Фінансові системи зарубіжних країн (частина 1)
6.6. Бюджети місцевих органів влади, фінан-сове вирівнювання
У Японії усього нараховується 14 округів і 47 префек-тур, які об'єднують 3045 міст, селищ, районів із самостійним бю-джетом.
Дохідна частина місцевих бюджетів складається з податкових і неподаткових надходжень (рис. 6.1).
П місцеві податки
27,3%
41 6% H відрахування від
загальнодержавних податків
13,2%
17,8%
■ дотації держави на здійснення
загальнонаціональних заходів
Рис. 6.1. Структура доходів місцевих органів влади Японії в 1990-х pp.
У 1990-х pp. загальні доходи місцевих органів управління становили 80,41 трлн ієн. 3 них власні податкові надходжен-ня-- 33,45 трлн ієн, або 41,6 % дохідної частини місцевих бюджетів; 14,33 трлн ієн, або 17,8 %, дали відрахування від загальнодержавних податків; 10,65 трлн ієн, або 13,2 %, становили дотації держави на здійснення загальнонаціональ-них заходів; інші 21,98 трлн ієн, або 27,3 % доходів місце-вих бюджетів, - це неподаткові надходження, включаючи позики.
Дана діаграма свідчить про те, що в Японії місцеві податки не домінують у місцевих бюджетах, становлячи менше поло-вини їх дохідної частини. Це відрізняє японську податкову си-стему від північноамериканської, де місцеві податки переви-щують 2/3 бюджету муніципалітетів. Місцеві органи влади Японії мають право регулювання своїх податків, але не вста-новлення їх.
За рахунок коштів місцевих органів влади в Японії фінансу-ються розвиток виробничої інфраструктури, заходи, пов'язані з ліквідацією наслідків стихійних лих. Крім того, через місцеві бюджети здійснюються витрати на підготовку робочої сили, ви-плату різної допомоги, пенсій. Значна частина бюджетних коштів витрачається на утримання місцевих органів влади, у тому числі поліції, органів суду і прокуратури.
Вивчаючи видатки місцевих органів влади, необхідно відзна-чити, що їхня питома вага у ВВП значно більше питомої ваги у ВВП видатків центрального уряду (табл. 6.3).
Таблщя 6.3
ПИТОМА ВАГА ДЕРЖАВНИХ ВИТРАТ ЯПОНІЇ
У ВВП У 1966—1991 PP., %
Видатки бюджетів 1966 1971 1976 1981 1986 1991
Видатки центрального уряду 6,2 5,9 8,2 10,5 9,9 9,3
Видатки місцевих орга-нів влади 13,0 14,4 16,9 18, 9 17,2 15,4
Особливістю японської податкової системи є тенденція, що спостерігається в останні роки, до збільшення частки місцевих податків. Так, у 2002 фін. р. із загальної суми усіх фіскальних зборів у 79,70 трлн ієн місцеві податки склали 33,42 трлн ієн. Для порівняння — у 1985 фин. м. ці цифри складали 64,26 трлн ієн і 23,31 трлн ієн відповідно. Незважаючи на це, величина податко-вих надходжень, що збираються на місцях, не дозволяє місцевим органам влади належним чином виконувати свої функції і, на-самперед, фінансувати систему освіти, суспільні роботи, сферу соціального забезпечення й інші. Так, дефіцит місцевих бюджетів у 2000—2001 фін. р. дорівнював 2,5 % від ВВП.
На відміну від державних, місцеві податки характеризуються, як правило, множинністю і регресивністю. їх ставки не врахову-ють доходів платників податків.
У місцевих податках вирішальна роль належить прямим по-даткам. Юридичні особи сплачують префектурний прибутковий податок у розмірі 12,3 % від державного, що дає ставку 1,67 % від прибутку і міський (селищний, районний) прибутковий пода-ток у розмірі 12,3 % від державного, чи 4,12 % від прибутку. Крім того, прибуток служить джерелом виплати податку на під-приємницьку діяльність, що надходить у розпорядження префек-тур; його ставка 10,71 %. Ставки місцевих податків на прибуток корпорацій невисока, а їх частка в доходах місцевих бюджетах незначна — 4,7—6 % (розраховується від суми загальнонаціона-льного податку). Дані податки стягуються незалежно від розмірів прибутку корпорацій. Однак місцеві податки включаються кор-пораціями у витрати виробництва.
Фізичні особи сплачують прибутковий префектурний податок по ставках 5, 10, 15 % у залежності від суми доходу. Крім цього існують місцеві прибуткові податки. Крім цього кожен громадя-нин Японії незалежно від величини доходу сплачує податок на жителя в сумі 3200 ієн у рік. До прямих податків відносяться і деякі місцеві майнові податки.
3 місцевих непрямш податків слід зазначити податок на тю-тюн, бензин, на ресторани та бари, на споживання електрики та газу. За рахунок засобів місцевих органів влади в Японії фінансу-ється розвиток виробничої інфраструктури, заходи, зв'язані з лік-відацією наслідків стихійних лих.
Крім того, через місцеві бюджети проводяться витрати на під-готовку робочої сили, виплату різних посібників, пенсій. Значна частина бюджетних засобів витрачається на утримання місцевих органів влади, у тому числі поліції, органів суду та прокуратури.
У Японії склалася стійка практика перерозподілу фінансових ресурсів з держбюджету у вигляді щорічних субсидій, що у 2002 фин. м. склали 17,39 трлн ієн при загальному його розмірі 81,78 трлн ієн. Крім того, державою оплачується частина внутрі-шніх запозичень префектур у вигляді облігацій, що не може бути погашена за рахунок їх власних бюджетів.
3 метою перерозподілу фінансових ресурсів для вирівнювання фінансового потенціалу префектур у Японії створена спеціальна установа— Фонд фінансового вирівнювання. Формується він у складі бюджету центрального уряду. 3 метою визначення терито-рій, які мають право на одержання коштів з Фонду вирівнювання, розраховуються бюджети так званих стандартних територій. Стандартною вважається префектура з чисельністю населення 1,7 млн чоловік і площею 6900 км2 і муніципалітет з такими по-казниками: 100 тис. осіб і 160 км2. Бюджетна діяльність місцевих органів поділяється на 6 категорій: охорона громадського поряд-ку, громадські роботи, освіта, соціальне забезпечення, сприяння ринку зайнятості і розвитку промисловості й економіки. Для ко-жної категорії визначається одиниця виміру витрат і загальні ви-трати. Сума витрат за всіма категоріями діяльності дає показник базових фінансових потреб стандартної території. Базові фі-нансові потреби стандартної території коригуються на коефіцієн-ти модифікацій для визначення базових фінансових потреб реа-льних територіальнш органів влади. Використовується ціла система коефіцієнтів модифікацій: видові— розраховуються на основі одиниці витрат на утримання кожної галузі, наприклад, на одного учня середньої і вищої школи, на одного учня академіч-
ного, технічного чи сільськогосподарського навчального закладу і т. п.; економії за масштабами — застосовується, якщо розши-рення обсягів бюджетної діяльності веде до зниження окремих складених витрат; густота населення — враховує збільшення видатків у залежності від густоти населення; спеціальні — кори-гують соціально-економічні, інституціональні та інші відмінності окремих територій;
зонально-кліматичні — коригують витрати територій з холод-ним кліматом; демографічні— застосовуються для територій з високими темпами зростання чисельності населення; буферні — передбачають різке зменшення обсягів фінансування у випадку падіння показника, що вимірюється, наприклад чисельності насе-лення; коефіцієнти бюджетної прибутковості територій.
Після розрахунку витрат за окремими категоріями з урахуван-ням коефіцієнтів модифікацій визначаються сумарні базові фі-нансові потреби кожної реальної території. Базові фінансові по-треби, розраховані таким способом, є основою для наділення територій базовими доходами. Префектурам за рахунок Фонду вирівнювання гарантується базовий дохід в обсязі 80 %, а муні-ципалітетам — в обсязі 75 % від їх базових фінансових потреб.
Фонд вирівнювання формується за рахунок таких відрахувань: 32 % надходжень особистого прибуткового податку, податку на прибуток корпорацій і акцизу на алкогольні напої; 24 % надхо-джень податку на товари і послуги; 25 % надходжень від акцизу на тютюнові вироби.
У ході проголошеної урядом Дзюнітіро Коідзумі бюджетної реформи передбачається переглянути діючу систему убік скоро-чення дотацій центра місцевим органам влади при одночасній передачі їм деяких повноважень по повному стягуванню визна-чених податків на місцях і скасуванні частини податкових субси-дій, що йдуть, зокрема, на погашення внутрішніх позик префек-туральньіх органів влади.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57
Схожі підручники
- Стан НПС та основні напрями природоохоронної політики Чехії управлінські, організаційні, економічні та юридичні аспекти
- Загальні потання з курсу Українська Культура
- Автобиография Йога (онлайн)
- СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ
- Гроші та кредит (частина 1)
- Зошит з курсу «Теорія ймовірності та Математичної статистики»