаються в розрізі встановлених НБУ джерел надход­жень готівки, а також напрямів її витрачання. Щоб задовольнити потреби клієнтів у готівкових грошах, у касі банку повинна підтримуватися оптимальна сума готівки. Коли сума готівки завищена, банк несе додаткові витрати, тому що ці кошти не працюють і не приносять прибутку. Якщо ж сума готівки менша за потрібну, то це позначається на ліквідності банку.

Приплив і відтік готівки здійснюються нерівномірно, що змушує банки прогнозувати ці процеси.

Якщо очікується перевищення витоку готівки над її надходженням, то комерційний банк може отримати готівку від НБУ. Для цього він подає заявку в НБУ за три дні. Дозвіл на підкріплення операційної ка­си, який дає регіональне управління НБУ, дійсний чотири дні. Банки отримують готівку за чеком. Сума готівки, отримана комерційним бан­ком за чеком, списується з його коррахунка. Якщо в комерційному банку є надлишок готівки, то він з дозволу НБУ може реалізувати її іншому банку. Операція з продажу готівки проходить по коррахунках обох банків у НБУ. В інших випадках надлишок готівки зараховується на коррахунок комерційного банку в НБУ.

Касові операції банків трудомісткі і витратні, тому за надання послуг, пов'язаних з касовим обслуговуванням, банки, як правило, стягують плату зі своїх клієнтів згідно з договором на розрахунково-касове обслуговування.

Операції з приймання та видачі готівки можуть здійснюватись також за допомогою банківських ідентифікаційних карток та банківських автоматів. У першому випадку під час проведення касових операцій замість прибуткових чи видаткових паперових документів застосовуються пластикові ідентифікаційні картки.

     При застосуванні банкоматів (пристроїв для автоматизованого касового самообслуговування клієнтів)в організацію і технологію касового обслуговування вносяться істотні зміни.  Банкомати включаються в систему автоматизації банків і застосовуються з метою:скорочення поточних витрат банків на ведення касових операцій, розширення спектра банківських послуг для клієнтів, розширення сегменту банку на ринку роздрібних послуг. Досягнення цих цілей виправдовує значні первинні витрати банку на придбання, встановлення та забезпечення безперебійного обслуговування клієнтів.

     Сучасні банкомати можуть виконувати такі операції: інформувати клієнтів про стан їхніх рахунків, видавати готівку з рахунків, приймати готівку для розміщення на рахунках клієнтів, приймати готівку для погашення позичок або поповнення рахунків, приймати доручення про переведення коштів з рахунків клієнта тощо.

 

 

 

41