Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 4.2. Поняття й основні риси сучасних податкових систем - Фінансові системи зарубіжних країн (частина 1) - Studbook
Главная->Фінанси->Содержание->4.2. Поняття й основні риси сучасних податкових систем

Фінансові системи зарубіжних країн (частина 1)

4.2. Поняття й основні риси сучасних податкових систем

 

Податкова система — це сукупність встановлених у країні податків, зборів і платежів; принципів та методів їх вста-новлення, зміни чи скасування дій, що забезпечують їх сплату, контроль та відповідальність за порушення податкового законо-давства.

Сутність податкових систем реалізується за принципом ціліс-ності і ґрунтується на системному підході. Системний підхід означає реалізацію обох функцій податків. 3 позиції фіскаль-ної— податкова система зобов'язана забезпечувати гарантоване і стабільне надходження прибутків у бюджет, з позиції регулюю-чої— забезпечити державі можливість впливу на всі сторони со-ціально-економічного розвитку суспільства. При цьому слід ке-руватися тим, що фіскальна функція буде реалізовуватися у всіх податках. Регулююча функція при подібних умовах може і не ви-являтися.

Сучасним податковим системам властива значна частка пода-ткових надходжень бюджетів у ВВП (податкового тягаря). У 1990-х pp. XX ст. вона становила: у США— 30 %, Японії 31, Великій Британії і Канаді — 37, Німеччині — 38, Італії — 40, Франції— 44, Бельгії— 46, Нідерландах і Норвегії— 48, Да-нії-- 52, Швеції— 61 %. У країнах з перехідною економікою, таких як Хорватія, Угорщина, Чехія, Словаччина, Польща та Ес-тонія, цей показник був вищий 37 %. На зламі XX—XXI століть податковий тягар став нижчий по всіх країнах приблизно на 10 %.

Відмінності в загальному рівні оподатковування різних країн показують існування зв'язку між часткою податкових надхо-джень у ВВП і моделлю ринкової економіки з властивими їй ма-сштабами та формами державного регулювання. Так, найменші масштаби перерозподілу державою ВВП характерні для амери-канського варіанта ліберальної ринкової економіки і японської моделі. У США це обумовлено використанням податкової полі-

тики як засобу державного регулювання економічних процесів і насамперед як засобу створення умов, сприятливих для діяльнос-ті промислових компаній, що вимагає низького рівня податково-го преса в країні. У Японії невелика частка податків у ВВП є нас-лідком того, що податкова політика як метод державного регулювання відіграє другорядну роль. Провідна роль належить іншим методам — державному програмуванню, прямій держав-ній підтримці певних галузей і підприємств (цільові субсидії і т. п.).

властивим їй державним втручанням насамперед не у виробницт-во, a у відносини розподілу, що обумовлює необхідність акуму-лювання в руках держави значної частини ВВП із її подальшим використанням на соціальні потреби.

Більшості країн, у тому числі із соціально орієнтованою ри-нковою економікою, властиве помірне оподатковування, яке оптимально поєднує дві мети: створення сприятливого подат-кового клімату для господарської діяльності (ця мета визначає верхню межу оподатковування) та ефективного вирішення со-ціальних проблем (ця мета визначає нижню межу оподаткову-вання).

Важливою характеристикою сучасних податкових систем роз-винутих країн є їхня структура. На практиці часто розрізняють прямі і непрямі (або податки на споживання). Хоча такий розпо-діл багато в чому носить умовний характер, передбачається, що прямі податки стягуються безпосередньо з одержувачів дохо-дів — фізичних та юридичних осіб, непрямі — у процесі руху до-ходів чи обороту товарів і призначені для перекладання на кінце-ві носії податкового тягаря.

Загальноприйнятий розподіл податків на прямі і непрямі має на увазі, з одного боку, обкладання доходів, а з іншого боку -видатків. У дійсності межа між ними умовна і залежить від мож-ливостей перекладання цих податків. Так, прямий, за визначен-ням, податок на прибуток компаній за умови перекладання його в ціни стає непрямим, а непрямий, за визначенням, податок на до-дану вартість при неможливості включення його в ціну стає пря-мим податком. Умовна тільки класифікація податків на прямі та непрямі, а не сама система прямого і непрямого обкладання до-ходів, котра реальна і постійно діє на основі всієї сукупності по-датків. На практиці вичленовування прямого і непрямого обкла-дання не є можливим, тому для їхньої характеристики доводиться

використовувати умовний розподіл податків на прямі та непрямі (табл. 4.1).

Таблщя 4.1

ПИТОМА ВАГА ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ У КРАЇНАХ 3 РИНКОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ

 

Країна Особистий

прибутко-

вий податок   Подат-

ки на

прибу-

ток      Внески на соціальне страхування   Податки на спо-живання    Акцизи           Інші по-

датки

 

           

           

            робітників та службовців     підпри-ємців

           

           

 

США   35,8     7,3       11,6     16,6     7,6       6,8       14,3

Велика Брита-нія      28,9     11,0     6,6       10,6     16,6     12,3     14,0

ФРН    27,4     4,7       15,9     18,8     17,0     9,4       6,8

Франція          11,8     5,4       13,3     27,3     18,8     8,5       14,9

Італія   26,3     10,0     6,3       23,6     14,7     10,6     8,5

Канада           40,8     6,8       4,3       9,7       13,9     9,9       14,6

Японія            26,8     21,5     10,9     15,2     4,2       7,3       14,1

В останні два десятиріччя загальна картина прямого (прибут-ковий податок, податок на прибуток компаній, внески працівни-ків у фонди соціального страхування) і непрямого (податки на споживання, акцизи, внески підприємців у фонди соціального страхування) обкладання в зарубіжних країнах виглядала так:

■          прямі податки переважають у Голландії, Данії, Люксембур-зі, Канаді, Новій Зеландії, Швейцарії, Австрії, США, Японії;

■          непрямі — Францїї, ФРН, Австралії, Ірландії, Греції та Іспанії;

■          більш-менш врівноважену структуру в даний час мають Но-рвегія, Італія (частка непрямих податків — 48,9 %), Фінляндія і Швеція;

■          відбувається підвищення ролі прямих податків у Великій Британії, ФРН, Фінляндії; непрямих — у Швеції, Японії;

■          у цілому по країнах ОЕСР відбулося зрушення у бік прямого оподатковування.

Зміни в податковій структурі обумовлені в основному тим, що через прогресію в оподатковуванні економічне зростання та ін-фляція сильніше впливають на доходи від прямих, а не непрямих податків. Головним інструментом для оцінки цього впливу є гну-

чкість окремих видів податків, під якою розуміється залежність зростання/падіння надходжень від певного виду податку — від зростання/падіння ВВП у номінальному вираженні.

В останнє десятиріччя середня гнучкість доходів від прямих податків перевищувала 1, від непрямих— менше 1. У цілому вона була більше 1, тому можна сказати, що податкові системи розвинутих країн мають високу гнучкість, що забезпечує їм «автоматичне» зростання податкових доходів при зростан-ні ВВП.

 

 

35