Главная->Фінанси->Содержание->11.4. Склад загального бюджету

Фінансові системи зарубіжних країн (частина 2)

11.4. Склад загального бюджету

 

і перерозподіл фінансів в державах ЄС

Всі надходження ЄС та його видатки включаються до бюджету Співтовариства на основі щорічних прогнозів. Втім, ви-нятком з цього правила є покриття операційних витрат, пов’язаних з реалізацією положень Розділів V та VI Угоди про ЄС, яке може здійснюватися за рахунок країн членів. В основі бюджету Співтовариства покладено кілька принципів, зокрема:

—        принцип об’єднання (всі надходження і видатки зводяться разом у єдиному документі);

—        принцип річного періоду (операції бюджету стосуються бюджетного року);

—        принцип збалансованості (видатки не повинні перевищува-ти надходження).

Комісія направляє попередній проект бюджету до Ради, яка разом з Європейським Парламентом наділена бюджетними пов-новаженнями. Від характеру витрат залежить, яка з цих двох установ визначатиме долю тієї чи іншої статті. Проте бюджет в цілому затверджується або відхиляється Європейським Парламе-нтом.

Спершу бюджет формувався за рахунок внесків країн членів, a після 1975 р. — за рахунок системи власних ресурсів ЄС. Проте цей факт не був офіційно визнаний, доки не було підписано Уго-ду про Європейський Союз.

Доходи союзного бюджету складалися з: ввізних мит, які ком-пенсували різницю в цінах на сільськогосподарські продукти в країні-імпортері та на зовнішньому ринку; ми’ за Загальним ми-тним тарифом, крім мита Європейського обєднання вугілля і сталі; певної частини відрахувань від податку на додану вартість та інших коштів.

Починаючи із середини 1980-х pp., ці доходи вже не могли покривати постійно зростаючі витрати, і після тривалих перего-ворів у лютому 1988 р. на нараді глав урядів країн—членів була прийнята нова система фінансування ЄС.

Фінансовий режим, схвалений в 1988 р. минув до кінця 1992 p., а Співтовариство мало потребу в додаткових коштах для вико-нання нових завдань, поставлених у договорі про Європейсь-кий Союз.

У грудні 1992 р. на сесії в Единбурзі Європейська Рада прийн-яла пропозицію Еврокомісії, що отримала назву «Пакет Делора-II». Приорит був відданий витратам на структурні операції Євро-союзу в найбільш відстаючих регіонах. Щоб вишукати фінансові ресурси, необхідні для завершення попередніх і виконання нових завдань, що стояли перед ЄС, було ухвалене рішення про підви-щення максимального об'єму власних ресурсів з 1,20 % від суку-пного ВНП ЄС в 1992 р. до 1,27 % до 1999 р. За цей період розмір єдиного бюджету збільшився з 65,7 млрд до 86,9 млрд євро.

Надходження до бюджету формуються з декількох джерел: податки на продукти харчування, що імпортуються до ЄС; митні збори на імпорт несільськогосподарської продукції; частка пода-тку на додану вартість (ПДВ), що стягується на національному рівні в країнах членах ЄС; внески країн членів відповідно до їх-ньої частки у спільному ВНП ЄС. Внески за рахунок ПДВ скла-дають понад половину всіх надходжень ЄС. Європейське співто-вариство вугілля і сталі має окреме джерело надходжень коштів завдяки стягуванню прямого податку на вугільні та сталеплави-льні підприємства ЄС. ЄС не може запозичувати гроші або нако-пичувати дефіцит: бюджет приймається щорічно, і він має бути збалансованим.

Динаміка і структура надходжень в бюджет ЄС по деякім ро-кам з 1993 р. до 2001 р. наведена в табл. 11.1. Бюджет 2002 р. на-близився до позначки в 100 млрд євро1.

В Програмі-2000 до 2006 p. і Міжінституційній угоді на той же період були збережені принципи попередніх програм. 29 ве-ресня 2000 р. Європейська Рада Схвалила нове рішення по сис-темі власних ресурсів ЄС, відповідно до якого був збільшений обсяг коштів, що лишаються в розпорядженні держав—членів пі-сля стягнення мит і компенсаційних зборів. 3 2001 р. країни за-лишають собі 25 % доходів від мит і зборів для покриття витрат по їхньому стягненню. Була знижена максимальна ставка відра-хувань із ПДВ — в 2000 р. вона складала 1 %, в 2002—2003 р. вона знижена до 0,75 %, а з 2004 р. ставка становила 0,5 %. Крім того, з 2000 р. відносно всіх країн ЄС діє правило, по якому пода-

General budget of the European Union for the financial year 2002. The figures. Luxem¬bourg 2002. C. 23.

ткова база ПДВ, з якої стягуються відрахування в єдиний бю-джет, не може перевищувати 50 %від ВВП країни. Раніше це розповсюджувалося лише на країни, чий ВВП в 1991 р. становив менш 90 % середнього ВВП по ЄС.

Таблщя 11.1.

ДИНАМІКА НАДХОДЖЕНЬ В ЄДИНИЙ БЮДЖЕТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

 

                                   в т. ч. власні ресурси

            Усього            компен-саційні збори           мита    відрахування відПДВ           відраху-вання від

ввп      інші над-ходжен.

 

                                                                                                                                            

1993    65672,7           100,0   1929,9 2,9       11055,6           16,8     34489,9           52,5     16517,9           25,2            1679,5 2,6

1999    86 903,5          100,0   2151,7 2,5       11705,9           13,5     31163,4           35,9     37509,8           43,2            4372,7 5,0

2001    93780,0           100,0   1967,7 2,1       13632,8           14,5     30691,4           32,7     35177,9           37,5            12310,2           13,1

Максимальний розмір внесків було визначено 1,27 % від ВВП, що відповідає значному (майже на 20 %) збільшенню бюджету цієї організації. Однак протягом останніх двох десятиліть факти-чні внески становили 1—1,1 %. Плануючи бюджет Європейсько-го Союзу на 2007—2013 роки встановлено внески не менше 1,25 ВВП і це з розрахунку, що повертатися в свої країни вони будуть в двічі-тричі меншому обсязі ніж тепер.

В XXI століття бюджет Європейського Союзу складає близько 100 млрд евро. Незважаючи на вступ до ЄС у 2004 р. 10 нових країн, бюджет організації збільшився в порівнянні з 2003 р. лише на 3,3 % і склав 100,6 млрд євро. Єврокомісія вважає, що такий незначний зріст викликаний тим, що обсяг витрат на країни, що уже входять у союз, знизиться стосовно 2003 р. на 2 %. Нові уча-сники ЄС обійшлися бюджету союзу в 5 млрд євро, ця сума фі-нансової допомоги вдвічі меньше ніж була запланована в бюдже-ті на 2004 р. — 11,8 млрд євро.

Відповідно до опублікованого 29 квітня 2004 р. Єврокомісією проекту бюджету ЄС на 2005 р. 109,5 млрд євро склали видаткові статті. Це приблизно 1,03 % ВВП 25 країн ЄС, що є дуже скром-ним показником, з огляду на, що це перший цільний бюджет уже розширеного Євросоюзу. Видаткові статті бюджету Європей-

ського Союзу залишаються незмінними. Різниця в коштах по ро-ках з урахуванням розширення союзу наведена в табл. 11.2.

Таблиця 11.2

ВИДАТКИ НА ФІНАНСУВАННЯ У БЮДЖЕТІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

 

Видаткові статті        1999 p.,

%         Проект 2005 р.          Зростан-ня, %

 

           

            млрд євро      %        

 

Субсидії та інші витрати по сільському господарству      73,0     50,7     46,3     -26,7

У тому числі новим країнам                       3,6       3,3      

 

Субсидії на регіональну політи-ку, тобто на надання фінансової підтримки менш розвинутим ре-гіонам  5,8            42,4     38,7     30,3

Витрати із субсидування науко-вих досліджень і дослідно-конструкторських розробок та фінансові засоби, які виділяють-ся на модернізацію окремих га-лузей  2,3      

           

           

 

У тому числі новим країнам                       7,7       7,0      

 

Адміністративні витрати     4,7       6,4       5,8       1,1

Економічна допомога країнам, що розвиваються 3,8       5,0       4,6       0,8

Інші витрати (погашення, ре-зерв) 4,4       5,0       4,6       0,2

3 табл. 11.2 видно, що витрати у 2005 р. на сільське господар-ство впали на 27 % порівняно з 1999 p. і це незважаючи на при-єднання 10 нових країн. До речі їм буде виділено тільки трохи бі-льше 3 % коштів ЄС і тільки на компенсаційній основі. Тобто спочатку потрібно буде витратити власні кошти, а вже потім тільки через 2 місяці вони компенсуються з бюджету ЄС.

Однак слід сказати, що постійне зростання витрат сільського господарства у 1990-і pp. призвело до того, що витрати ЄС пере-вищили його доходи. Так, прагнення Франції одержати якомога більше коштів для своїх селян із загального бюджету сприяло по-яві істотних розбіжностей між країнами—членами, у першу чер-гу між Великою Британією та Францією. Англійський уряд, част-

ково погодивши дане питання з іншими країнами—членами — ФРН, Бельгією, Нідерландами, намагалося обмежити розмір цих субсидій на користь вільнішої зовнішньоторговельної політики в галузі сільського господарства. По плановим розрахункам Євро-комісії дотації Євросоюзу, що будуть виплачуватися сільським виробникам нових країн—членів ЄС, у 2004 р. складають 55 % обсягу 2003 р. і зростуть до 2006 р. усього лише до 65 %, а до 2011 р. вони будуть приведені до єдиного знаменника.

3 другої половини 2003 р. Європейська комісія почала глоба-льне «лікування» найменш розвинутих регіонів ЄС. 3 табл. 11.1 видно, що загалом на 30 % за 6 років збільшилися витрати по ре-гіональним та інноваційним проектам (друга та третя статті вида-тків бюджету), але знову ж новим країнам виділено тільки 7 % загальних коштів. До 2010 р. в найменш розвинуті регіони плану-ється інвестувати 62 млрд євро, з яких 60 % будуть складати ко-шти бюджету ЄС, інші 40 % — приватний капітал.

До списку першочергових інноваційних проектів включають наступні: 31 — в транспортній галузі (наприклад, тунель для за-лізничного транспорту між Австрією та Італією), 17 — в енерге-тичному секторі, 8 — в сфері комунікацій. Всі зазначені проекти є часткою глобальних ініціатив, призваних облегшити пересу-вання та комунікацію на території ЄС. До 2020 р. ЄС збирається витратити на вказані цілі не менше 220 млрд євро. Такі дії, зви-чайно, не могли не зустріти протистояння збоку розвинутих країн союзу, зокрема, ФРН та Франції, які і без того вже декілька років знаходяться в рецесії. Але керівництво Єврокомісії вважає, що ці проекти зменшать безробіття і стануть добрим підґрунтям для економічного зростання ЄС.

Цілком зрозуміло зростання адміністративних витрат апарату ЄС у зв'язку з прийомом на роботу 6 тис. функціонерів з нових країн, серед яких більше 1000 перекладачів на 9 нових офіційних мов ЄС.

Винятково важливою особливістю європейської інтеграції є перерозподіл ресурсів серед країн—членів ЄС. Воно стало мож-ливим завдяки зросту бюджету ЄС до нинішніх, нехай і скромних показників, що складають 1 % ВВП Євросоюзу.

Перерозподіл фінансів набув особливої важливості, коли в ЄС сталі вступати відносно бедні країни. Після розширення 2004 p., розбіжності в рівні економічного розвитку серед країн—членів ЄС різко зросли. Якщо підрахувати показники виробленого наці-онального продукту на душу населення, то 12 країн ЄС із ниніш-ніх 25 перевищують середній рівень, у той час як 13 країн мають

показники нижче, а часом і вдвічі нижче середнього. Із прийнят-тям Болгарії й Румунії в 2007 p., нижній рівень добробуту буде становити всього 34—35 % від середнього по Союзу.

Перерозподіл коштів у ЄС проводиться з розрахунком на ба-гаторічну перспективу. Фінансова вага проблем і викликів, пов'язаних із процесом розширення, повною мірою виявиться в 2007—2013 pp. Сценарії, розроблені незалежними дослідницьки-ми групами до лютого 2004 p., коли були опубліковані плани Єв-ропейської Комісії на 2007-2013 pp., ураховували широкий набір можливостей, включаючи радикальні реформи сільськогосподар-ського сектора й витрат на здійснення політики єдності. 3 появою же публікації Комісії на цю тему, фокус дискусії змістився на об-говорення розмірів бюджету ЄС.

Еврокомісія запропонувала бюджет, розміри якого досягають 1,26 % ВВП ЄС. Шість основних країн—донорів ЄС думають ін-акше й пропонують зменшити розмір бюджету до 1 % ВВП. Ев-рокомісія пропонує підняти витрати на найближчі сім років до 1025 млрд євро, у той час як основні спонсори ЄС вимагають скоротити їх на 20,5 % — до 815 млрд За пропозицією Комісії, витрати повинні зростати в рік на 4 %, щоб до 2013 р. на 31,3 % перевищити рівень витрат 2006 р. У свою чергу, шість основних спонсорів пропонують обмежити ці збільшення до 0,6 %, щоб до 2013 р. витрати збільшилися всього на 4,4 %. При цьому перед-бачається, що в 27 членів ЄС ВВП за сім років зросте на 17,3 %, a щорічний зріст складе 2,3 % (без обліку зростання цін).

По суті, представники Великої Британії й Франції не можуть домовитися щодо двох головних моментів: Лондон не влаштовує сільськогосподарська політика ЄС, що передбачає виділення ще-дрих дотацій (приблизно 13 млрд дол. на рік) французьким фер-мерам, у той час як Париж наполягає на тому, щоб Велика Бри-танія відмовилася від так називаного британського чека-щорічної компенсації приблизно в 5 млрд дол., що країна одер-жує з бюджету союзу. Питання про «знижку» для Англії в Євро-союзі поставила в 1979 р. Маргарет Тетчер, тільки-но ставши прем'єром. В 1984 р. її вимога була задоволена, оскільки тоді Ве-лика Британія була найбіднішою країною Об'єднаної Європи й, на відміну від інших членів ЄС, практично нічого не одержувала з величезних дотацій на розвиток сільського господарства, які становили ні багато ні мало 70 % витрат бюджету організації. Однак зараз ситуація змінилася. Тепер Британія стоїть четвертою в списку самих багатих країн Євросоюзу, і Франція разом з Німе-ччиною, Швецією й Нідерландами — самими більшими донора-

ми бюджету ЄС — вважають повернення коштів по «британсь-кому чеку» несправедливим.

Тим часом Лондон ні в яку не бажає відмовлятися від свого привілею. По-перше, як не раз підкреслював британський прем'єр, Тоні Блера, його країна «навіть із урахуванням компен-сації віддавала бюджету ЄС у два з половиною разу більше, ніж Франція». По-друге, питання про скорочення компенсації для Великобританії, на думку прем'єр-міністра, може бути розгляну-тий тільки поряд з переглядом сільськогосподарської політики Об'єднаної Європи, зокрема— скороченням субсидій для фер-мерів. «Витрачати 40 % бюджету Євросоюзу на сферу, у якій за-йнято 2 % його населення, безглуздо», — позначив свою позицію британський лідер у червні 2005 р. Президент Франції Жан Ши-рак, у свою чергу, рішуче заперечує проти скорочення дотацій, посилаючись на вже досягнуті в 2002 р. угоди про те, що до 2013 р. сільськогосподарська політика ЄС переглядатися не буде.

Перед самітом у грудні 2005 р. з Лондона надійшло пропо-зиція, відповідно до якої із загального обсягу структурних фо-ндів новим членам буде призначено 150 млрд євро. Із червня ця цифра знизилася на 14 мільярдів. Великобританія вказує на те, що новачки просто не в змозі освоїти такі обсяги. Та ж Польща на сьогоднішній день використала лише 5 % з коштів, які вона могла б витратити в 2005—2006 pp. Для залучення коштів зі структурних фондів на якийсь проект зараз країни ЄС повинні самі профінансувати цей проект на 20 %, за інше платить Євросоюз. У новому бюджеті Лондон пропонує збіль-шити частку Брюсселя до 85 %.

Європарламент затвердив бюджет Євросоюзу на 2006 р. в розмірі 111,969 млрд євро. Він складає 1,01 % ВВП 25 країн— членів ЄС. Усередині Євросоюзу ведеться робота з вироблення компромісу по новому рамковому бюджету на 2007—2013 pp.

Лондонський варіант передбачає скорочення бюджету ЄС на 25 млрд євро в порівнянні із проваленим червневим проектом. При цьому обсяги структурних фондів для новачків Євросоюза звузяться більш ніж на 8 %, а сума на «британському чеку» виро-сте з 5,5 млрд, до 7 млрд, з обліком уже зроблених поступок. У цій ситуації Лондон може собі дозволити й два «маленьких кроки» — ще небагато урізати, наприклад, «британський чек», і на пару відсотків збільшити допомогу бідним новачкам.

I хоча пропозиції Лондона по новому бюджеті ЄС піддалися в Європі різкій критиці, але можуть стати основою для вироблення компромісу.

 

 

37