Главная->Фінанси->Содержание->7.4. Тенденції і проблеми розвитку фінансової системи Великої Британії

Фінансові системи зарубіжних країн (частина 2)

7.4. Тенденції і проблеми розвитку фінансової системи Великої Британії

 

Фінансово-бюджетна політика Великої Британії засно-вана на двох важливих економічних правилах:

—        «золоте правило» — уряд робить позики тільки для того,

щоб інвестувати їх у певні сектори економіки, а не витратити;

— «правило стабільного інвестування» — відношення суми внутрішнього державного боргу до ВВП протягом економічного циклу має утримуватися на стабільному та розумному рівні (нині воно дорівнює трохи більше 30 %).

Правляча партія лейбористів (конкуренти — консервативна партія) з моменту прийняття свого першого повномасштабного бюджету на 1998-1999 фін. р. є прихильницею таких пріоритет-них завдань в економічній сфері: забезпечення економічної ста-більності на основі низької інфляції та ефективної системи дер-жавних фінансів; реформування системи державної допомоги та сприяння працевлаштуванню, боротьба з безробіттям; заохочення підприємництва за допомогою податкових заходів, які сприяють зростанню інвестицій, розвитку малих фірм і НДДКР; удоскона-лювання державного сектору послуг, виділення додаткових кош-тів на потреби охорони здоров'я і шкільної освіти, а також охо-рони навколишнього середовища.

3 моменту приходу лейбористів до влади спочатку уряд, а по-тім Банк Англії неодноразово збільшували базову дисконтну ста-вку, яка нині становить 7,25 % — порівняно високий показник, що сприяє втраті прибутків через надзвичайно високий обмінний курс фунта стерлінгів, однак довгостроковий відсоток міжбанків-ського запозичення скоротився з 7,5 % до 6 % — рекордно низь-кий рівень за останні 35 років.

Розрахунки уряду та Міністерства фінансів відносно ВВП бу-ли виправдані: у 1999—2000 pp. приріст економіки становив від 2 до 2,5 %. Уряду Т. Блера вдалося домогтися значних успіхів у скороченні потреби держсектору в позиковому капіталі, скоро-чуючи бюджетний дефіцит до мінімуму.

Наріжним каменем соціально-економічної політики уряду Т. Блера залишається реформа системи державного сприяння збільшенню зайнятості. Лейбористську стратегію — максима-льне скорочення числа осіб, які живуть на державну допомогу і активне заохочення зростання їх зайнятості шляхом надання податкових пільг. Бюджетом 1998—1999 pp. було передбачене виділення на ці потреби 5,2 млрд ф. ст., одержуваних від вве-дення податку з непередбаченого прибутку. Однією з важли-вих складових збільшення інфляції є зростання рівня оплати праці, який випереджає базову інфляцію (2,5—3 %). Досягнута лейбористами дуже висока для Великої Британії зайнятість призвела до браку кваліфікованих кадрів, що загострився, і збільшення числа незаповнених робочих місць, що неминуче веде до подорожчання праці.

Для додання більшої ефективності крокам у даній галузі були змінені методи обчислення і збору прибуткового податку та наці-онального страхування, великими повноваженнями наділяється Міністерство податкових зборів.

У рамках реформування системи оподатковування і пільг для малозабезпечених шарів населення введена нова нижня межа по-датку на прибуток— 10 %, а також кредит для оподаткування прибутку найбільш низькооплачуваних категорій працівників. Даний захід покликаний скоротити суму допомоги, які видаються державою для малозабезпечених родин. Аналогічна реформа пе-редбачає введення податкових пільг та скорочення загальної су-ми допомоги для осіб з частковою втратою працездатності.

Продовжуючи розпочату програму сприяння зростанню дов-гострокового інвестування (табл. 7.2), мінфін остаточно скасував авансовий податок на корпорації. Відповідно до положень «зеле-ного» проміжного бюджету податок на корпорації буде відтепер стягуватися за прийнятою у США поквартальною системою. Крім того, на 50 % збільшуються податкові пільги для інвесторів, реформується система податків на приріст капіталу.

Таблщя 7.2

ОСНОВНІКРАЇНИ-ІНВЕСТОРИ В ЕКОНОМІКУ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ В 1997—1998 ФІН. Р.

 

Країни            Число проектів

Разом  618

США   323

Японія            58

ФРН    56

Франція          29

Канада           21

Нідерланди    19

Швейцарія     17

Швеція           11

Тайвань          10

Данія   8

Інші країни     66

Тільки за один рік завдяки закордонним інвестиціям у країні вдалося створити понад 45 тис. нових робочих місць. Нині в іно-земних компаніях працює 17 % працездатного населення Великої Британії, у них зосереджено 33 % виробничого капіталу, 26 % ви-готовленої промислової продукції, чистий прибуток на одного працюючого становить понад 142 %.

Ряд заходів спрямований на розвиток британської науки, а та-кож науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, у чому Велика Британія істотно відстає від США і деяких європей-ських конкурентів. Створено новий фонд венчурного капіталу розміром 50 млн ф. ст., відкритого для всіх британських універ-ситетів.

Ряд природоохоронних заходів також перебуває в полі уваги нинішньої фінансової політики. Найважливіші з них спрямовані на дотримання узятого на екологічному саміті в Кіото зо-бов'язання країн Європейського Союзу (ЄС) скоротити вуглецеві викиди на 8 %. 3 17 % до 5 % був скорочений податок на додат-кову вартість на енергозберігаючі матеріали. Вводиться дифере-нційованість дорожнього податку, чим буде заохочуватися вико-ристання більш екологічних автомобілів. Незначно підвищують-ся ціни на паливо. У ряді заходів, спрямованих на турботу про здоров'я людини, можна виділити підвищення цін на алкоголь та тютюнову продукцію.

Відзначається ощадливість уряду, успіх в оздоровленні дер-жавних фінансів, а також вірність передвиборним обіцянкам. Представники бізнесу вітають напрямок бюджетної політики в галузі боротьби з безробіттям, полегшення податкового тягаря на британські компанії. Однак, обмежений передвиборними обіцян-ками, кабінет Т. Блера поки змушений виключати з набору до-ступних прийомів фіскальні методи регулювання економіки. Мо-нетарний курс визначає не уряд, а Банк Англії, а Міністерство фінансів позбавлене реальних важелів впливу на макроекономіч-ну обстановку.

Уряд прагне поліпшити відкритість та ефективність ринку, як внутрішнього, так і міжнародного, і вважає, що ефективна кон-куренція є кращим стимулом для розробки нових технологій та підвищення ефективності. Новий Закон про конкуренцію (2000 р.) спрямований на забезпечення кращого захисту як споживачів, так і виробників, на більш успішну боротьбу з монополією і підтри-мку здорової конкуренції. Він скопійований із Закону про конку-ренцію Європейського Союзу, що регулює дії, які завдають втрат конкуренції, і запобігає зловживанню домінуючою позицією на

ринку. Компанії, які потрапили під цей закон, можуть бути оштрафовані на суму до 10 % від обороту компанії на території Великої Британії, а потерпілі від монополістів компанії можуть подати на кривдника в суд і вимагати компенсації збитків. Злиття і поглинання компаній тепер не розглядаються антимонопольним комітетом у тих випадках, коли вони не впливають на конкурен-тну обстановку на ринку. Таким чином, компанії, які здійснюють злиття чи поглинання, не звертаються в комітет за дозволом на здійснення угоди, що рятує і тих, і інших від значного тягаря бю-рократії. Загалом, угода вважається значною, такою, що впливає на ринок, якщо об'єднана частка обох компаній становитиме по-над 25 % ринку. Проте угоди про фіксування цін чи поділ ринку регулюються законом, навіть якщо частка компаній становить менш ніж 25 %.

Провідною опорою азіатської політики англійці, як і раніше, вважають Японію, з якою нарощується партнерство з ключових міжнародних та економічних проблем, включаючи питання регі-ональної безпеки і т.п. Загальна величина японських інвестицій в автомобільну промисловість Великої Британії перевищує З^млрд ф. ст., забезпечуючи роботою близько 10 тис. чоловік. В м. Иоко-хамі офіційно відкритий Центр британської промисловості, по-кликаний сприяти британським компаніям у розширенні свого експорту в Японію.

Вибори, які відбулися в червні 2001 p., показали, що зусил-ля, розпочаті урядом, не минули даремно і дозволили бути пере-обраною на 2-й термін діючої партії лейбористів на чолі з Тоні Блером.

 

 

6