Главная->Фінанси->Содержание->9.1. Основні соціально-економічні показники розвитку країни

Фінансові системи зарубіжних країн (частина 2)

9.1. Основні соціально-економічні показники розвитку країни

 

Франція є однією з провідних країн західних держав, займаючи сьоме місце серед усіх країн світу — 4,7 % сукупного ВВП при 1 % населення земної кулі. За розмірами території (551 тис. кв. KM) І населення (57 млн чол.), вона належить до числа найбільших країн Європи. За рівнем економічного розвитку по-ступається ФРН і цілому ряду малих країн (Норвегії, Данії, Швейцарії, Люксембургу). На долю Франції припадає 17 % про-мислового і 20 % сільськогосподарського виробництва Західної Європи.

Участь Франції в «спільному ринку» відкрила сильні та слабкі місця її економіки, обумовлені тим, що країна довгий час розви-валася в «тепличних» умовах митного протекціонізму і за раху-нок експлуатації великих колоніальних володінь.

Провідне місце в структурі промислового виробництва займає загальне машинобудування (12 %) і транспортне (10 %). Автомо-більна промисловість є однією з основ національної промислової структури. Дві найбільші в країні компанії— приватна «Пежо-Сітроєн» і державна «Рено» забезпечують відповідно 4 і 5 % сві-тового виробництва легкових автомобілів. Французькі компанії займають друге місце у світі після Японії за випуском енергетич-ного устаткування для електростанцій. Франція залишається про-відною силою в ракетній промисловості Західної Європи. Проект «Аріанспейс» забезпечує провідні позиції країни в комерційних

Фінансова система Франції

запусках супутників. Ha його частку припадає приблизно 50 % світового космічного ринку.

Франція — найбільший виробник сільськогосподарської про-дукції в Західній Європі. На долю сільського господарства при-падає приблизно 4 % ВВП і 6 % населення країни, але воно дає 25 % продукції в ЄС. Більше половини господарств існують на власній землі. Провідною силою виробництва виступають великі господарства. 52 % сільськогосподарських угідь припадають на господарства розміром понад 50 га, що становить 16,8 % від зага-льної кількості.

Франція відстає від своїх конкурентів за часткою НДДКР у ВВП (3,3 % у 1991 p., тоді як у ФРН 3,6 %). Характерною ри-сою науково-дослідної діяльності виступає її військова спрямо-ваність. Частка коштів, що направляється на військові дослі-дження, досягає 19 % усіх витрат на НДДКР, a у ФРН близько 5 %.

Багато французьких компаній відносяться до ринку ЄС як до свого внутрішнього. Понад 60 % експорту направляється в країни ЄС. Це найбільша частка серед чотирьох провідних країн Захід-ної Європи.

У країнах, які розвиваються, зосереджено приблизно 30 % за-гального обсягу прямих інвестицій, що вище частки інших країн. Африканський континент займав раніше і продовжує займати особливе місце у структурі капіталу Франції. На його частку припадає понад 50 % французьких інвестицій у «третьому світі». В основному вони зосереджені в країнах зони франка. Франція також є великим імпортером капіталу. Провідне місце серед іно-земних фірм займають американські (48 %).

^ГЄГГП^ГФР^6™3 СИСТЄМа

Державний устрій Франції - республіка, головною посадовою особою якої є президент. Иого позиції одні з найбільш сильних у світі серед країн, що мають інститут президентства.

Країна розділена на 22 регіони, 96 департаментів і близько 36 тис. комун. До складу Франції входять 5 заморських департамен-тів, 4 заморські території і територія з особливим статусом -Майот.

Законодавча влада представлена двома палатами парламе-нту — Національними зборами (нижня палата) і Сенатом. Де-

путати Національних зборів обираються прямим голосуван-ням, а Сенат — непрямим голосуванням. У Сенаті представ-лені територіальні колективи республіки, а також французів, що проживають за межами основної територіальної частини Франції.

Конституція V Республіки була затверджена 4 жовтня 1958 р. зі змінами і доповненнями у 1995 р. включно. Характерною рисою органів державної влади є наявність Економічної і соці-альної ради, яка дає висновки до проектів законів, декретів, консультує уряд з питань економічного чи соціального харак-теру, доповідає в парламенті по відповідних проектах чи про-позиціях.

Бюджетна система Франції багатоланкова, але відрізня-ється високим ступенем централізації. Складна бюджетна си-стема акумулює приблизно 80 % усіх доходів та видатків фі-нансової системи Франції і включає центральний бюджет, приєднані бюджети та спеціальні рахунки Казначейства. Спе-цифічною рисою державних фінансів Франції є приєднані бю-джети. Вони містять доходи та видатки, пов’язані з поточ-ною діяльністю, а також інвестиційні витрати та спеціальні ресурси, виділені на їх покриття. Провідне місце в приєдна-них бюджетах належить бюджету пошти, телеграфу, телефо-ну. Система приєднаних бюджетів не дала очікуваних резуль-татів. Багато передбачених фондів не були створені, а деякі організації не змогли забезпечити необхідні інвестиції. Тому організації, що виконують торгово-промислові операції, від-дали перевагу автономному, а не приєднаному бюджету. Спе-ціальні рахунки Казначейства - - це різні фонди соціально-культурного характеру і торгові рахунки Казначейства. Через бюджетну систему Франції перерозподіляється приблизно 20 % ВВП і 50 % Національного доходу.

Структура податкових доходів бюджету формується таким чином: прямі податки — 36 %, непрямі податки — 59,2 %, непо-даткові надходження — 4,8 %.

Непрямі податки відіграють провідну роль. Основний непря-мий податок у Франції — податок на додаткову вартість, ви-найдений у Франції і введений у 1954 р. Другим непрямим пода-тком є внутрішній податок на нафтопродукти (табл. 9.1). Цей податок слід відносити не до акцизів, а до мит. Практично уся сировина для виробництва нафтопродуктів імпортується в країну, а виробництво для експорту і реекспорту нафтопродуктів не об-кладається даним податком.

Таблщя 9.1

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ФРАНЦІЇ, МЛРД ФРАНКІВ

 

Доходи           1998 р.            2001 р.

 

            сума    %         сума    %

ПДВ    670,0   41,4     714,8   39,2

Прибутковий податок з фізичних осіб       293,1   18,1     344,0   18,9

Податок на прибуток підпри-ємств           170,1   10,6     280,8   15,4

Мито на нафтопродукти      119,0   7,3       166,0   9,1

Інші податки  245,1   15,2     126,6   7,0

Неподаткові надходження   120,3   7,4       190,7   10,4

Разом  1617,2 100,0   1822,9 100,0

Найбільшу частку у витратах загальнодержавного бюджету становлять витрати на соціальну сферу — 60 %, міжбюджетні трансферти — 26 %. Видаткова частина бюджету включає також витрати на утримання заморських територій.

Бюджетний процес у Франції має 4 стадії і триває більше трьох років.

Перша стадія — складання проекту бюджету, здійснюється під контролем Міністерства економіки, фінансів та бюджету. Протягом 9 місяців кожне міністерство та відомство, керуючись інструкціями і контрольними цифрами, складає свій кошторис. Франція використовує програмно-цільовий метод розробки бю-джету, що одержав назву «раціоналізація вибору бюджетних рі-шень». Проект бюджету після схвалення урядом направляється в парламент.

Друга стадія — розгляд і затвердження бюджету — триває приблизно 3 місяці. Проект бюджету розглядається у фінансовій комісії кожної палати Парламенту. Спочатку обговорюється в нижній палаті (Національні збори), потім передається у верхню палату (Сенат). Якщо проект бюджету після двох спільних обго-ворень обома Палатами не одержав схвалення, то президент мо-же своїм указом оголосити бюджет законом.

Третя стадія — виконання бюджету — починається з новим фінансовим роком, який у Франції за термінами збігається з ка-

лендарним. Дохідна частина виконується через розгалужену ме-режу фінансових агентів. Виконанню видаткової частини бюдже-ту передує процедура розподілу коштів. Касове виконання здійс-нюється через систему казначейських кас. Вони мають поточні рахунки в Банку Франції і здійснюють розрахунково-касові бю-джетні операції.

Четверта стадія — складання Міністерством економіки, фінан-сів та бюджету звіту про виконання бюджету — починається пі-сля закінчення бюджетного року.

У ході бюджетного процесу здійснюється фінансовий конт-роль. Спеціальним органом державного контролю є Рахункова палата, на яку покладені функції попереднього, поточного і на-ступного контролю.

 

 

18