Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 6.7. Тенденціїта проблеми розвитку фінансової системи Японії - Фінансові системи зарубіжних країн (частина 1) - Studbook
Главная->Фінанси->Содержание->6.7. Тенденціїта проблеми розвитку фінансової системи Японії

Фінансові системи зарубіжних країн (частина 1)

6.7. Тенденціїта проблеми розвитку фінансової системи Японії

 

Сьогодні японська економіка переживає складний пе-ріод свого існування: потерпає від надмірно жорстокої монетар-ної політики, суворо контролюється і лише іноді відкривається новим учасникам. Майже депресивний стан японської економіки з початку 90-х років XXI століття не робить істотного впливу на

світову кон'юнктуру, оскільки ця країна усе ще залишається до-сить закритою: лише 10 % її величезного внутрішнього попиту покривається імпортом. Інша справа вплив банківської системи Японії на світову економіку.

Роль японських фінансових інститутів у світовій економіці досить значна: 9 з 10 найбільших по активах банків миру-японські. Розмір японських фінансових інститутів такий, що банкрутство лише одного з них може дестабілізувати всю сві-тову фінансову систему. Золотовалютні запаси країни переви-щують 130 млрд дол. Наприкінці 1997 й в 1998 р. японсь-ку економіку вразила найсильніша фінансова криза країн Південно-Східної Азії, що викликала падіння курсу акцій і ку-рсу ієни.

У чому причини значного зниження темпів економічного рос-ту Японії за останні 20 років після феноменального періоду «еко-номічного чуда»?

Подібно ряду інших країн (Швеція, США до «рейганоміки», Велика Британія до «тетчеризму»), Японія, потрапила в пастку надмірного державного втручання в економіку, вчасно не скоре-гувала економічну політику убік лібералізму, більшої підтримки ринку й приватного підприємництва. Непосильний тягар держа-ви, обмеження виробників і конкуренції, бюрократизація чинов-ницького апарата, монополізм у ряді галузей привели до росту витрат виробництва, погіршенню позицій країни в сучасній сві-товій економіці.

В 1997 р. японський уряд прийняв довгострокову (до 2010 р.) програму економічних реформ, що передбачає створення й роз-виток нових перспективних галузей промисловості й сфери по-слуг. Програма реформ спрямована насамперед на усунення бю-рократичних перешкод й обмеження ролі державного апарата в економіці, а також форсування НДДКР, поліпшення фінансуван-ня, розвиток структури телекомунікацій.

Іншим важливим елементом пакета реформ є заходи щодо скорочення витрат, що обтяжують економіку Японії в значно бі-льшому ступені, чим в інших промислово розвинених країнах. Високий рівень витрат виробництва на японських підприємствах пояснюється багато в чому державною опікою й монополізацією ряду галузей. Це стосується, зокрема, перевезення вантажів усе-редині країни, постачання електроенергією й рідким паливом, те-лефонно-телеграфного зв'язку, фінансових послуг. Цікаво, що ніхто в Японії не говорить про програми «прискорення» росту машинобудування, хімії або чорній металургії, як це було раніше

в нашій країні. Мова йде про вдосконалювання виробничої ін-фраструктури, фінансової системи, соціальної сфери.

Збільшення світової економічної рецесії після 11 вересня 2001 р. призвело до зниження попиту на японські товари на зовнішніх ринках і до нових проблем японських корпорацій та тісно пов'язаних з ними банків.

Обсяг промислового виробництва в Японії упав до найнижчо-го рівня за 13 років, знизившись на 0,3 %, ВВП скоротився на 1,2 %. Кількість безробітних у країні становить 3,6 млн чоловік, що є абсолютним рекордом. У 2001 р. бюджетний дефіцит досяг 34,5 трлн дол., що становить 6,9 % від розміру ВВП. Обсяг дов-гострокової державної заборгованості становить 570 трлн ієн — 114 % від розміру ВВП. Подібного роду показники значно пере-вищують допустимі нормативи для країн, які хочуть приєднатися до системи єдиної європейської валюти.

У країні дефляція: внаслідок падіння споживчого попиту на 1,7 % ціни на товари знижуються, а реальні розміри боргових зо-бов'язань у ієнах зростають і компаніям усе складніше за них розраховуватися через реалізацію товарів і послуг. Однак причи-ною сформованої ситуації є те, що протягом 12 років у країні спостерігався надмірно високий рівень заощаджень. За період з 1990 p. по 2001 р. сукупний профіцит міжнародного платіжного балансу Японії досяг 1 трлн 190 млрд дол. Японія є найбільшим у світі нетто-кредитором. Крім цього, розмір грошових активів, які належать фізичним особам, становить 12 трлн дол.

Усі державні позики є не новими і можуть бути погашені ли-ше на території Японії. Свідченням високого ступеня надійності облігацій японських державних позик є їх низький рівень прибу-тковості. Сьогодні на фондовій біржі державні облігації з 10-річним терміном погашення котируються, виходячи з рівня їх-ньої прибутковості приблизно 1,3 % на рік. Це безпрецедентно низька у світовій практиці норма прибутковості.

Недавно міжнародні рейтингові агентства «Moody’s» і «S&P» знизили рейтинг японських облігацій державної позики, однак у результаті цього їхня вартість, навпаки, зросла. Людям, які інвес-тують власні кошти, властива обережність, і те, що інвестори здобувають традиційно низькоприбуткові облігації японської держпозики, свідчить про високий рівень їхньої надійності.

Японські кредитно-фінансові установи дійсно акумулювали значні обсяги ризикованої заборгованості. Незважаючи на те, що кожен рік ця заборгованість частково погашається, у цілому вона продовжує рости. Причиною тому є нові банкрутства, жорсткість

правил аудиторської діяльності. Так, кількість банкрутств серед японських компаній у січні 2002 р. виросла у порівнянні з аналогі-чним періодом 2001 р. на 19,3 %. На кінець березня 2002 р. розмі-ри заборгованості досягли рекордного рівня — 52 трлн ієн або 450 млрд дол. Цей показник дорівнює 8 % від резервів кредитно-фінансових установ ьфаїни або 10 % ВВП. Слід сказати, що з на-званої суми 10,4 трлн ієн припадають на нові банкрутства, а кош-ти, що залишилися, відносяться до категорії «небезпечної заборго-ваності» та «заборгованості, яка вимагає зовнішнього управління». У цьому зв'язку в перспективі може виникнути необхідність злит-тя ряду дрібних і середніх кредитно-фінансових організацій.

Однак провідні кредитно-фінансові організації мають у своє-му розпорядженні достатню кількість власних активів, їх частка в капіталі великих кредитно-фінансових установ становить 10 %, що є цілком прийнятним показником за стандартами. Разом з тим довіра японців до кредитно-фінансових організацій не є абсолю-тною. Відповідно до прийнятого рішення з квітня 2002 р. верхня межа урядових гарантій на термінові депозити встановлена на рі-вні 10 млн ієн. Як наслідок, сума, що зберігається на подібного роду депозитах, скоротилася більш ніж на 13 %. Кошти були пе-реміщені на депозити з поверненням коштів «за вимогою» з роз-міром внеску в рамках урядових гарантій. Подібного роду рішен-ня стурбувало кабінет Дж. Коідзумі, і останній уживає заходів для того, щоб впровадити в практику розрахункові депозити з урядовими гарантіями.

«Загальна лінія» на стимулювання економіки за допомогою збільшення бюджетних витрат залишилася. I якщо результатив-ність цієї політики поки далеко не очевидна, стрімке зростання боргового навантаження зрозуміле (табл. 6.4).

Таблщя 6.4

БОРГОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ ЯПОНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ, % ВІД ВВП (НА КІНЕЦЬ ФІНАНСОВОГО РОКУ)

 

Показники     1997    1998    1999    2000

Накопичений обсяг державних облігацій  52,7     60,4     66,8     108,5

Борг центрального уряду (без об-ліку держгарантій)       75,9     85,1     96,0     152,3

Борг центрального уряду (з облі-ком держгарантій)        н.д.      н.д.      106,1   164,2

Утім, у 2001 фін. р. нарощування обсягу держоблігацій зв’язано не тільки з нестатками бюджету, але і з реформою «Про-грами фінансових інвестицій та позик». Звичайне фінансування «пакетів надзвичайних заходів» (з 1992 р. їх було 10, з них 4 — у 1998—2000 pp.) тільки на 35—45 % здійснюється за рахунок ко-штів центрального уряду (при цьому щораз приймається спеціа-льний додатковий бюджет). Частина, що залишилася, повинна фінансуватися місцевими органами влади або через «Програму фінансових інвестицій і позик».

Необхідність перегляду діючої податкової системи розділя-ється всіма організаціями, задіяними у цьому процесі, насампе-ред через триваючі протягом останнього десятиліття скорочення фіскальних та інших надходжень у скарбницю. Так, за даними Міністерства фінансів, у 2002 фін. р. частка загальнодержавних податкових зборів, а також доходів напівдержавних підприємств і від продажу держмайна склала всього 52,9 % від дохідної час-тини бюджету.

Така тенденція зберігається і в даний час, що змушує уряд й надалі йти по шляху збільшення внутрішніх запозичень для по-криття видаткової частини бюджету. У розглянутому зараз прое-кті генерального рахунка держбюджету на 2004—2005 pp., що складе приблизно 85 трлн ієн, внутрішні запозичення досягнуть уже 50 % його дохідної частини, перекривши тим самим рекорд-ний до цього рівень у 44,6 % у 2003—2004 фін. році. Таким чи-ном, за даними Міністерства фінансів, кумулятивний борг цент-рального уряду та місцевих адміністрацій склав в 2003 р. 686 трлн ієн або 138 % ВВП країни (по розрахунках ОЗСР — 151 %).

Верхня палата японського Парламенту прийняла проект бю-джету країни на 2004—2005 фін. рік, раніше схвалений нижньою палатою. Відповідно до проекту, бюджет Японії складе 82,11 трлн ієн чи 773,75 млрд дол.

Таким чином, бюджет майбутнього року на 0,4 % менше, ніж у минулому фінансовому році. Скорочення бюджету країни пов'язано зі зменшенням економічної допомоги іноземним дер-жавам на 4,8 %, незважаючи на те, що це є одним з основних принципів зовнішньої політики Японії, а також зниженні витрат на оборону і соціальні програми.

Зокрема, Японія має намір значно скоротити обсяг фінансової допомоги Китаєві, у зв'язку зі швидким економічним ростом цієї країни. Проте, Токіо як і раніше обіцяє надавати підтримку між-народної коаліції в Іракові й Афганістану. До 2007 р. Японія пла-нує витратити на відновлення Іраку 5 млрд дол., з них близько

940 млн дол. закладені в проект бюджету на новий фінансо-вий рік.

Витрати на оборону, відповідно до проекту бюджету, скоро-тяться на 1 %, незважаючи на те, що уряд планує в 2004 р. при-дбати нові протиповітряні ракетні системи Patriot.

У бюджет Японії також закладене скорочення витрат на освіту на 4,1 % і зменшення витрат на програми суспільних робіт на 3,5 %.

Незважаючи на міри, прийняті для контролювання дефіциту бюджету, обсяг заборгованості Японії до березня 2005 p., за про-гнозами, складе 143 % від ВВП, що є самим високим відсотком серед індустріальних країн світу.

На думку експертів Організації по економічному співробітни-цтву і розвитку (ОЗСР) ріст ВВП у Японії в 2003 р. склав 2,7 %, a в 2004 р. за прогнозами він збільшиться на 1,8 %. У найближчі два роки можна чекати поступового «видужання» економіки Японії на фоні незначного тиску з боку інфляції та поступового скорочення рівня безробіття.

Разом зі світовим співтовариством Японія активно займається рішенням таких глобальних проблем, з якими мир зштовхнувся пі-сля закінчення «холодної війни», як екологічна проблема, теро-ризм, перенаселення, наркотики. Зокрема, у грудні 1997 p. у Кіото відбулася міжнародна конференція по застереженню глобального потепління клімату. На ній був прийнятий протокол, у якому по-значена мета: скоротити з 2008 по 2012 р. більш ніж на 5 % у порі-внянні з 1990 р. сукупний викид в атмосферу всіма розвиненими країнами шести видів газів, що створюють парниковий ефект, у тому числі двоокису вуглецю. Це був великий успіх конференції, оскільки в такий спосіб зроблений перший конкретний крок для запобігання глобального потепління клімату Землі.

Перед Японією стоїть завдання підтримки добрих економіч-них зв'язків зі США. Адже дві країни спільно виробляють більше 40 % сукупного світового ВВП. Це завдання тим більше важливе, якщо врахувати, що на Японії й США лежить борг по активному сприянню розвитку світової економіки, що вступає в XX в.

Від того, яким стане в майбутньому Китай, що зараз пережи-ває бурхливий економічний зріст, найвищою мірою залежить і те, якою стане XX століття для Японії, Азії, та й усього миру. Японія докладає максимальних зусиль до того, щоб шляхом широкого діалогу, включаючи постійне спілкування лідерів, домогтися реа-льних результатів у рішенні практичних завдань японо-китай-ських відносин. Стабільний і граючий усе більше конструктивну роль у світовому співтоваристві Китай— це непорушна умова

стабільності даного регіону й усього миру в XX в. От чому Япо-нія буде робити необхідне сприяння й співробітничати саме в цьому напрямку.

3 Республікою Корея Японія розділяє загальні цінності демок-ратії й ринкової економіки, а також має спільні нтерес в області забезпечення безпеки. Що стосується проблеми северокорейско-го ядерної зброї, те Японія й надалі в тісному співробітництві зі США, Кореєю й іншими країнами бере активну участь у роботі KEDO, Організації розвитку енергетики Корейського півострова. От чому відносини дружби й співробітництва з Кореєю не тільки є основою політикою Японії на Корейському півострові, але й становлять один з найголовніших напрямків її зовнішньої полі-тики.

т

 

 

56