Фінансові системи зарубіжних країн (частина 1)
5.7. Тенденції і проблеми фінансової системи США
США зустріло завершення XX століття й настання тре-тього тисячоріччя як впливовий лідер світової економіки.
Колись це лідерство проявлялося в гнітючій економічній пе-ревазі над іншими країнами, що зокрема виражалося в першості США по вивозі капіталу. У цей час американська економіка стала найбільшим об’єктом залучення іноземного капіталу. Це означає, що підприємницькі структури розвинених країн розглядають са-ме американську економіку, як найбільш надійну, дохідну й пер-спективну економіку сучасного світу.
В умовах глобалізації темпи економічного росту в США й пе-рспективи розвитку американської економіки в дуже великому ступені визначають короткострокові тенденції розвитку фінансо-вих ринків країни Європейського Союзу, Азіатсько-Тихоокеан-ського регіону (АТР), Латинської Америки. Але особливо наочно динаміка господарського росту США проявляється на фінансо-вих ринках, що розвиваються, у тому числі країн СНД.
Практика 1990-х років XX століття показала, що фондовий ринок Росії, України й інших пострадянських країн найбільше динамічно зростає саме в ті періоди, коли в США спостерігається стійке збільшення ВВП й інвестори шукають найбільш вигідні сфери розміщення капіталів. Навпроти, у період уповільнення
економічного росту в США фондові індекси знижуються повсю-дно.
Пояснюється цей феномен досить просто: у періоди фінансо-вих криз інституціональні інвестори виходять із міркування фі-нансової безпеки, і виводять свої активи в першу чергу з ринків, що розвиваються, тому що вважають, що саме в цих сегментах глобальної економіки ризики втрати коштів найбільш високі.
Однієї із ключових тенденцій світового розвитку в остані де-сять років стала глобалізація економіки, тому зовнішній попит з боку інших країн багато в чому лімітує сьогодні можливості еко-номічного росту в Сполучених Штатах. Глобалізація виражаєть-ся, насамперед, у зростаючій інтернаціоналізації виробничої й фінансової сфери всіх держав миру. Ця інтернаціоналізація стала результатом якісного збільшення обсягів і розмаїтості угод на капітал, послуги, товари й технології, що перетинають границі.
Виходячи із принципово нового рівня розвитку інформацій-них технологій можна стверджувати, що міждержавні границі стають усе більше прозорими для інвестицій. Світова фінансова система стала практично незалежної від державного контролю й регулювання, у результаті цього стрімко зростають міжнародні фінансові потоки.
Поряд із процесом глобалізації товарних і фінансових ринків протягом останніх десяти років іде процес глобалізації ринків політичних, що виражається, насамперед, у розширенні кола еко-номічних суб'єктів, на запити яких активно реагують національні уряди. Найбільш яскравим прикладом «вторгнення» на націона-льно політичні ринки нових суб'єктів, що впливають на прийнят-тя державних рішень варто визнати процес експансії транснаціо-нальних корпорацій (ТНК), тісно пов'язаних з інтенсифікацією руху прямих іноземних інвестицій.
Нинішнє лідерство США в глобальній економіці забезпечу-ється в дуже великому ступені масштабами й високим плато-спроможним попитом внутріамериканського ринку. Висока єм-ність внутрішнього ринку забезпечує США унікальне місце у світової економіки. Досягнутий рівень ВВП США(10,7 трлн дол. в 1 кварталі 2003 p., а в 4 кварталі 2004 р. він виріс на 3,8 % в рі-чному вирахуванні)1 означає, що США щорічно витрачає більше будь-якої іншої країни на поточне споживання й інвестиції. Це є потужним стимулом для інших країн боротися за свою нішу на внутріамериканському ринку.
3 докладу Міністерства торгівлі США за даними У цілому безсумнівно, що глобалізація економіки багато в чо-му сприятливо впливає на економічний розвиток Сполучених Штатів і на рівень життя населення. Разом з тим процеси глобалі-зації породжують не мало неоднозначних соціально-економічних наслідків і проблем, і вимагають відповідних заходів суспільства й держави по їхньому подоланню.
Зокрема, цілком реальною є погроза раптових масштабних змін у потоках капіталів. Це наочно виявилося після терористич-них актів 11 вересня 2001 p., коли портфельні інвестиції стали за-лишати американську економіку. Для США глобалізація прояв-ляється й у зростаючому торговельному дефіциті, що має не тільки позитивні наслідки у вигляді дешевого імпорту, але й сприяє збільшенню дефіциту платіжного балансу й викликає ріст зовнішньої заборгованості. Зниження темпів економічного росту в країнах Євросоюзу, Японії, у державах АТР сприяє зменшенню попиту на американські товари й послуги на світових ринках, і таким чином, стримує зріст ВВП Сполучених Штатів.
Прагнучи підсилити переваги глобалізації й мінімізувати її не-гативні наслідки, адміністрація США намагається стимулювати зріст світової економіки, особливо в тих сферах, де це відповідає американським інтересам.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57