Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ - Курс Банківська Система - Studbook
Главная->Банківська система->Содержание->СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Курс Банківська Система

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

 

 

Авторизація – процедура отримання дозволу на проведення операції із застосуванням платіжної картки.

Акредитив – договір, що містить зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов’язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Активне управління портфелем цінних паперів полягає у здійсненні банками постійного перегрупування портфеля цінних паперів з метою отримання дохідності вищої, ніж середня на ринку, і базується на гіпотезі про відсутність ефективності ринку.

Акцепт – згода на оплату або гарантування оплати документів.

Андерайтингова діяльність – комплекс дій пов’язаних з організацією випуску та розміщенням цінних паперів.

Багатоемітентна платіжна система – платіжна система, яка охоплює двох і більше емітентів.

Бандероль – паперова стрічка (кільце) зі встановленими характеристиками, яка (яке) використовується для пакування корінців банкнот.

Банк-емітент – 1) банк, що видав розрахунковий чек (розрахункову чекову книжку); 2) банк, що відкрив акредитив; 3) установа банку, яка випускає в обіг платіжні картки.

Банківський баланс бухгалтерський баланс, який відображає стан активів, пасивів та власного капіталу в грошовій формі на певну дату.

Банківський консорціум – об’єднання банків для координації дій при проведенні різних банківських операцій.

Банкомат – пристій для автоматизованого кассового самообслуговування клієнтів.

Безвідкличний акредитив – акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені лише за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Безготівковий грошовий оборот – сукупність платежів без використання готівки, які здійснюються у вигляді перерахування Сум через рахунки у банківських установах.

Безготівкові розрахунки – грошові розрахунки, які здійснюються шляхом запису за рахунками у банку, коли грошові кошти списуються з рахунка платника і зараховуються на рахунок отримувача.

Безкупонні депозитні сертифікати – сертифікати, які не мають окремих відривних купонів, проценти сплачуються разом з поверненням суми депозиту.

Безнадійна кредитна заборгованість – заборгованість позичальника за договором кредиту, не сплачена у строк, наявна ймовірність її неповернення та визнана такою кредитним комітетом банку.

Бенефіціар – особа, якій призначений платіж або на користь якої відкрито акредитив.

Боргові цінні папери – цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов’язання.

Брокерська діяльність – укладання договорів комісії та доручення щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.

Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити після настання терміну визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Виконуючий банк – банк, який за дорученням банку-емітента здійснює платіж проти документів, визначених в акредитиві. Виконуючий банк залежно від операції за акредитивом, виконання якої доручено йому банком-емітентом, також може бути авізуючим банком.

Відкличний акредитив – акредитив, що може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банком-емітентом від гарантування платежів за акредитивом).

Відповідальний підрозділ – управління (відділ, сектор, спеціаліст) установи банку, працівники якого відповідно до нормативних документів та/або розпорядження керівництва мають повноваження на здійснення заходів, спрямованих на погашення заборгованості за “проблемними” кредитами фізичних несуть відповідальність за їхнє належне виконання.

Вкладний (депозитний рахунок) – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений термін або без зазначення такого терміну відповідно до законодавства України та умов договору.

Власники карток – фізичні та юридичні особи, які за договором з кредитно-фінансовою установою використовують її платіжну картку для оплати в безготівковій формі вартості товарів чи послуг, а також для отримання через банківські установи та банкомати готівкових коштів.

Внутрішньобанківська платіжна система (ВПС) – платіжна система банку, яка забезпечує найбільш сприятливі умови для проведення переказу коштів між його філіями.

Врахування векселя – придбання банком векселя до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом.

Готівковий грошовий обіг – сукупність платежів, які здійснюються з використанням готівкових грошей.

Грошове сховище – спеціально обладнане приміщення, технічний статус якого відповідає вимогам нормативно-правових актів і яке зареєстроване в порядку, визначеному Інструкцією з організації емісійно- касової роботи в системі Національного банку України.

Грошовий оборот – сукупність усіх грошових платежів і розрахунків, що відбуваються в економіці.

Дата валютування – зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої гроші, переказані платником отримувачу, переходять у власністьотримувача.

Депозитарна діяльність полягає в зберіганні та обслуговуванні обігу цінних паперів як у документарній (банк як реєстратор цінних паперів), так і в електронній формі (банк як зберігач цінних паперів).

Депозитна система – система з обладнанням для внесення на зберігання цінностей до приймального блоку.

Дилерська діяльність – укладення торговцем цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою їхнього перепродажу.

Дисконт – винагорода, що беруть банки під час врахування екселів у векселедержателів до закінчення терміну їхньої сплати.

Дистанційне обслуговування – комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта.

Дистанційне розпорядження – розпорядження банку виконати певну операцію, яке передається клієнтом за погодженим каналом доступу, без відвідання клієнтом банку.

Ділова репутація позичальника – сукупність інформації, що дає змогу зробити висновок про порядність позичальника, місце роботи позичальника, позиції та зв’язки у бізнесі, його професійні та управлінські здібності тощо.

Діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів

(реєстраторська діяльність) – професійна діяльність на фондовому ринку, яка передбачає збирання, фіксацію, обробку, зберігання та надання даних, які складають систему реєстру власників іменних цінних паперів, щодо іменних цінних паперів, їхніх емітентів і власників та ін.

Договір кредиту – договір, укладений між банком та позичальником, на підставі якого видається кредит, та яким передбачені умови кредитування.

Договір страхування кредитів – договір страхування кредитів, укладений між позичальником та страховою компанією.

Документооборот – рух (переміщення) розрахунково-грошових документів між підприємствами, організаціями та установами, між ними і банком, між різними установами банків.

Доміциляція – призначення платником за векселем будь-якої третьої особи (доміциліата), переважно обслуговуючого банку.

Доміцильований вексель – вексель, який містить застереження про те, що він підлягає оплаті третьою особою (доміциліатом) у місці проживання платника або в іншому місці.

Достроково повернуті кредити – кредити, повернення яких відбулось до настання кінцевої дати кредитної угоди.

Еквайринг – діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та виконання розрахунків з ними за операції, здійснені із застосуванням спеціальних платіжних засобів.

Електронний гаманець – платіжний додаток платіжної картки, кошти за операціями з яким обліковуються на консолідованому картрахунку емітента і який дає змогу його держателю в межах встановленого ліміту виконувати платіж за товари (послуги) без уведення персонального ідентифікаційного номера (ПІН).

Електронний розрахунковий документ – документ, інформація в якому подана у формі електронних даних, включаючи відповідно реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму подання електронними засобами.

Електронний чек – платіжний додаток персоніфікованої платіжної картки, кошти за операціями з яким обліковуються на окремому чековому картрахунку, відкритому в емітента.

Емісійний дозвіл – розпорядчий документ Національного банку України, який надає право територіальним управлінням (Центральному сховищу) на одержання (видачу) готівки.

Емісія готівки – випуск Національним банком України в обіг банкнот і монет.

Емісія спеціальних платіжних засобів – проведення операцій з випуску спеціальних платіжних засобів певної платіжної системи.

Запаси готівки – банкноти і монети національної валюти України, які зберігаються в грошових сховищах управлінь Національного банку України і використовуються для забезпечення поточних потреб економіки регіонів.

Заборгованість – борг позичальника перед банком за кредитом та/або нарахованими процентами, банківськими комісіями.

Забудовник – юридична або фізична особа, яка організовує спорудження нерухомості для власних потреб або для передачі її у власність іншим особам, і яка отримала у встановленому законодавством порядку право на використання земельної ділянки для спорудження об’єктів будівництва.

Застава – спосіб забезпечення зобов’язань, предметом якого є майно, яке, відповідно до законодавства України, може бути відчужене заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення, майно, яке стане власністю заставодавця після укладання угоди про заставу, а також майнові права. При заставі сторона, яка виступає заставодержателем (кредитором), має переважне право перед іншими кредиторами на забезпечення виконання договірних зобов’язань іншою стороною, яка є заставодавцем (боржником), за рахунок заставленого ним майна.

Заставна – борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов’язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов’язання – право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Заставна вартість – ринкова вартість нерухомого майна, що є предметом іпотеки, визначена на дату оцінювання з урахуванням терміну та практичної складності реалізації предмета іпотеки, яка визначається за згодою сторін та застосовується при оформленні іпотечного договору. В разі іпотеки майнових прав – повна вартість об’єкта інвестування, або вартість майнових прав, визначена на дату оцінювання.

Заставодавець – фізична або юридична особа, яка передає власне майно (майнові права) або грошові кошти в заставу банку для забезпечення виконання своїх зобов’язань або зобов’язань третіх осіб за договором (договорами) кредиту.

Заставодержатель – кредитор, який має право в разі невиконання

позичальником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати відшкодування з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Заявник акредитива – платник, який подав обслуговуючому банку заяву про відкриття акредитива.

Звичайні іпотечні облігації – боргові цінні папери, емітентом яких є іпотечний кредитор (банк), що несе відповідальність за виконання зобов’язань за такими облігаціями іпотечним покриттям та всім іншим своїм майном, на яке може бути здійснене стягнення.

Інвестиції в асоційовані та дочірні компанії – вкладення в пайові цінні папери, на основі яких банк має не менше, ніж 20% (вкладення в асоційовані компанії) або не менше, ніж 50% (вкладення в дочірні компанії) голосів об’єкта інвестування та ці інструменти будуть утримуватись в портфелі цінних паперів банку більше 1-го року.

Інвестиційна політика банку – сукупність принципів та положень, що визначають концептуальні засади діяльності банківської установи на фондовому ринку.

Індексація полягає у побудові банківського портфеля цінних паперів, характеристики якого повністю повторюють певний фондовий індекс.

Інкасування (інкасо) – здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу або передавання розрахункових та (чи) супровідних документів проти платежу, або передавання розрахункових та (чи) супровідних документів на інших умовах.

Інкасування векселів – виконання банками доручень векселедержателів з отримання платежів з боржників за векселями в термін.

Іпотека – вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Іпотекодавець – фізична / юридична особа, яка передає в заставу банку для забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту нерухоме майно / майнові права на об’єкт інвестування (нерухомість, яка будується) або інше майно за згодою сторін.

Іпотекодержатель – банк з моменту передачі іпотекодавцем застави нерухомого майна / майнових прав на об’єкт інвестування з метою забезпечення виконання своїх зобов’язань за договором кредиту.

Іпотечний кредит – правовідносини, які виникають на підставі договору про іпотечний кредит між кредитодавцем і боржником з приводу надання коштів у користування з встановленням іпотеки. Це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна (іпотеки).

Іпотечний сертифікат – особливий вид цінного паперу, забезпечений іпотечними активами або іпотеками.

Іпотечні облігації – довгострокові цінні папери, які випускаються банками під забезпечення нерухомим майном (земля, виробничі і житлові будівлі, споруди, квартири та інші об’єкти) і приносять твердий дохід.

Іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю – сертифікати, які забезпечені іпотечними активами та посвідчують такі права власників:

1) право на отримання номінальної вартості в передбачені умовами випуску сертифікатів терміни; 2) право на отримання процентів за сертифікатами на умовах інформації про випуск сертифікатів; 3) право на задоволення вимог – у разі невиконання емітентом прийнятих на себе зобов’язань – з вартості іпотечних активів, що є забезпеченням випуску сертифікатів з фіксованою дохідністю, переважно перед іншими кредиторами емітента.

Іпотечні сертифікати участі – сертифікати, які забезпечені іпотеками та посвідчують частку його власника у платежах за іпотечними активами. Власник сертифікатів участі має такі права: 1) право на отримання частки у платежах за іпотечними активами відповідно до договору про придбання сертифікатів; 2) право на задоволення вимог – у разі невиконання емітентом взятих на себе зобов’язань – з вартості іпотечних активів, які перебувають у довірчій власності управителя.

Іпотечні цінні папери – цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів.

Каса – приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Каса перерахування – приміщення в складі касового вузла, в якому здійснюється оброблення готівки.

Касова книга – документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі.

Касовий ордер – первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Касові документи – документи (касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, відомості), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Касові операції – 1) операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов’язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; 2) операції, які здійснює банк, а саме: видача готівки, приймання її та обмін не придатних до обігу банкнот (монет) на придатні до обігу банкноти (монети), банкнот на монети, монет на банкноти, банкнот (монет) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу, вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет), валютно-обмінні операції та операції з банківськими металами.

Касові операції банків полягають у прийманні готівки від клієнтів, зарахуванні її на рахунки, збереженні прийнятих коштів та видачі готівки на вимогу клієнтів.

KIAСR – середньозважена ставка міжбанківського кредитування, що розраховується на підставі фактичних даних за міжбанківськими договорами щодо процентних ставок за кредитами, фактично наданими за відповідними строками, і доводиться до відома банків Національним банком України для розрахунку суми очікуваного відшкодування.

Клієнт – фізична особа-резидент, що має право отримувати кредити і може відповідати майном за своїми зобов’язаннями, яка звернулась до банку за отриманням кредиту на придбання товарів тривалого використання.

Книга обліку – касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій.

Код авторизації – код, який формується й надається емітентом або особою, яка діє за його дорученням, – членом або учасником платіжної системи за результатами позитивної авторизації.

Консолідований кореспондентський рахунок –

кореспондентський рахунок, який відкритий у територіальному управління і на якому об’єднані кошти банку та його філій (або певної кількості філій) у разі роботи банку (філії) у СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунка.

Консолодіваний картковий рахунок – рахунок, що відкривається емітентом для обліку коштів за емітованими ним наперед оплаченими платіжними картками.

Контокорентний кредит – кредит банку, що надається в

національній або іноземній валюті відповідно до потреб клієнта в обсязі, який не перевищує встановлений ліміт (кредитну лінію).

Кореспондентський договір – угода між двома або декількома банківськими установами про здійснення платежів і розрахунків, що їх виконує одна банківська установа за дорученням і на кошти іншої.

Кореспондентський рахунок – 1) рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківського переказу коштів; 2) рахунок одного банку, відкритий в іншому банку, на якому відображаються платежі, проведені останнім за дорученням, і за рахунок першого банку на основі укладеного між ними кореспондентського договору.

Кореспондентські відносини – договірні відносини між банківськими установами, метою яких є здійснення платежів за дорученням один одного.

Корінець банкнот – 100 (сто) банкнот одного номіналу, які упаковані відповідною бандероллю (менше , ніж 100 (сто) банкнот – це неповний корінець).

Кредит – позичковий капітал банку, що передається у тимчасове користування позичальнику, для придбання (інвестування у будівництво) нерухомого майна за договором купівлі-продажу (інвестування у будівництво) нерухомого майна та на купівлю земельної ділянки, ремонт житла, добудову, реконструкцію та споживчі цілі на умовах цільового використання, строковості, повернення, платності та надання забезпечення.

Кредитна історія – інформація про виконання позичальником у минулому зобов’язань за кредитними операціями.

Кредитна картка – іменний (з ідентифікатором власника) грошовий оплатно-розрахунковий банківський документ, який використовується для надання споживчого кредиту.

Кредитна лінія – згода банку-кредитора надати кредит у майбутньому в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовлені розміри за певний відрізок часу без проведення додаткових спеціальних переговорів.

Кредитоспроможність 1) спроможність банку взяти на себе кредит без загрози бути перевантаженим позиковими коштами і розраховуватись за ним повністю і у строк; 2) здатність позичальника в повному обсязі й у визначений кредитним договором термін розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями.

Купонні депозитні сертифікати – сертифікати, що мають окремі купони, на кожному з яких зазначено строк здійснення виплати процентної плати.

Лізинг виробника – лізингодавець фінансує виробника, який виконує дві функції – продавця предмета лізингу та лізингоотримувача з правом сублізингу.

Лізинговий кредит – відносини між юридично самостійними особами з приводу передачі в оренду засобів праці, а також фінансування, придбання рухомого і нерухомого майна на визначений термін. Лізинг є формою майнового кредиту.

Лізингодавець – юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу.

Лізингоодержувач – фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця.

Ліквідність банку здатність забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов’язань, що визначається збалансованістю між сумами і строками погашення розміщення активів за сумами та строками виконання зобов’язань банку.

Ліміт залишку готівки в касі (ліміт каси) – граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Ліміт початкових оборотів – сума, що визначає максимальний обсяг початкових платежів, які банк (філія) може виконати за певний період.

Ліміт технічного рахунку – сума, що визначає мінімальний залишок коштів на технічному рахунку банку (філії).

Лімітне замовлення передбачає наданням банком послуг щодокупівлі цінних паперів за ціною, що не перевищує обумовлену, або їхнього продажу за ціною, не нижчою, ніж обумовлена.

Метод дисконтованих грошових потоків (DCF) – метод, який базується на припущенні, що вартість, яку готовий сплатити потенційний власник за акції або за бізнес, визначається на основі прогнозу грошових потоків, які він може розраховувати одержати від компанії в майбутньому.

Міжбанківський переказ коштів – переказ коштів між банками у безготівковій формі, обумовлений потребою виконання платежів клієнтів або власних зобов’язань банків.

Міжбанківський переказ у СЕП у режимі реального часу –

міжбанківський переказ, що здійснюється з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким списання коштів з технічного рахунка учасника СЕП (платника) та зарахування коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) виконується одночасно.

Міжбанківський переказ у СЕП у файловому режимі –

міжбанківський переказ, що здійснюється з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким між списанням коштів з технічного рахунка учасника СЕП (платника) та зарахуванням коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) є певний проміжок часу.

Міжбанківські розрахунки – безготівкові розрахунки між банками, що обумовлені виконанням платежів клієнтів або власними зобов’язаннями одного банку перед іншим. Це система організації, здійснення та регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов’язаннями, які виникають між банківськими установами у процесі їхньої діяльності.

Мобільний платіжний інструмент (МПІ) – спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої у встановленому законодавством порядку смарт-картки, що є носієм персоніфікованого платіжного мобільного додатка НСМЕП та відповідного додатка оператора мобільного зв’язку.

Модель обслуговування консолідованого кореспондентського

рахунка в СЕП ( модель) – сукупність механізмів і правил роботи СЕП, банку та його філій, згідно з якими виконується міжбанківський переказ через консолідований кореспондентський рахунок.

Надійність банку – здатність банку забезпечувати виконання своїх функцій у межах безумовного дотримання параметрів та нормативів банківської справи, встановлених національним законодавством та світовим досвідом.

Наперед оплачена платіжна картка – платіжна картка, яка надає право держателю виконувати операції в межах попередньо внесених коштів, що обліковуються на консолідованому картковому рахунку банку.

Національна система масових електронних платежів (НСМЕП) – внутрішньодержавна банківська багатоемітентна платіжна система масових платежів, в якій розрахунки за товари, послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, розробленою Національним банком України.

Непокритий акредитив – акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово немає коштів на рахунку платника) гарантується банком- емітентом за рахунок банківського кредиту.

Обов’язкові резерви частка (норма у процентах) банківськихдепозитів та інших пасивів, отриманих банком з інших джерел, яка згідно з чинним законодавством або встановленими нормативними актами має зберігатись у формі касової готівки комерційних банків та їхніх депозитів у центральному банку.

Оборотна каса – комплекс кас, які здійснюють видачу готівки, її приймання та оброблення.

Овердрафт – 1) короткостроковий кредит, який надається банком клієнту в разі перевищення суми операції за платіжною карткою залишку коштів на його картрахунку або встановленого ліміту кредитування;

2) кредит, який надається банком автоматично у разі утворення на поточному рахунку клієнта дебетового сальдо.

Оперативний лізинг – перевідступлення майна на термін менший, ніж термін повної амортизації. Він поділяється на короткотерміновий оперативний лізинг – від кількох днів до року; середньотерміновий – від року до 5 – 10 років.

Операційна каса – приміщення банку (філії, відділення), в яких здійснюються касові операції.

Ощадний (депозитний) сертифікат – письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право власника сертифіката або його правонаступника на одержання після закінчення встановленого строку суми вкладу (депозиту) та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.

Пайові цінні папери – цінні папери, які посвідчують участь їхнього власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента.

Пасивне управління портфелем цінних паперів ґрунтується на ефективності ринку і неможливості віднайти недооцінені фондові цінності, тому пропонується формувати портфелі відповідно до певного індексу, дохідність якого відображує середні ринкові прибутки, розмір яких перевищити практично нереально.

Пачка банкнот – 1000 банкнот одного номіналу, що складаються з 10 корінців банкнот по 100 банкнот (менше, ніж 10 корінців – неповна пачка).

Переказний вексель (тратта) містить письмовий наказ векселедержателя (трасанта), адресований платнику (трасату), сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний термін.

Персональний ідентифікаційний номер (PIN) – код, відомий лише держателю платіжної картки і потрібний для його ідентифікації під час здійснення операцій з використанням платіжної картки.

Підкріплення – поповнення запасів готівки, оборотних кас, операційних кас банків.

Платіжна вимога – розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунка платника на рахунок отримувача.

Платіжна картка – спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування грошей зі своїх рахунків

на рахунки інших осіб, отримання грошей у готівковій формі в касах

банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій,

передбачених відповідним договором.

Платіжна картка НСМЕП (платіжна картка) – спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої у встановленому законодавством порядку пластикової смарт-картки, що є носієм платіжних додатків НСМЕП.

Платіжна організація НСМЕП (платіжна організація) – юридична особа, яка є власником або одержала право на використання знака для товарів і послуг НСМЕП (знак НСМЕП) та інших знаків, що ідентифікують належність платіжних карток до НСМЕП, і яка визначає правила роботи НСМЕП, а також виконує інші функції щодо забезпечення діяльності НСМЕП і несе відповідальність згідно із законодавством України та укладеними нею договорами.

Платіжне доручення – розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Платіжний додаток картки НСМЕП (платіжний додаток) –

програмний засіб, розміщений у пам’яті платіжної картки, за допомогою якого здійснюється ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів (послуг), перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі, а також здійснення інших операцій, передбачених технологією НСМЕП.

Платоспроможність – 1) здатність банку своєчасно та в повному обсязі розраховуватись за своїми зобов’язаннями, що випливають з торгових, кредитних або інших операцій грошового характеру; 2) здатність позичальника своєчасно здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов’язань.

Покритий акредитив – акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку.

Портфель цінних паперів до погашення вміщує боргові цінні папери, щодо яких банк має намір і здатність утримувати до строку їхнього погашення.

Портфель цінних паперів на продаж – боргові цінні папери з фіксованою датою погашення, які банк не має наміру тримати до дати їхнього погашення; цінні папери, які банк готовий продати у зв’язку зі зміною ринкових відсоткових ставок, потреб ліквідності, наявності альтернативних інвестицій; акції та боргові цінні папери, за якими неможливо достовірно визначити справедливу вартість; фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, які придбані та утримуються винятково для продажу протягом 12 місяців з дати придбання.

Порука – вид забезпечення виконання зобов’язання, за яким поручитель (фізична або юридична особа) поручається перед банком за виконання позичальником своїх обов’язків за договором кредиту.

Поручитель – особа, яка разом з позичальником несе солідарну (якщо договором поруки не передбачено інше) відповідальність перед банком за невиконання позичальником зобов’язань за договором кредиту.

Поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Похідні цінні папери – цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів.

Прибутковість акціонерного капіталу (ROE) – показник, що характеризує відношення чистого прибутку до акціонерного капіталу.

Прибутковість банківських активів (ROA) – показник, що характеризує співвідношення чистого прибутку банку (прибутку після оподаткування) й активів банку.

Приватне розміщення цінних паперів передбачає, що цінні папери розміщуються серед заздалегідь визначеного кола фізичних та/або юридичних осіб, кількість яких не перевищує 100 на дату прийняття рішення

про збільшення статутного капіталу, крім існуючих акціонерів товариства.

Приватний підприємець – фізична особа – підприємець, що здійснює підприємницьку діяльність та відповідає ознакам, зазначеним у ст.50 Цивільного кодексу України, а саме суб’єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути: громадяни України, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності. Не допускається здійснення підприємницької діяльності такими категоріями громадян: військово-службовці, службові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки,внутрішніх справ, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств.

Продавець (постачальник) – фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що надалі буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу.

Пролонгація кредиту – подовження строку дії договору кредиту (перенесення кінцевого строку погашення кредиту, строку погашення його частки, траншу) на конкретний термін з обов’язковим внесенням змін до укладених договорів (кредиту, поруки тощо) та в обліку заборгованості за кредитом.

Простий вексель містить просту і нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити власнику векселя після вказаного терміну визначену суму.

Прострочена заборгованість – заборгованість (за кредитом, нарахованими процентами, банківськими комісіями, іншими платежами, передбаченими договором кредиту), строк погашення якої, передбачений умовами договору кредиту, вже минув.

Процентна маржа (SPRED) показує, наскільки успішно банк виконує функцію посередника між вкладниками та позичальниками і наскільки гостра конкуренція на грошовому ринку, учасником якого є установа банку.

Процесинговий центр – спеціалізований інформаційно-обчислювальний центр, який виконує збирання, обробку, зберігання та передачу кредитно-фінансовим установам інформації про необхідність переказу з рахунків осіб-держателів платіжних карток грошов

 

112