Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 2. Сутність розрахункових відносин - Курс Банківська Система - Studbook
Главная->Банківська система->Содержание->2. Сутність розрахункових відносин

Курс Банківська Система

2. Сутність розрахункових відносин

Важлива роль своєчасного здійснення грошових платежів у забезпеченні функціонування економіки кожної країни обумовлює необхідність створення спеціальних платіжних систем, спроможних надати всім економічним агентам (фізичним та юридичним особам) можливість виконати свої платіжні зобов’язання.

Платіжна система в широкому розумінні — це сукупність визначених законом платіжних інструментів, норм, правил, а також механізмів та процедур їх застосування всіма суб’єктами грошового обороту. Учасниками платіжної системи є всі види підприємств, державні структури, громадські організації, населення, комерційні та центральний банки. Встановлення в межах платіжної системи для всіх її учасників визначених законом норм та правил поведінки ставить їх у рівні умови, захищає інтереси кожного з них. Тому створення високоефективної, дієвої та надійної платіжної системи є одним із ключових економічних завдань держави.

Особливе місце в платіжних системах посідають банки. Вони не тільки беруть участь у них як звичайні платники та одержувачі платежів, а й як посередники в платежах, покликані якнайшвидше, в режимі реального часу доставити грошові кошти від платника до одержувача. Цю свою роль у платіжній системі банки виконують через сукупність розрахунково-касових операцій, які, по суті, є ключовим елементом платіжної системи, приводними пасами всього грошового обороту.

В організації розрахунково-касових операцій можна виділити три етапи: підготовка організаційних, технічних та технологічних передумов для здійснення платежу; формування та передача інформації щодо платежу; переказування чи передавання грошей, тобто сам платіж. На першому етапі здійснюються такі дії, як відкриття в банках рахунків для учасників платіжної системи, створення комп’ютерних систем зв’язку, приймання, оброблення, обліку та передавання інформації, емісія платіжних карток тощо. На другому етапі виконуються такі операції, як підготовка, забезпечення захисту, передавання банку та перевірка на справжність інформації, необхідної для здійснення платежу на певних інструментах (носіях). На третьому етапі здійснюються приймання видавання готівки з рахунків клієнтів, переказування грошей з рахунку платника на рахунок одержувача чи залік взаємної заборгованості.

Розрахунки є відносинами, що виникають між організаціями, підприємствами, фізичними особами в процесі реалізації, розподілу та перерозподілу суспільного продукту. Розрахунки завершують процес, який розпочинається виникненням зобов’язань одних суб’єктів економічних відносин (юридичний, фізичних осіб) перед іншими.

Розрахунки охоплюють дві сфери грошового обороту: готівкову і  безготівкову.

Готівкові кошти в основному обслуговують рух доходів і витрат населення, приватних підприємців та юридичних осіб (в окремих випадках).

У розрахунках між підприємствами та організаціями, дедалі більшою мірою і населенням майже всі господарські платежі (крім дрібних) здійснюються шляхом безготів­кових перерахувань.

Сукупність усіх грошових розрахунків незалежно від форми їх здійснення являє собою грошовий обіг. Основну частину сукупного грошового обігу (понад 80%) скла­дає безготівковий обіг.

Організація безготівкових розрахунків покликана забезпечити своєчасне отримання кожним підприємством грошових коштів за поставлену ним продукцію і надані послуги і тим самим сприяти прискоренню оборотності обігових коштів. Окрім того, організація розрахунків має сприяти створенню умов для взаємного контролю постачальника і покупця за дотриманням господарських договорів.

Використовуються два методи безготівкових платежів – це запис за рахунками і залік взаємних вимог (боргів), які у підсумку завершуються записами на рахунках в банках відповідних суб’єктів економічних відносин. Основна частина розрахунків здійснюється через банки і незначна  - через підприємства зв’язку.

Суб’єкти економічних відносин, а також установи банків здійснюють розра­хунки при дотриманні таких умов:

1. Платежі проводяться, як правило, після відвантаження товар­но-матеріальних цінностей, виконання робіт чи надання послуг або одночасно з ними. В окремих випадках може бути проведена попе­редня оплата.

2. Платежі виконують за згодою (акцептом) платника або за його дорученням. Без згоди платника або його доручення списання коштів з рахунку допускає­ться лише у випадках, передбачених законодавством. У безакцептному порядку проводиться списання: за виконавчим листом суду та арбітражу; недоїмок по податках, недоплат у державні цільові фонди, позабюджетні фонди; платежів за розпорядженням державних податкових адмініст­рацій; платежів державного обов'язкового і державного соціального страхування, до Пенсійного фонду; за розпорядженням підприємств по результатах розгляду пре­тензій, що стосуються доарбітражного врегулювання господарських спорів у тому випадку, якщо боржник визнав претензію.

3. Платежі проводяться за рахунок власних коштів платника, а в окремих випадках за рахунок кредиту банку.

4. Зарахування коштів на рахунок одержувача здійснюється ли­ше після списання їх з рахунку платника.

Порядок і форма розрахунків визначаються в договорі між сто­ронами.

 

Розрахунково-касове обслуговування клієнтів є однією з трьох базових операцій, які є суто банківськими. Ці операції тісно пов’язані з іншими банківськими операціями. Будь-яка операція банку – і активна і пасивна – неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже – розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Для виконання таких операцій банкам не потрібні додаткові резерви, оскільки необхідні кошти мають бути у тих клієнтів, за дорученням яких банки здійснюють платежі чи касові операції.

Як правило, за розрахунково-касове обслуговування банки стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди. Надання таких послуг є відносно дешевим та не ризикованим джерелом банківських доходів. Тому зростання обсягів розрахунково-касових операцій є надійним і вигідним способом збільшення доходів і підвищення рентабельності банківської діяльності.

Усі учасники розрахунків повинні дотримуватись платіжної дисципліни, тобто забезпечення своєчасного отримання кожним підприємством грошових коштів за поставлену ним продукцію і надані послуги, а також сплати у повному обсязі платежів до бюджету та відрахувань до позабюджетних фондів.

Одним з актуальних завдань організації розрахунків є зближення мо­менту отримання матеріальних цінностей покупцями і здійснення платежу за них постачальниками, а звідси — скорочення взаємної заборгованості. Окрім того, організація розрахунків має сприяти створенню умов для взаємного контролю постачальника і покупця за дотриманням господарських договорів і тим самим сприяти прискоренню оборотності обігових коштів.

Система оформлення, використання і руху розрахункових документів називається документообігом.

Залежно від розрахункового документа, що використовується у розрахунках, та його обігу розрізняють такі форми розрахунків: платіжними дорученнями; чеками; за допомогою акредитивів;  вимогами-дорученнями та ін. Застосування тієї чи іншої форми розрахунків визначається осо­бливостями господарських взаємовідносин підприємств та організацій і спрямовано на зміцнення договірної дисципліни, забезпечення безперебійних платежів і прискорення оборотності грошових коштів у розрахунках.

Ведення банками рахунків клієнтів є необхідною передумовою та важливою складовою їх розрахунково-касового обслуговування. Весь процес ведення рахунків умовно можна розділити на три стадії: відкриття, обслуговування, закриття рахунків.

 

39