Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 5.6. Фінансова інфраструктура США - Фінансові системи зарубіжних країн (частина 1) - Studbook
Главная->Фінанси->Содержание->5.6. Фінансова інфраструктура США

Фінансові системи зарубіжних країн (частина 1)

5.6. Фінансова інфраструктура США

 

Фінансова інфраструктура містить у собі процедури бухгалтерського обліку і судочинства; розрахунково-клірингові організації, які сприяють торгівлі фінансовими інструментами; регулювальні органи, які наглядають за стосунками учасників фінансової системи. Вчені, які займаються дослідженням істо-ричного розвитку суспільства протягом декількох сторіч, визна-чили, що еволюція інфраструктури фінансової системи є основ-ним критерієм для розуміння механізму економічного розвитку країни.

Одні функції з регулювання фінансової системи виконуються організаціями, які об'єднують приватні компанії, інші — держав-ними установами. Іноді такими організаціями приватного секто-ру стають професійні вузькоспеціалізовані асоціації, наприклад, Рада зі стандартів фінансового обліку в США.

Важливим важелем державного регулювання є кредитна сис-тема США. Вона являє собою сукупність державних та приват-них кредитних інститутів, а її основним компонентом є Федера-льна резервна система, що виконує функції центрального банку США і включає як національні банки, так і банки штатів.

Прийняті в 1862 р. Національний валютний акт, а в 1864 р. Національний банківський акт, - - наділили федеральний уряд правом санкціонувати ведення банківських операцій — видавати чартер. 3 цього часу банки, що одержали чартер від федерального уряду, стали називатися національними банками. Банки, що оде-ржали чартер від уряду штатів, одержали назву банків штатів. Співіснування національних банків і банків штатів створило бан-ківську систему подвійного призначення. Найбільш розповсю-дженим типом банків у США є банк без філій. Відповідно до За-кону про банківські злиття 1960 р. відповідальність за санкціонування банківського злиття покладається на федеральні органи, які здійснюють регулювання банківської справи.

США займають перше місце у світі за обсягом капіталовкла-день, які направляються щорічно в країну іноземними інвестора-ми. Наприкінці XX століття приватні активи (6202 млрд дол.) складали 87,5 % усіх вкладень, з них майже 35 % — прямі інвес-тиції, 41 % — інвестиції в корпоративні цінні папери.

За оцінками зарубіжних економістів, привабливість американ-ського ринку пояснюється в першу чергу тим, що інвестиційна політика уряду США, яка заохочує можливість створення страте-

гічних альянсів з американськими компаніями в найбільш перс-пективних галузях національної економіки, фактично не зазнала ніяких змін за останні кілька десятиріч і належить до числа най-більш прогресивних. Основним законом, що гарантує права іно-земних інвесторів, є Конституція США.

Незважаючи на те, що діючі закони спрямовані на створення як у цілому по країні, так і на рівні окремого штату сприятливого інвестиційного клімату, певні обмеження відносно участі інозем-них інвесторів у тих чи інших проектах існують. Наприклад, що стосується телебачення і радіомовлення, то іноземна участь у та-кій компанії не повинна перевищувати 20 %. Аналогічні обме-ження поширюються на підприємства у сфері супутникової пере-дачі інформації. Іноземний інвестор повинен довести, що створювана ним компанія в галузі передових технологій дасть економічну вигоду США І КОШТИ, ЯКІ ВИДІЛЯЮТЬСЯ НИМ 3 цією ме-тою, підуть на проведення науково-дослідних робіт і виробницт-во того чи іншого продукту. Іноземці не мають права володіти контрольним пакетом акцій компанії, яка має свої власні рибаль-ські судна. Федеральний резервний банк США має право відмо-вити будь-якій закордонній фінансовій установі в проханні поча-ти роботу на американському фінансовому і фондовому ринку, якщо іноземний уряд не надає адекватних умов компаніям і фір-мам США.

Об'єм транскордонних операцій з американськими цінними паперами (акціями, облігаціями та ін.) зростає з кожним роком, що сприяє формуванню світового фінансового ринку. В 2000 р. активи США за кордоном, виключаючи прямі інвестиції та золо-товалютні резерви, досягли 4,4 трлн дол., а обсяг іноземних вкла-день в США (крім прямих інвестицій) склав 5,8 трлн дол. Різниця між цими показниками (1,4 трлн) більш реально відображає ве-личину зовнішнього боргу цієї країни, чім цифра, яка стоїть за рядком «чисті міжнародні позиції» (1,1 трлн дол.). На зламі сто-літь ситуація змінилася, США вернулися до статусу боржника і чи буде світове суспільство голосувати за довіру американській економіці на новому витку їх економічного розвитку?

Нам відомо, що фондовий ринок давно вже є настільки важ-ливою частиною американського життя, що трагічні події 11 ве-ресня 2001 p., війна в Іраку, та високі ціни на нафту стали чинни-ками, які помітно визначають розвиток суспільства в цілому та фондової біржі зокрема.

На зламі століть трансграничні злиття та поглинання перева-жали над інвестиціями в нові підприємства. Після того як США

та Європа вийшли зі спаду початку 90-х років, кількість та обсяг глобальних злиттів та поглинань стали зростати (80,7 млрд дол. в 1991 р. та 720 млрд в 1999 p.). Ще одною специфічною рисою злиття та поглинань в 90-ті роки було зростання долі великих угод, що сприяло різкому зростанню обсягу цієї форми інвести-цій. Якщо до 1991 р. не було жодної угоди вище 1 млрд ДОЛ., TO до середини минулого десятиліття вони стали звичним явищем. Наприклад, корпорації «Даймлер-Бенц» та «Крайслер» вклали в спільну компанію 40,5 млрд дол., а злиття «Амако» та «Бритиш петролеум» в 1998 р. оцінювалось в 55 млрд 3 89 світових мега-угод на США як продавця припадало 30. В 90-ті роки вони були також найбільшим світовим покупцем іноземної власності. Але після 1999 р. першість перейшла до Великої Британії. 12 з 17 ме-гаугод англійських фірм було сконцентровано в США, що пояс-нює домінуючи позиції Великої Британії в потоках прямих інвес-тицій в цю країну.

 

 

47