Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 4.3. Еволюція структури податкових систем - Фінансові системи зарубіжних країн (частина 1) - Studbook
Главная->Фінанси->Содержание->4.3. Еволюція структури податкових систем

Фінансові системи зарубіжних країн (частина 1)

4.3. Еволюція структури податкових систем

 

Еволюція структури податкових систем розвинутих країн і сучасна практика оподатковування свідчать про закономі-рну залежність співвідношення прямих і непрямих податків від таких причин: життєвого рівня переважної частини населення; досконалості механізму стягування податків, його здатності звести до мінімуму відхилення від оподатковування; рівня пода-ткової культурщ загальної орієнтації західних суспільств на со-ціальний компроміс, вирішення найбільш гострих соціальних про-блем; традиції оподатковування.

Перевага на початку та у середині XX ст. непрямих податків об’мовлена низьким рівнем доходів більшості населення, що обєктивно обмежувало масштаби прямих податкових надхо-джень, а також відносною простотою збирання непрямих подат-ків, тому що форма прямого оп’датковування вимагає складного механізму обліку платників, обєкта обкладання, механізму стя-гування податків. Прогрес в організації оподатковування, пов’язаний у першу чергу з комп’ютеризацією, введенням авто-матизованої системи обробки фіскальної інформації (перші еле-менти централізованої в масштабах держави автоматизованої си-стеми обробки фіскальної інформації були введені в 1964 p. у США), підвищив ефективність прямого оподатковування і ство-рив сприятливі умови для його розвитку.

Найбільш наочно розглянуті закономірності виявляються в країнах, що розвиваються, для яких характерна перевага непря-мих податків з високою питомою вагою мита і акцизів. (табл. 4.2).

Таблщя 4.2

m&SESitBSSS&ffifflSg&ma

 

Група країн    Кількість

країн,

включених

в групу           Питома вага (%) в загальній сумі податкових надходжень *

 

           

            прямі

податки          непрямі податки

 

           

           

            разом  в т.ч. податки на ЗЕД

Індустріальні  20        58,3     29,7     3,7

Аграрно-індустріальні          15        38,3     45,1     14,5

Із середнім доходом  55        27,8     52,0     28,9

Найменш розвинуті  14        18,6     63,3     41,6

* В середньому по групі.

Очевидний зв'язок між співвідношенням прямих та непрямих податків і рівнем податкової культури. Тому що саме податкова культура, яка впливає на ефективність стягування податків, мас-штаби відхилення від сплати, разом з іншими причинами ство-рює умови для підвищення ролі прямих податків.

Пояснюється це тим, що надходження від основних видів пря-мих податків — податків на прибуток і особистий прибутковий податок — залежать від правильності декларування доходів, a останнє — як від рівня оподатковування (помірні податки роблять економічно недоцільним відхилення від них, тому що деякі спосо-би відхилення вимагають великих витрат на їхнє здійснення), так і від податкової культури. Якщо в західних країнах декларування стало невід'ємною частиною цивільного менталітету, а суспільна мораль орієнтована на публічний осуд тих, хто приховує доходи, то в країнах, що розвиваються, культура відносин ділового світу і громадян з державою ще не набула належного рівня.

Зміна співвідношення між прямими та непрямими податками на користь перших стало також наслідком зростання орієнтації західних суспільств на соціальний компроміс, що обумовило під-порядкування податкових систем принципу соціальної справед-ливості. Реалізація цього принципу вимагає встановлення опти-мальної структури податкової системи, тобто оптимального співвідношення між прямими та непрямими податками. Відомо, що прямі податки ставлять рівень оподатковування в пряму за-лежність від рівня доходів, вважаються більш справедливими, ніж непрямі, тому що останні не тільки не залежать від розміру

доходів, а й мають регресивний характер. Розвиток прямого опо-датковування з високими прогресивними ставками, властивими податковим системам західних країн, у 1950—70-х pp. дав мож-ливість перекласти основну вагу податків на найбільш забезпече-ні шари населення і використовувати акумульовані державою фі-нансові ресурси для реалізації соціальних програм, державних замовлень, капіталовкладень.

Розглянуті вище причини обумовили еволюцію структури по-даткових систем розвинутих країн у напрямку зростання ролі прямих податків. Що ж стосується відмінностей у масштабах ви-користання непрямих податків у сучасних розвинутих країнах, то вони обумовлені іншими причинами, зокрема, традщіями вико-ристання цих податків. Наприклад, у ФРН, Франції непрямі по-датки традиційно відіграють значну роль.

Однією з важливих причин розвитку непрямих податків у країнах ЄС стало, поряд з історичними традиціями, наполегливе проведення політики уніфікації податкових систем країн това-риства. Політика уніфікації була проголошена із самого початку інтеграційних процесів у Західній Європі. У наш час результатом цієї політики стало зближення методів стягування непрямих по-датків, тоді як у сфері прямого оподатковування окремим краї-нам надається велика самостійність.

Значні масштаби непрямого оподатковування у Франції, Італії, ФРН, крім вищевказаної причини, обумовлені також осо-бливостями соціально-економічної політики урядів цих країн, спрямованої, з одного боку, на стимулювання за допомогою по-датків господарської діяльності, що вимагає застосування широ-кого спектра податкових пільг для корпорацій (тоді як, напри-клад, у США податкова реформа 1986 р. скасувала більшість пільг), зменшуючи тим самим надходження від податку на при-буток у бюджет.

3 іншого боку, соціально-економічна політика в цих країнах спрямована на вирішення найважливіших соціальних проблем. Це обумовлює встановлення значних пільг щодо особистого при-буткового оподатковування, за допомогою яких держава регулює певні соціальні процеси. Крім того, проведення активної соціаль-ної політики викликає зростання витрат на соціальне страхування і соціальне забезпечення, що призводить до підвищення частки внесків на ці потреби в структурі податкових надходжень. Оскі-льки значна частина цих витрат перекладається на приватні та державні компанії, вони мають двоїстий вплив на співвідношен-ня прямих та непрямих податків. 3 одного боку, внески на соціа-

льне страхування, стягнуті з шдприємщв, відносяться до непря-мих податків і тим самим збільшують їх частку, а з іншого боку, внески відносяться на витрати виробництва та обігу, впливаючи на оподатковуваний прибуток, зменшуючи його частку від опо-датковування в податкових надходженнях.

Значна роль непрямш податків у багатьох західних країнах викликана їх високою фіскальною ефективністю і роллю цих по-датків у збалансованості місцевих бюджетів (зокрема у ФРН). Ця можливість обумовлена тим, що споживання є більш-менш рів-номірним у територіальному розрізі, тому непрямі податки за-безпечують більш рівномірні надходження в місцеві бюджети.

Загалом розвитку податкових систем властиві такі риси:

—        розширення оподатковування особистих доходів;

—        модернізація податків на споживання;

—        зменшення впливу податків на прибуток корпорацій;

—        безперервне зростання відрахувань на соціальне страхування. Податкова система в кожній країні має свої особливості, і то-

му всі зміни, що у ній відбуваються, вимагають глибшого аналі-зу. Те, що податкові системи різних країн формувалися під впли-вом різних економічних, політичних та соціальних умов, пояснює їх недосконалість. Це у свою чергу обумовлює постійний пошук оптимальних варіантів у сфері оподатковування.

 

 

36