Фінансові системи зарубіжних країн (частина 1)
4.7. Офшорні зони та офшорний бізнес
Універсальним інструментом для планування та міні-мізації оподатковування є офшорна компанія. Податкове законо-давство України не має чіткого поняття «офшорної зони», і най-частіше термін «офшор» використовується стосовно компаній і їх підрозділів. Офшорні компанії відрізняються спрощеною проце-дурою реєстрації, низькою ставкою корпоративного податку чи взагалі його відсутністю, мінімальним обсягом і спрощеною про-цедурою щорічної звітності. При виконанні певних вимог пода-ток на прибуток або зовсім не сплачується, або сплачується в чи-сто символічному розмірі.
Офшорними зонами (юрисдикціями) називають країни чи ві-докремлені території єдиних держав, де на державному рівні для певного типу компаній, власниками яких є іноземці, встановлені значні пільги в оподатковуванні, знижені чи скасовані вимоги до бухгалтерського обліку та аудиту, частково або цілком зняті ми-тні і торгові обмеження.
Контроль за діяльністю офшорної компанії здійснюється тією юрисдикцією, у якій вона зареєстрована. При цьому офшорні компанії повинні здійснювати діяльність за межами офшорної зони і, таким чином, не обтяжувати територію додатковими ви-тратами, а навпаки — забезпечувати приплив фінансових коштів в економіку за рахунок внесення реєстраційних зборів, оплати послуг секретарських компаній, офісних службовців, придбання майна і нерухомості.
Конфіденційність дійсних власників компаній обумовлена особливостями реєстрації. При реєстрації офшорної компанії її акціонерами записуються не дійсні власники, а юристи, які ре-єструють, або трастові компанії.
Офшорні компанії класифікуються:
за принципом оподатковування:
— з фіксованою платою за звільнення від оподатковування у вигляді збору чи мита*;
— з фіксованою **латою і відсотковими відрахуваннями з прибутку чи обороту ;
— з пропорційними відрахуваннями від розміру прибутку ; за політико-економічним критерієм:
— стабільність політичного режиму;
— послідовність економічної політики;
— юридична самостійність;
— взаємини країни офшорної юрисдикції з країною, у якій
офшорна компанія одержує доходи;
за територіальними групами:
— країни Карибського басейну;
— острови Північної Євр’пи;
— країни Середземноморя;
— престижні європейські офшорні зони;
— країни Південно-Східної Азії.
За допомогою офшорних компаній звичайно досягаються дві вза-ємозалежні мети: по-перше, захист від надмірного оподатковування; по-друге, одержання статусу найбільшого сприяння для інвестування.
Наприклад, відповідно до кіпрських законів власником компанії може виступати тільки нерезидент, який не веде на території остро-
* До першої групи належать Багамські Острови, Бермуди, Беліз, Британські Віргін-ські Острови, Теркс і Кайкос, Гернсі, Джерсі, Панама, о. Мен, Ірландія, Гібралтар, Гон-конг, Західне Самоа, Сінгапур, Ліхтенштейн, Люксембург, штат Делавер (США).
** До другої групи відносяться Швейцарія (кантон Женева), о. Лабуан, Мальта, де податок на прибуток становить від 2,5% до 10%.
*** У третю групу входять острови Кіпр і Барбадос зі ставкою податку на прибуток 4,25% і 2,5% відповідно.
ва комерційної діяльності. При цьому подібні компанії одержують ряд пільг, серед яких і символічний податок на прибуток 4,25 %.
Таким чином, однією з головних причин появи офшорних компаній є різниця в рівні оподатковування. Для фізичних осіб з високим рівнем доходів одним зі шляхів зниження оподаткову-вання є зміна статусу і законне зменшення податку. Для юридич-них осіб — зниження податкового тиску за межами території власної держави. В даний час найбільш розповсюдженою фор-мою організації офшорного бізнесу є корпоративна, основними видами якої виступають товариства з обмеженою відповідаль-ність та акціонерні товариства. Сьогодні таку форму власності має переважна більшість компаній у світі.
Поряд з так званими чистими офшорами у світі існують тери-торії, на яких з тих чи інших причин протягом певного часу не сплачуються податки. Наприклад, новостворені підприємства в Естонії— 1,5 року, компанії з обмеженим партнерством у США до моменту розподілу активів між партнерами (звичайно 30 років).
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57