Фінансові системи зарубіжних країн (частина 1)
6.4. Державний бюджет, склад і структура його доходів та видатків
Доходи та видатки бюджету мають певне групування, яке містить розділи, статті і параграфи. Доходи підрозділяються на 7 розділів, 11 статей і 43 параграфи, витрати— на 13 розді-лів, 41 статтю і 242 параграфи. Характерною рисою бюджету Японії є те, що невикористані кошти переходять на наступний бюджетний рік.
Для більшої наочності проаналізуємо бюджет Японії на 2001 p., який розглядався фахівцями в тісному зв’язку із Планом відродження Японії (табл. 6.2). I хоча цей план, за спільною дум-кою, не являє собою науково обґрунтованої схеми прогресу Япо-нії в XXI столітті, він намічає ряд пріоритетних сфер, які вима-гають першочергового розвитку. Серед них виділяються чотири: інформаційні технології, які розглядаються як базисні для еконо-мічного ривка; старіюче японське суспільство; поліпшення на-вколишнього середовища; необхідність відновлення японських міст.
Таблиця 6.2
БЮДЖЕТ 2001 РОКУ ПО СТАТТЯХ
Проект бюджету, млрд ієн Зміни, %
Доходи
Податки, поштові марки й гербові збори 50 727 4,2
Інші доходи 3607 -3,0
Облігації 28 318 -13,2
Разом 82 652 -2,7
Bumpamu
Соціальне страхування 17 553 4,7
Освіта й сприяння науці 6613 1,3
Обслуговування боргу 1770 -218
Державні пенсії місцевого самоврядування 1355 -4,9
Податкові гаранти для міс-цевого самоврядування 16 822 12,7
Оборона 4955 0,4
Громадські роботи 9435 0,0
Економічне співробітництво 954 -3,0
Шдтримка малого бізнесу 193 -0,4
Енергетика 612 -3,6
Контроль
за продовольством 685 0,1
Трансферт на промислове капіталовкладення 5446 -0,8
Інше 300 ^0,0
Резерв на громадські роботи 350 0,0
Резерв 80 —
Фонди регулювання 82 652 -2,7
* У порівнянні з первісним бюджетом на 2000 р.
B 2001 p. уряд витратив на здійснення цього плану 700 млрд ієн. Із цієї суми майже половина направлялася на фінансування приблизно 300 відібраних урядом проектів в області розвитку інформаційних технологій. На рішення проблем старіючого сус-пільства націлена розроблена урядом Стратегія досягнення но-вих рубежів у медицині. Вона містить у собі цілий комплекс мер, які покликані сповільнити ріст чисельності важкохворих або ж страждаючих від старечого слабоумства. У сфері захисту навко-лишнього середовшца найбільша увага приділяється заходам що-до скорочення шкідливих викидів в атмосферу, а також по запо-біганню глобального потепління. Велика увага в бюджеті приділяється фінансуванню громадськіх робіт. Це означає, що уряд як і раніше вважає, що за допомогою широкої програми громадськіх робіт воно зможе повернути економіку Японії на шлях нормального поступального розвитку. У програмі на перше місце висунуте спорудження нових ліній швидкісних залізниць; проекти, що належать до інформаційних технологій; заходи щодо поліпшення навколишнього середовища, а також дорожнє будів-ництво.
Якщо говорити про соціальні аспекти бюджету, то витрати на соціальне страхування уперше досягли в ньому суми в 17 трлн ієн і склали 36 % всіх витрат бюджету. Це збільшення майже на 5 % у порівнянні з бюджетом 2000 р. Витрати на під-тримку зайнятості відображають зміну урядового курсу-- з фінансування мер прямій підтримки зайнятості на стимулю-вання переливу робочої сили в зростаючі сектори економіки. Зокрема, на 30 % виявилися скороченими субсидії тим компа-ніям, які замість звільнень персоналу переводять його у філії або відправляють у примусові відпустки. I нарешті, витрати бюджету на оборону визначені в 4,95 трлн ієн, що означає зріст на 0,4 %. На 1,1 % збільшені витрати на зарплату й хар-чування військовослужбовців.
У загальному обсязі загальнодержавних податкових надхо-джень в останнє десятиліття спостерігається тенденція до збіль-шення частки непрямих податків, на які в 2002 р. прийшлося 43,3 % (у 1990 фін. р. — 26,3 %). Основу фіскальних зборів скла-дає прибутковий податок — 31,8 %, корпоративний — 21,6 %, податок на спадщину- 3,3 %, споживання 20,7 %, алко-голь — 3,7 %, тютюнові вироби — 1,8 %, бензин — 7,5 %, доро-жні збори — 2,5 % та інші.
У порівнянні з іншими країнами частка неподатковш надхо-джень у Японії досить висока. Сюди входять доходи від орендної
плати, продажу земельних ділянок та іншої нерухомості, пені, штрафи, доходи від лотерей, позики і т. п.
Особливість Японії полягає в тому, що показник питомої ваги державних витрат у ВВП країни є одним з найменших серед по-казників розвинутих країн (9,3 % у 1991 p.). Реалізація держав-ного бюджету здійснюється в трьох основних формах: прямі ви-плати (в основному на утримання адміністративного апарату), витрата коштів по спецрахунках (пенсійне забезпечення, соціа-льне страхування, громадські роботи, оборона) і фінансова допо-мога місцевим адміністраціям.
Величезну частину видатків державного бюджету становлять соціальні витрати. А серед них — пенсії по старості й інвалідно-сті. Це пов'язано з тим, що чисельність даної категорії постійно зростає і до 2025 р. досягне 5,2 млн чоловік проти 2 млн у 1993 р. Крім того, через зростання тривалості життя і збільшення періоду трудової активності цієї категорії населення, а також недостачі молодої робочої сили люди похилого віку стануть важливим компонентом ринку праці. Пенсійна система Японії досить скла-дна і багатошарова. Коштами державного бюджету забезпечуєть-ся 1/3 виплат базової пенсії. Інше виплачується за рахунок різних пенсійних фондів.
За рахунок бюджету фінансується в Японії так звана суспільна допомога. Вона охоплює тих, хто сам не може забезпечити міні-мальний рівень життя. Така допомога надається на основі Закону «Про гарантії прожиткового мінімуму» і виплачується за сімома номінаціями: на повсякденні потреби, освіту, житло, медичне об-слуговування, материнство, по безробіттю, на похорони. У середині 1990-х pp. її одержували 0,7 % населення проти 2,4 % у 1951 p., коли закон був прийнятий. До 2025 р. планується під-няти витрати на соціальне забезпечення і, зокрема, підвищити рі-вень соціальної захищеності всіх нужденних. 75 % виплат по су-спільній допомозі надаються з центрального бюджету, 25 % — з бюджетів місцевих органів влади.
Реалізуючі програму науково-технічного прогресу, уряд Япо-нії збільшує державні асигнування на НДДКР. Особлива увага, що приділяється науці й освіті, пояснюється тим, що вони пере-творилися в головний структурний фактор економічного зрос-тання: якщо в 1960-1970 pp. приріст ВВП забезпечувався за їх ра-хунок на 57 %, то в 1985-1995 pp. цей показник піднявся до 75-80 %. Серед витрат на науку 13 % становлять асигнування на со-ціальні науки, a 87 % — на природні і технічні. В найближчі роки намічено ліквідувати існуючий перекіс у фінансуванні.
За рахунок державного бюджету фінансуються дорожнє буді-вництво, роботи з розвитку авіаційного і залізничного транспор-ту, системи зв'язку, витрати з ліквідації наслідків стихійних лих іт. п.
Що стосується військових витрат, то їх рівень у Японії, у по-рівнянні з іншими розвинутими індустріальними країнами, ще до недавнього часу був досить низький. Військові витрати в Японії не виходили за межі 1 % ВВП. Протягом тривалого часу США служили буфером у регіоні і забезпечували оборону Японії. В даний час за всіма оцінками, Китай і Японія входять у п'ятірку світових лідерів в галузі військових бюджетів. Військові витрати Японії, за даними Центру оборонної інформації, у 2002 р. склали 47 млрд дол.
Щорічно росте така стаття бюджету, як витрати no держав-ному боргу. У 1997—1998 pp. їхня частка становила 21,7 %. На-прикінці 1997 р. парламент Японії прийняв закон «Про реформу фінансової системи», де запропоновано до 2000 р. домогтися, щоб витрати поточного року не перевищували витрати попере-днього.
Встановлено такі показники витрат на 2000 фін. p. у порівнян-ні з 1997 p.: збільшені витрати на соціальне забезпечення при-близно на 6 %, витрати на заохочення науки і техніки — на 5 %; збережені в колишніх розмірах витрати на культуру й освіту, оборону, на заходи у сфері енергетики, на підтримку малого і се-реднього підприємництва; зменшені витрати на підприємства су-спільного сектору більш ніж на 7 %, на урядову допомогу краї-нам, що розвиваються, — на 10 %, на дотації органам місцевого самоврядування — на 27 %.
Фінансовий рік у Японії починається 1 квітня і закін-чується 31 березня наступного року. Підготовка проекту бю-джету здійснюється Міністерством фінансів і його департаме-нтами. Інші міністерства і відомства готують пропозиції щодо обсягу і структури своїх бюджетів, а також з деяких інших фі-нансових питань і не пізніше 31 серпня направляють відповідні документи в бюджетний департамент міністерства фінансів.
Бюджетний департамент Міністерства фінансів з вересня по грудень розглядає матеріали, що надійшли, порівнює ці запити з
передбачуваними доходами і на їх основі розробляє проект бю-джету. Проект направляється для узгодження в Управління еко-номічного планування, а потім — на розгляд Кабінету міністрів.
Після схвалення Кабінетом міністрів уряд вносить виправлен-ня, у січні представляє проект бюджету на затвердження в Пар-ламент і намагається забезпечити його прийняття до початку но-вого фінансового року. Після обговорення в Бюджетній комісії Парламент затверджує бюджет у вигляді закону.
Відповідно до Конституції Японії Парламенту належить ви-ключне право розпоряджатися державними фінансами.
Виконання бюджету здійснюється Міністерством фінансів та іншими міністерствами і відомствами. Касове обслуговування бюджету здійснює Японський банк і його відділення. Міністерс-тва і відомства в межах встановлених їм видатків представляють у Міністерство фінансів свої платіжні кошториси, які міністерст-вом розглядаються і затверджуються. Далі копії кошторисів на-правляються в Японський банк і останній здійснює відповідні операції.
Контроль за витрачанням затверджених асигнувань прово-диться поквартально у формі звітів міністерств і відомств. Конт-ролери Міністерства фінансів вивчають отримані звіти, переві-ряють дані і складають загальний звіт про виконання бюджету з доходів та видатків. Загальний звіт представляється уряду, що, у свою чергу, відправляє його на розгляд Ревізійного бюро. Після того як Ревізійне бюро дасть висновок, звіт затверджується уря-дом і передається на розгляд та затвердження в Парламент.
При чисельності населення Японії в 127 млн чоловік штатний склад Національного податкового управління (ННУ) складає 56466 службовців. В організаційному плані ННУ складається з центрального апарата (651 чіл. — 1,2 %), 11 регіональних подат-кових бюро, регіональної податкової інспекції о. Окінава і 524 податкових інспекцій, де працює 54 974 співробітника (97,4 % від усього штатного складу), а також Податкового коле-джу— 363 чіл. (0,6 %) і Національного податкового трибуна-лу — 478 чіл. (0,8 %) з його філіями, де відбувається оскарження правильності нарахування податків.
Керівництво практичною роботою в сфері виявлення та припи-нення податкових порушень на підставі «Закону про контроль за порушеннями в сфері загальнодержавних податків» покладено на директора Департаменту перевірок і кримінального розслідування, у структуру якого входить Відділ аудита, Відділ кримінального розслідування і Відділ по міжнародному співробітництву в галузі
розслідувань. Регіональні податкові бюро мають аналогічну побу-дову, і, крім того, вони мають у своєму штаті спеціальних слідчих, в обов'язок яким ставиться збір інформації й ідентифікація потен-ційних випадків для кримінального розслідування.
Податкові інспекції на місцях наділені лише правом виявлен-ня порушень, маючи у своєму штатному складі групи аудита фі-зичних осіб, корпоративного сектора й у деяких випадках групи, що займаються оподатковуванням сфери виробництва алкоголь-них напоїв.
У 2001 p. по всій Японії було розслідувано 212 справ по ухи-лянню від сплати податків, з яких 151, чи 71,2 %, було передано в прокуратуру, що як має судову перспективу. Для порівняння в 1985 р. розглянуто 259 справ, з яких 201 справа, чи 77,6 %, було передано в прокуратуру.
Вищенаведені статистичні дані свідчать про ефективну роботу податкових органів, що спираються як на історично сформовані традиції впровадженого в масову свідомість законослухняності як природної для більшості японців форми соціального поведін-ки, так і на детально розроблену законодавчу базу. Разом з тим, не можна не відзначити, що податкове законодавство Японії до-сить об’ємно, багато актів відрізняються великим числом статей, складністю норм і термінології. Розібратися в цих документах у багатьох випадках під силу лише службовцем податкових органів та фахівцям з податкових проблем.
3 1951 р. діє інститут уповноважених податкових консультан-тів, чисельністю близько 70 тис. чоловік, що мають відповідні лі-цензії. Організаційно вони об'єднані в професійні асоціації, що тісно співробітничають із ННУ, і на комерційній основі викону-ють усю практичного роботу з нарахування податків та подачі документів як юридичних, так і фізичних осіб в умовах діючого порядку самодекларування податків після підрахунку річного до-ходу платників податків.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57
Схожі підручники
- ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ В СИСТЕМІ МОНЕТАРНОГО ТА БАНКІВСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
- Загальні питання з курсу Регіональна Економіка
- Фінансова діяльність суб'єктів підприємництва. Навчальний посібник (частина 1)
- Загальні питання з курсу «Регіональна економіка»
- Продажи и управление продажами Учеб. пособие для вузов (часть 4) (онлайн)
- Українська мова за професійним спрямуванням. Навчальний посібник (частина 4)