Главная->Філософія->Содержание

Хрестоматія з Філософії (частина 2) (онлайн)

Кримський, Сергій Борисович ( нар. 1930 р.)

ФІЛОСОФІЯ - АВАНТЮРА ДУХУ ЧИ ЛІТУРГІЯ СМИСЛУ?

Яковенко, Борис Валентинович (1884 - 1949)

ЩО ТАКЕ ФІЛОСОФІЯ? (Вступ до трансценденталізму) Пролог.

*       *       *

*       *       *

Ясперс, Карл (1883-1969)

ФІЛОСОФСЬКА ВІРА. ПОНЯТТЯ ФІЛОСОФСЬКОЇ ВІРИ.

Друга лекція. ЗМІСТ ФІЛОСОФСЬКОЇ ВІРИ.

Простір змісту віри

Зміст віри

Розум і комунікація

Ільєнков, Евальд Васильович (1924 - 1979)

ФІЛОСОФІЯ І МОЛОДІСТЬ.

Декарт, Рене (1596 - 1650)

МЕТАФІЗИЧНІ РОЗМИСЛИ.

МІРКУВАННЯ СТОСОВНО НАУК.

Головні правила методу.

Гайдеггер, Мартин (1889 - 1976)

Що таке метафізика?

Аристотель, Стагірит (384 - 322)

ГЛАВА П'ЯТА

ГЛАВА  ШОСТА

ГЛАВА СЬОМА

ГЛАВА ВОСЬМА

ГЛАВА ДВАНАДЦЯТА

ГЛАВА ТРИНАДЦЯТА

ГЛАВА ЧОТИРНАДЦЯТА

ГЛАВА П'ЯТНАДЦЯТА

Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1970 - 1831)

НАУКА ЛОГІКИ. РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. ВЧЕННЯ ПРО БУТТЯ

РОЗДІЛ ДРУГИЙ. ВЧЕННЯ ПРО СУТНІСТЬ

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ. ВЧЕННЯ ПРО ПОНЯТТЯ

Кант, Іммануїл (1724 - 1804)

ПРО ДОРОГОВКАЗ ДО ВІДКРИТТЯ ВСІХ ЧИСТИХ РОЗСУДКОВИХ ПОНЯТЬ.

АНАЛІТИКИ ПОНЯТЬ.

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. Про дороговказ до відкриття всіх чистих розсудкових понять

ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНИЙ ДОРОГОВКАЗ ДЛЯ ВІДКРИТТЯ ВСІХ ЧИСТИХ РОЗСУДКОВИХ ПОНЯТЬ.

СЕКЦІЯ ПЕРША. Про логічне застосування розсудку взагалі

СЕКЦІЯ ДРУГА [§ 9]. Про логічну функцію розсудку в судженнях

!-!   Якість                                                                                            Відношення

!-! Модальність

ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНИЙ ДОРОГОВКАЗ ДО ВІДКРИТТЯ ВСІХ ЧИСТИХ РОЗСУДКОВИХ ПОНЯТЬ

СЕКЦІЯ ТРЕТЯ § 10. Про чисті розсудкові поняття, або категорії

Таблиця категорій

§ 11

Сковорода, Григорій Савич (1722 - 1794)

КОЛЬЦО.

ДРУЖЕСКИЙ РАЗГОВОР О ДУШЕВНОМ МИРЕ.

Ніцше, Фридрих Вільгельм (1844 - 1900)

ТРАКТАК ПЕРШИЙ “ДОБРО І ЗЛО”. “ХОРОШЕ І ДУРНЕ”.

Левінас, Емманюель  (1905, Ковно – 1995)

ЧИ Є ОНТОЛОГІЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЮ? 1. Примат онтології

2. Сучасна онтологія

3. Двозначність сучасної онтології

4. Інший як співрозмовник

5. Етичне значення іншого

Дильтей, Вільгельм  (1833, Бібрих – 1911)

ТИПИ СВІТОГЛЯДУ І ВИЯВЛЕННЯ ЇХ У МЕТАФІЗИЧНИХ СИСТЕМАХ. I. Життя й світогляд

!-! Життєвий досвід

!-! Загадка життя

!-! Закон утворення світоглядів

!-! Будова світогляду

!-! Багатоманіття світоглядів

!-! Типи світогляду в релігії, поезії й літературі

!-! Релігійний світогляд

!-! Сітогляд у поезії

!-! Типи світогляду в метафізиці

!-! Натуралізм

!-! Ідеалізм свободи

!-! Об’єктивний ідеалізм

Шинкарук, Володимир Іларіонович  (1928 - 2001, с. Гайворон Київської обл.)

СВІТОГЛЯД І ФІЛОСОФІЯ.

Кассирер, Ернст (1874 – 1945)

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЮДИНИ. ВСТУП ДО ФІЛОСОФІЇ КУЛЬТУРИ.

Міф та релігія.

Ленін, Володимир Ілліч (Ульянов) (1870 - 1924)

ЧИ ІСНУЄ ОБ'ЄКТИВНА ІСТИНА?

 

Шеллінг, Фридрих Вільгельм Йозеф  (1775 – 1854)

ПРО ВІДНОШЕННЯ РЕАЛЬНОГО ТА ІДЕАЛЬНОГО В ПРИРОДІ.

До історії нової філософії (Мюнхенські лекції).

Сартр, Жан – Поль (1905 – 1980)

ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ – ЦЕ ГУМАНІЗМ.

Медоуз, Деніс  ( р.н. 1942 р. )

МЕЖІ РОСТУ.

Технічний прогрес у моделі cвiтy

Енергія та ресурси

Контроль над забрудненням навколишнього середовища.

Зростання урожайності та контроль над народжуваністю.

Режим перевищення межового значення

Технічний прогрес у реальному житті.

Побічні ефекти технічного прогресу

Проблеми, які не мають технічних вирішень.

Вибір меж

Вернадський, Володимир Іванович  (1863 – 1945)

ДЕКІЛЬКА СЛІВ ПРО НООСФЕРУ.

Печчеї, Ауреліо (1908 – 1984)

ЛЮДСЬКІ ЯКОСТІ.

1. Час діяти

Заключне слово

Фоєрбах, Людвіг  (1804 – 1872)

ФРАГМЕНТИ ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ МОЄЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ БІОГРАФІЇ. (1822)

СУМНІВИ

1828 ДИСЕРТАЦІЯ (про єдиний, універсальний, безкінечний розум)

1829-1831/32 ЛЕКЦІЇ З ЛОГІКИ ТА МЕТАФІЗИКИ В ЕРЛАНГЕНІ (так би мовити!) 1

1830 ДУМКИ ПРО СМЕРТЬ ТА БЕЗСМЕРТЯ

1841-1845 «СУТНІСТЬ ХРИСТИЯНСТВА» 1

1843-1844 «ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ФІЛОСОФІЇ»

Шелер, Макс  (1874 – 1928)

ПОЛОЖЕННЯ ЛЮДИНИ В КОСМОСІ

 

Фромм, Еріх  (1900 – 1980)

ІНСТИНКТИ ТА ЛЮДСЬКІ ПРИСТРАСТІ.

Світові темпи зростання насилля і деструктивності привернули увагу спеціалістів та широкої громадськості до теоретичного дослідження сутності і  причин агресії. Увага до цієї проблеми нікого не здивує; подиву заслуговує скоріше те, що ця увага виникла так пізно, особливо враховуючи, що такий видатний дослідник як З.Фрейд, після перегляду своєї теорії, центральною ідеєю якої була ідея сексуальності, уже в 20-ті роки створив нову теорію, у межах якої прагнення до руйнування (“інстинкт смерті”) посідає таке ж місце як і прагнення до любові (“жага життя”, “сексуальність”). Однак, громадськість, як і раніше, розглядала фрейдизм виключно у дусі сформованого на той час стереотипу, обмежуючи його рамками вчення про лібідо як основної людської пристрасті.

Ільєнков, Евальд Васильович (1924 - 1979)

ДІАЛЕКТИКА ІДЕАЛЬНОГО.

Фройд (Фрейд), Зиґмунд  (1986 – 1939)

Я ТА ВОНО.

ІІ Я ТА ВОНО

ІІІ Я ТА НАД-Я (Я-ІДЕАЛ).

Гуссерль, Едмунд (1859 - 1938)

ІДЕЇ ДО ЧИСТОЇ ФЕНОМЕНОЛОГІЇ ТА ФЕНОМЕНОЛОГІЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ.

ВСТУП

Розділ другий. ФУНДАМЕНТАЛЬНО-ФЕНОМЕНОЛОГІЧНІ РОЗМИСЛИ.

 Глава друга. СВІДОМІСТЬ ТА ПРИРОДНА ДІЙСНІСТЬ. П. 36. Інтенціональне переживання. Переживання як таке.

П.39. Свідомість та природна дійсність. “Наївна” людина з її осягненням.

п. 42. Буття як свідомість та буття як реальність. Принципова відмінність способів споглядання.

Розділ третій. Питання методики та проблематика чистої феноменології

Глава перша. Попередні методичні міркування. П. 63. Особливе значення методичних міркувань для феноменології.

П.65. Обернена зворотна співвіднесеність феноменології із нею самою.

ІІ.66. Адекватне вираження ясних даностей. Однозначні терміни.

ІІ.69. Метод цілковито ясного схоплювання сутності.

ІІ. 70. Метод прояснення сутності та роль сприйняття у ньому. Привілейоване становище нескованої фантазії.

ІІ. 75. Феноменологія як дескриптивне вчення про сутності чистих переживань.

Кант, Іммануїл (1724 - 1804)

 

1