Главная->Фінанси->Содержание->10.5. Фінансове вирівнювання у Швеції

Фінансові системи зарубіжних країн (частина 2)

10.5. Фінансове вирівнювання у Швеції

 

У цій країні система фінансового вирівнювання одер-жала назву «Система Робін Гуда».

Для того щоб визначити рівень можливостей кожної комуни щодо формування її доходів, шведські економісти використову-ють кілька показників. Це середньокомунальна податкоспромож-ність і податкоспроможність комуни. Середньокомунальна пода-ткоспроможність розраховується шляхом розподілу суми доходів, що підлягають комунальному оподатковуванню по всій країні, на загальну кількість жителів держави. Податкоспромо-жність окремої комуни визначається шляхом розподілу суми до-ходів в окремій комуні, яка підлягає її комунальному оподатко-вуванню, на кількість жителів цієї комуни. Таким чином, одні комуни мають більшу податкоспроможність, ніж середньокому-нальна, інші — меншу.

Основні фактори, що впливають на цей показник, такі: частка населення, що працює, рівень доходів населення, вікова структу-ра населення, господарська структура, структура забудови кому-ни та ін.

Податкоспроможність кожної комуни визначає її можливості фінансувати витрати на надання суспільних послуг. Отже, з од-ного боку, у кожній комуні складаються різні обсяги витрат, з іншого боку — різні можливості щодо фінансування їх. Фінансо-ве вирівнювання зводиться до того, що вирівнюються можливос-ті комун фінансувати ці витрати і вирівнюються самі витрати. Це означає: вирівнюються їхні доходи та видатки. За інших умов, вважають у Швеції, зростав би розрив між рівнем розвитку окре-мих комун із усіма негативними наслідками.

Нова система фінансового вирівнювання у Швеції введена з 1996 р. Система побудована таким чином, що вирівнювання здій-снюється винятково за рахунок фінансових ресурсів самих ко-мун, тобто на основах самофінансування. До цього фінансове ви-рівнювання здійснювалося за рахунок субсидій з бюджету центрального уряду. 3 1996 р. державні субсидії використову-

ються для загальної фінансової підтримки місцевого самовряду-вання, а також для регулювання відносин комун і ленів.

Фінансове вирівнювання здійснюється в два етапи. Спочатку вирівнюються доходи. Середньокомунальна податкоспромож-ність по Швеції визначена в обсязі 100 тис. шведських крон. Це середній дохід на одну людину по країні, який підлягає комуна-льному оподатковуванню. Комуни, що мають середній прибуток на одного жителя менше 100 тис. крон, одержують субсидію. Ті комуни, дохід яких становить більше 100 тис. крон на одну лю-дину, платять внески у фонд субсидій.

Розміри субсидій і внесків розраховуються як різниця між се-редньокомунальною податкоспроможністю по Швеції і власною податкоспроможністю кожної комуни, помноженою на чисель-ність жителів комуни, а також на попередньо встановлену подат-кову ставку. Так, у 1998 р. ця ставка становила 95 % від середньої комунальної податкової ставки, яка встановилась в 1995 р.

На іншому етапі вирівнюються видатки на більшість видів по-слуг, що надаються комунами. Визначено сфери діяльності, які враховуються при вирівнюванні видатків, а також фактори, що впливають на рівень цих видатків (табл. 10.2). Зазначені в табли-ці фактори лежать в основі розрахунків відповідних доплат чи відрахувань, які здійснюються на основі індексів.

Таблщя 10.2

СФЕРИ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯКІ ВРАХОВУЮТЬСЯ ПРИ ВИРІВНЮВАННІ ВИДАТКІВ, I ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РІВЕНЬ ВИДАТКІВ У ШВЕЦІЇ

 

Сфера діяльності Фактор

Комуни

Дитячі дошкільні установи  Вікова структура, рівень зайнятості батьків, податкоспроможність і густота населення

Установи по догляду за лю-дьми похилого віку  Вікова структура, співвідношення чоловіків і жінок, професійна структура, рівень зага-льного проживання, малозаселені райони

Дев'ятирічна школа  Вікова структура, малозаселені райони, рід-на мова

Гімназія          Вікова структура, форми проживання (пан-сіон), вибір програми навчання

Турбота про родину і особи-стість Матері-одиночки з дітьми віком до 15 років, переїзди, іноземні громадяни (за винятком вихідців із країн Північної Європи), грома-дяни Фінляндії, густота забудови

Закінчення табл. 10.2

 

Сфера діяльності       Фактор

Водопостачання і система каналізації        Низька густота забудови, геологічні особли-вості

Вулиці і дороги         Ступінь зносу, обумовлений інтенсивністю дорожнього руху і кліматичних особливостей

Забезпечення зайнятості і розвиток господарства           Безробіття

Витрати на будівництво, утримання і опалення  Індекс, що розраховується на основі факти-чних змін витрат

Додаткові витрати малозасе-лених районів: адміністрати-вно-рятувальна служба і т.п.       Ч2ельність населення, кількість жителів на км , ступінь наявності районів щільного за-селення

Зменшення чисельності населення            Скорочення чисельності населення протя-гом останніх 10 років

Дефіцит населення   Чисельність населення в радіусі 30 чи 90 км.

Додаткові виплати в зв’язку з несприятливими кліматич-ними умовами       Очікувані додаткові витрати

Лени

Охорона здоров’я включно з профілактикою       Вікова структура населення, середня трива-лість життя, самотнє проживання, малозасе-лені райони

Вищі навчальні заклади Кількість зарахованих студентів

Додаткові виплати у зв’язку з несприятливими кліматич-ними умовами       Очікувані додаткові витрати

Комуниталени

Суспільний транспорт         Густота одного чи кількох центрів, розрі-дженість, шхери

У Швеції до 1995 р. формула вирівнювання складалася з двох частин, одна з яких давала можливість розрахувати гарантовану податкову базу комуни, а інша — розмір трансферту для забезпе-

чення цієї бази. Формула розрахунку гарантованої податкової бази мала такий вигляд:

Yi = (Ац + АІ2 + Ац) ■ Ym,

де Yj — гарантована податкова база на душу населення і-ої комуни;

Ym — середній по країні доход, що підлягає оподатковуванню на душу населення;

Аіі, Ah, Ah — коефіцієнти, що коригують податкову базу в зв'язку з різним рівнем бюджетних потреб територій:

Аіі відображає загальний рівень питомих витрат місцевої вла-ди. Показник коливається від 1 до 1,57;

АІ2 — віковий фактор, вводиться для відрахування демографі-чних особливостей територій. Крім того, він є показником ініціа-тивності місцевої влади. Иого величина тим більша, чим більші подушні бюджетні витрати і-ої комуни відповідно до середнього рівня в країні. Коефіцієнт може бути як додатним, так і від'ємним, що є негативною оцінкою місцевої влади за слабку активність;

Ац — буферний коефіцієнт, компенсує скорочення податкової бази внаслідок зменшення чисельності населення і-ої території.

Комуни самостійно вирішували, як їм використовувати гаран-товану податкову базу, і визначали розмір трансферту. Розмір трансферту розраховувався за формулою:

Gi = ТІ' (Yi - Y,),

де Gi — трансферт на душу населення і-ої комуни;

Т{ — встановлена місцевими органами влади податкова ставка;

Yt — гарантована податкова база на душу населення;

Yt — доход, що підлягає оподатковуванню в і-ій комуні.

Право на одержання трансфертів вирівнювання у ІЇІвеції ма-ють комуни з податковою можливістю на рівні менш ніж 95 % від середньокомунальної по країні. Внески роблять комуни з по-даткоспроможністю понад 110 % від середньокомунальної по Швеції.

 

 

29