Фінансові системи зарубіжних країн (частина 1)
4.3. Еволюція структури податкових систем
Еволюція структури податкових систем розвинутих країн і сучасна практика оподатковування свідчать про закономі-рну залежність співвідношення прямих і непрямих податків від таких причин: життєвого рівня переважної частини населення; досконалості механізму стягування податків, його здатності звести до мінімуму відхилення від оподатковування; рівня пода-ткової культурщ загальної орієнтації західних суспільств на со-ціальний компроміс, вирішення найбільш гострих соціальних про-блем; традиції оподатковування.
Перевага на початку та у середині XX ст. непрямих податків об’мовлена низьким рівнем доходів більшості населення, що обєктивно обмежувало масштаби прямих податкових надхо-джень, а також відносною простотою збирання непрямих подат-ків, тому що форма прямого оп’датковування вимагає складного механізму обліку платників, обєкта обкладання, механізму стя-гування податків. Прогрес в організації оподатковування, пов’язаний у першу чергу з комп’ютеризацією, введенням авто-матизованої системи обробки фіскальної інформації (перші еле-менти централізованої в масштабах держави автоматизованої си-стеми обробки фіскальної інформації були введені в 1964 p. у США), підвищив ефективність прямого оподатковування і ство-рив сприятливі умови для його розвитку.
Найбільш наочно розглянуті закономірності виявляються в країнах, що розвиваються, для яких характерна перевага непря-мих податків з високою питомою вагою мита і акцизів. (табл. 4.2).
Таблщя 4.2
m&SESitBSSS&ffifflSg&ma
Група країн Кількість
країн,
включених
в групу Питома вага (%) в загальній сумі податкових надходжень *
прямі
податки непрямі податки
разом в т.ч. податки на ЗЕД
Індустріальні 20 58,3 29,7 3,7
Аграрно-індустріальні 15 38,3 45,1 14,5
Із середнім доходом 55 27,8 52,0 28,9
Найменш розвинуті 14 18,6 63,3 41,6
* В середньому по групі.
Очевидний зв'язок між співвідношенням прямих та непрямих податків і рівнем податкової культури. Тому що саме податкова культура, яка впливає на ефективність стягування податків, мас-штаби відхилення від сплати, разом з іншими причинами ство-рює умови для підвищення ролі прямих податків.
Пояснюється це тим, що надходження від основних видів пря-мих податків — податків на прибуток і особистий прибутковий податок — залежать від правильності декларування доходів, a останнє — як від рівня оподатковування (помірні податки роблять економічно недоцільним відхилення від них, тому що деякі спосо-би відхилення вимагають великих витрат на їхнє здійснення), так і від податкової культури. Якщо в західних країнах декларування стало невід'ємною частиною цивільного менталітету, а суспільна мораль орієнтована на публічний осуд тих, хто приховує доходи, то в країнах, що розвиваються, культура відносин ділового світу і громадян з державою ще не набула належного рівня.
Зміна співвідношення між прямими та непрямими податками на користь перших стало також наслідком зростання орієнтації західних суспільств на соціальний компроміс, що обумовило під-порядкування податкових систем принципу соціальної справед-ливості. Реалізація цього принципу вимагає встановлення опти-мальної структури податкової системи, тобто оптимального співвідношення між прямими та непрямими податками. Відомо, що прямі податки ставлять рівень оподатковування в пряму за-лежність від рівня доходів, вважаються більш справедливими, ніж непрямі, тому що останні не тільки не залежать від розміру
доходів, а й мають регресивний характер. Розвиток прямого опо-датковування з високими прогресивними ставками, властивими податковим системам західних країн, у 1950—70-х pp. дав мож-ливість перекласти основну вагу податків на найбільш забезпече-ні шари населення і використовувати акумульовані державою фі-нансові ресурси для реалізації соціальних програм, державних замовлень, капіталовкладень.
Розглянуті вище причини обумовили еволюцію структури по-даткових систем розвинутих країн у напрямку зростання ролі прямих податків. Що ж стосується відмінностей у масштабах ви-користання непрямих податків у сучасних розвинутих країнах, то вони обумовлені іншими причинами, зокрема, традщіями вико-ристання цих податків. Наприклад, у ФРН, Франції непрямі по-датки традиційно відіграють значну роль.
Однією з важливих причин розвитку непрямих податків у країнах ЄС стало, поряд з історичними традиціями, наполегливе проведення політики уніфікації податкових систем країн това-риства. Політика уніфікації була проголошена із самого початку інтеграційних процесів у Західній Європі. У наш час результатом цієї політики стало зближення методів стягування непрямих по-датків, тоді як у сфері прямого оподатковування окремим краї-нам надається велика самостійність.
Значні масштаби непрямого оподатковування у Франції, Італії, ФРН, крім вищевказаної причини, обумовлені також осо-бливостями соціально-економічної політики урядів цих країн, спрямованої, з одного боку, на стимулювання за допомогою по-датків господарської діяльності, що вимагає застосування широ-кого спектра податкових пільг для корпорацій (тоді як, напри-клад, у США податкова реформа 1986 р. скасувала більшість пільг), зменшуючи тим самим надходження від податку на при-буток у бюджет.
3 іншого боку, соціально-економічна політика в цих країнах спрямована на вирішення найважливіших соціальних проблем. Це обумовлює встановлення значних пільг щодо особистого при-буткового оподатковування, за допомогою яких держава регулює певні соціальні процеси. Крім того, проведення активної соціаль-ної політики викликає зростання витрат на соціальне страхування і соціальне забезпечення, що призводить до підвищення частки внесків на ці потреби в структурі податкових надходжень. Оскі-льки значна частина цих витрат перекладається на приватні та державні компанії, вони мають двоїстий вплив на співвідношен-ня прямих та непрямих податків. 3 одного боку, внески на соціа-
льне страхування, стягнуті з шдприємщв, відносяться до непря-мих податків і тим самим збільшують їх частку, а з іншого боку, внески відносяться на витрати виробництва та обігу, впливаючи на оподатковуваний прибуток, зменшуючи його частку від опо-датковування в податкових надходженнях.
Значна роль непрямш податків у багатьох західних країнах викликана їх високою фіскальною ефективністю і роллю цих по-датків у збалансованості місцевих бюджетів (зокрема у ФРН). Ця можливість обумовлена тим, що споживання є більш-менш рів-номірним у територіальному розрізі, тому непрямі податки за-безпечують більш рівномірні надходження в місцеві бюджети.
Загалом розвитку податкових систем властиві такі риси:
— розширення оподатковування особистих доходів;
— модернізація податків на споживання;
— зменшення впливу податків на прибуток корпорацій;
— безперервне зростання відрахувань на соціальне страхування. Податкова система в кожній країні має свої особливості, і то-
му всі зміни, що у ній відбуваються, вимагають глибшого аналі-зу. Те, що податкові системи різних країн формувалися під впли-вом різних економічних, політичних та соціальних умов, пояснює їх недосконалість. Це у свою чергу обумовлює постійний пошук оптимальних варіантів у сфері оподатковування.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57