Главная->Філософія->Содержание

Хрестоматія з Філософії (частина 1) (онлайн)

КРИТИКА ЧИСТОГО РОЗУМУ.

ВСТУП. І. ПРО РІЗНИЦЮ МІЖ ЧИСТИМ І ЕМПІРИЧНИМ ЗНАННЯМ

II. МИ ВОЛОДІЄМО ПЕВНИМИ АПРІОРНИМИ ЗНАННЯМИ, І НАВІТЬ ПОСПОЛИТИЙ РОЗСУДОК НІКОЛИ НЕ ПОЗБАВЛЕНИЙ ЇХ

III. ФІЛОСОФІЯ ПОТРЕБУЄ НАУКИ, ЯКА ВИЗНАЧАЛА Б МОЖЛИВІСТЬ, ПРИНЦИПИ ТА ОБСЯГ УСІХ АПРІОРНИХ ЗНАНЬ

IV. ПРО РІЗНИЦЮ МІЖ АНАЛІТИЧНИМИ І СИНТЕТИЧНИМИ СУДЖЕННЯМИ

V. У ВСІХ ТЕОРЕТИЧНИХ НАУКАХ РОЗУМУ МІСТЯТЬСЯ АПРІОРНІ СИНТЕТИЧНІ СУДЖЕННЯ ЯК ПРИНЦИПИ

---  

--- VI. ЗАГАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ ЧИСТОГО РОЗУМУ

VII. ІДЕЯ ТА ПОДІЛ ОКРЕМОЇ НАУКИ, ЗВАНОЇ КРИТИКОЮ ЧИСТОГО РОЗУМУ

Копнін, Павло Васильович (1922 – 1971)

ГНОСЕОЛОГІЧНІ ТА ЛОГІЧНІ ОСНОВИ НАУКИ.

РОЗДІЛ V. ІСТИНА ТА ЇЇ КРИТЕРІЙ 1. Об'єктивна істина

2. Істина як процес. Конкретність істини

Рассел, Бертран  (1872 – 1970)

ЛЮДСЬКЕ ПІЗНАННЯ. ЙОГО СФЕРА ТА МЕЖІ.

РОЗДІЛ I. ІНДИВІДУАЛЬНЕ І СУСПІЛЬНЕ ПІЗНАННЯ

РОЗДІЛ XI. ФАКТ, ВІРА, ІСТИНА І ПІЗНАННЯ.

А. Факт

Б. Віра

В. Істина

Г. Пізнання

Пригожин, Ілля Романович ( нар. 1917 р. )

ПОРЯДОК ІЗ ХАОСУ: НОВИЙ ДІАЛОГ “ЛЮДИНИ З ПРИРРОДОЮ”. Стенгерс Ізабелла

Кун, Томас Семюел (1922 – 1996)

СТРУКТУРА НАУКОВИХ РЕВОЛЮЦІЙ.

І. Вступ. РОЛЬ ІСТОРІЇ

ІІ. НА ШЛЯХУ ДО НОРМАЛЬНОЇ НАУКИ

ІІІ. ПРИРОДА НОРМАЛЬНОЇ НАУКИ

Феєрабенд, Пол Карл (1924 – 1996)

АНАЛІТИЧНИЙ ПОКАЖЧИК.

ВСТУП

1

Гадамер, Ганс – Георг (1900 – 2001)

МОВА ЯК ГОРИЗОНТ ГЕРМЕНЕВТИЧНОЇ ОНТОЛОГІЇ.

Потебня, Олександр Опанасович (1835 – 1891)

ДУМКА І МОВА.

Вінгенштайн, Людвіг (1889 – 1951)

ЛОГІКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ТРАКТАТ.

Гантінгтон, Самуель Філліпс (нар. 1927 р.)

ЗІТКНЕННЯ ЦИВІЛІЗАЦІЙ. МОДЕЛЬ ПРИЙДЕШНЬОГО КОНФЛІКТУ

ПРИРОДА ЦИВІЛІЗАЦІЙ

ЧОМУ НЕМИНУЧЕ ЗІТКНЕННЯ ЦИВІЛІЗАЦІЙ?

ЛІНІЇ РОЗЛОМУ МІЖ ЦИВІЛІЗАЦІЯМИ

ОБЄ’ДНАННЯ ЦИВІЛІЗАЦІЙ: СИНДРОМ "БРАТНІХ КРАЇН"

ЗАХІД ПРОТИ ІНШОГО СВІТУ

РОЗКОЛОТІ КРАЇНИ

КОНФУЦІАНСЬКО-ІСЛАМСЬКИЙ БЛОК

ВИСНОВКИ ДЛЯ ЗАХОДУ

Маркс, Карл  (1818 – 1883)

“ДО КРИТИКИ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ” ПЕРЕДМОВА

Белл, Даніел ( нар. 1919 р. )

ПРИХІД ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА. Вступ

ВИМІРИ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА

ПЛАН ЦІЄЇ КНИГИ

Сорокін, Пітірім Олександрович (1889 – 1968)

СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ І МОБІЛЬНІСТЬ. СОЦІАЛЬНА І КУЛЬТУРНА МОБІЛЬНІСТЬ. Соціальний простір, соціальна дистанція, соціальна позиція.

Геометричний і соціальний простір

Горизонтальні й вертикальні параметри соціального простору.

СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ 1. Поняття й визначення

2. Основні форми соціальної стратифікації й взаємини між ними

СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ, ЇЇ ФОРМИ Й ФЛУКТУАЦІЇ I. Концепція соціальної мобільності; її форми

2. Інтенсивність (або швидкість) і всезагальність вертикальної соціальної мобільності.

3. Рухливі й нерухливі форми стратифікованих суспільств

 

КАНАЛИ ВЕРТИКАЛЬНОЇ ЦИРКУЛЯЦІЇ

Функції соціальної циркуляції виконують різні інститути.

Механізми соціального тестування, добору і розподілу індивідів всередині різних соціальних страт 1. Визначення

4. Демократія і вертикальна соціальна мобільність

Ортега – І – Гассет, Хосе (1883 – 1955)

БУНТ МАС. І. НАВАЛА МАС

ІV. ЗРІСТ ЖИТТЯ

V. СВІДЧЕННЯ СТАТИСТИКИ

VI. ПРИСТУПАЄМО ДО АНАЛІЗУ МАСИ

VII.ШЛЯХЕТНЕ ЖИТТЯ І ПРОСТЕ ЖИТТЯ, АБО ЗУСИЛЛЯ І БЕЗВЛАДНІСТЬ

VIII. ЧОМУ МАСИ ВТРУЧАЮТЬСЯ В УСЕ І ЧОМУ ВОНИ ВТРУЧАЮТЬСЯ ЛИШЕ НАСИЛЬНО

ХІІІ. НАЙБІЛЬША НЕБЕЗПЕКА − ДЕРЖАВА

Маркузе, Герберт (1898 – 1979)

---  

--- БУНТ МАС. Додаток. Політична передмова 1966 року

Франк, Семен Людвигович (1877 – 1950)

ДУША ЛЮДИНИ.

Юркевич, Памфіл Данилович (1826 – 1874)

СЕРЦЕ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ У ДУХОВНОМУ ЖИТТІ ЛЮДИНИ, ЗГІДНО З УЧЕННЯМ СЛОВА БОЖОГО.

Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1970 - 1831)

ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ДУХУ. Передмова.

Маркс, Карл (1818 – 1883)

ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ І КОМУНІЗМ. РІЗНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ КОМУНІСТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ. ГРУБИЙ, ЗРІВНЯЛЬНИЙ КОМУНІЗМ І КОМУНІЗМ ЯК СОЦІАЛІЗМ, ЩО ЗБІГАЄТЬСЯ З ГУМАНІЗМОМ.

Вебер, Макс (1864 – 1920)

ПРОТЕСТАНТСЬКА ЕТИКА І ДУХ КАПІТАЛІЗМУ. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ.

Фукуяма, Френсіс (нар. 1952 р.)

ДОВІРА: СОЦІАЛЬНІ ДОБРОДІЇ І ШЛЯХ ДО РОЗКВІТУ. Передмова до другого видання

Розділ 1. Про ситуацію людини в кінці історії

Розділ 3. Масштаб  довіра

Розділ 4. Мова добра і зла

Розділ 5. Соціальні чесноти

Розділ 7. Шляхи і манівці соціалізованості

Мак’явеллі, Нікколо (1469 – 1527)

ДЕРЖАВЕЦЬ. СКІЛЬКИ ІСНУЄ РІЗНОВИДІВ ВОЛОДІНЬ І ЯКИМ ЧИНОМ ВОНИ ЗДОБУВАЮТЬСЯ

ПРО ВОЛОДІННЯ СПАДКОВІ

ПРО ПАНСТВА ЗМІШАНІ

ЧОМУ ЦАРСТВО ДАРІЯ, ЗАВОЙОВАНЕ ОЛКСАНДЕРОМ, НЕ ПОВСТАЛО ПРОТИ СПАДКОЄМЦІВ ОЛЕКСАНДЕРА ПО СМЕРТІ ОСТАННЬОГО

ПРО РИСИ, ЗА ЯКІ ЛЮДЕЙ, А НАЙБІЛЬШЕ – ДЕРЖАВЦІВ ХВАЛЯТЬ АБО ГУДЯТЬ

ПРО ЩЕДРІСТЬ І ОЩАДЛИВІСТЬ

ПРО ЖОРСТОКІСТЬ І МИЛОСЕРДЯ І ПРО ТЕ, ЩО КРАЩЕ: ЩОБ ТЕБЕ ЛЮБИЛИ ЧИ ЩОБ  ТЕБЕ БОЯЛИСЯ

ЯК ВЛАДАРІ ПОВИННІ ДОТРИМУВАТИСЯ СВОГО СЛОВА

ЯК УНИКАТИ ЛЮДСЬКОЇ ЗНЕВАГИ Й НЕНАВИСТІ

Локк, Джон (1632 – 1704)

ПРО ПОЛІТИЧНЕ ЧИ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО. ПРО ПОЧАТКИ ПОЛІТИЧНИХ СУСПІЛЬСТВ. Про початки політичних суспільств.

Габермас, Юрген ( нар. 1929 р. )

СТРУКТУРНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ ВІДКРИТОСТИ – ТРИ РЕВІЗІЇ. ЗМІНА ТЕОРЕТИЧНИХ МЕЖ.

Шпенглер, Освальд (1880 – 1936)

ВСТУП. ТАБЛИЦІ. СМИСЛ ЧИСЕЛ. ПРОБЛЕМА СВІТОВОЇ ІСТОРІЇ. МАКРОКОСМ. КАРТИНА ДУШІ І ПОЧУТТЯ ЖИТТЯ.

Гейзинга, Йоган (1872 – 1945)

ПРИРОДА І ЗНАЧЕННЯ ГРИ ЯК ЯВИЩА КУЛЬТУРИ.

ГРА Й ЗМАГАННЯ ЯК ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ

ІГРОВИЙ ЕЛЕМЕНТ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ

 

Швейцер, Альберт (1875 – 1965)

КУЛЬУТРА І ЕТИКА.

 

1