Фінансові системи зарубіжних країн (частина 1)
2.2. Бюджетні системи в зарубіжних країнах, бюджетна класифікація
За допомогою бюджетів, так само як і за допомогою пов'язаних з ними оподатковування і податкових пільг, субсидій і субвенцій, державних інвестицій, процентних ставок, держава здійснює регульований вплив на товаровиробників, а через них — на ринок товарів та послуг, капіталу, робочої сили. Суку-пність бюджетів створює складну і багатокомпонентну систему,
у якій можна відокремити кілька рівнів за аналогією з фінансо-вою системою, частиною якої є бюджетна.
Бюджетна система — це сукупність усіх бюджетів, які діють на території країни. Бюджетний устрій — організаційні прин-ципи побудови бюджетної системи, її структура, взаємозв’язок поєднуваних у ній бюджетів.
За видами суб’єктів розрізняють бюджет державний та бю-джети його територіальних одиниць; бюджети галузевих, вироб-ничих одиниць; бюджети громадських організацій; бюджети сі-мейні й особисті.
Така схема (рис. 2.1) розподілу бюджетів за видами у залеж-ності від суб’єкта, органу, організації, у веденні і розпорядженні яких перебуває бюджет, характерна як для ринкової економіки, так і для інших господарських систем. Однак через неузгодже-ність структури органів управління й організаційних структур територіальних та виробничих (галузевих) одиниць наповнення наведеної схеми конкретним змістом, способи формування і ви-користання окремих бюджетів, їхня взаємодія істотно відрізня-ються.
Держбюджет, бюджет членів федерації (штатів, провінцій, земель), місцеві бюджети (міст, округів, сільських округів)
Галузеві бюджети і бюджети виробничих одиниць (асоціацій, концернів, фірм, підприємців, підприємств)
Бюджети громадських організа’ій (партій, рухів, фондів, суспільних обєднань)
Сімейні й особисті бюджети (родини, громадянина, батьків, дітей)
Рис. 2.1. Розподіл бюджетів за видами суб’єктів
Аналізуючи бюджети різних країн, можна сказати, що ресур-си, які перебувають у розпорядженні держави, значно більші в країнах з перехідною економікою, ніж у країнах з економікою ринкового типу. Наприклад, наприкінці 80-х pp. XX ст. частина видатків усіх рівнів державного управління у ВВП європейськж країн з перехідною економікою в середньому становила приблиз-
но 55 %. Однак ця частина недостатньо значна, якщо порівняти її з аналогічними показниками низки промислово розвинутих країн з удосконаленими системами соціального забезпечення. Напри-
трії, Бельгії, Ірландії та Люксембургу вона перевищувала 50 %.
Значну роль у фінансовому обороті відіграють регіональні та місцеві бюджети. Крім того, фінансові потоки формуються не так за допомогою бюджетного регулювання з боку державних орга-нів влади, як з волі об'єктів господарювання в особі місцевих ор-ганів влади, асоціацій, концернів, фірм, підприємців, підпри-ємств. При цьому точно так само відбувається державне регулю-вання, але вже на основі самостійного формування власних бю-джетів власниками джерел первинних фінансових надходжень.
Галузеві бюджети в ринковій економіці не грають такої істот-ної ролі, як у планово-директивній, оскільки галузеві міністерст-ва або взагалі не існують, або розпоряджаються вкрай обмеже-ними грошовими ресурсами. Набагато більшу роль відіграють бюджети підприємств, промислових груп, корпорацій.
Бюджети громадських організацій чітко відділені від держав-ного. Допускається лише часткове переливання коштів держав-ного бюджету в бюджети благодійних та культурно-освітніх гро-мадських організацій. Політичні організації не повинні викори-стовувати гроші з державних джерел. Що стосується сімейних й особистих бюджетів, то вони формуються в економіці будь-якого типу.
Формування і виконання бюджету базується на бюджетній класифікації, в якій виділяються цільові напрямки державної дія-льності, що випливають з основних функцій держави.
Бюджетна класифікація — науково обґрунтована, системати-зована та сформована за певними ознаками система показників, які характеризують структуру і джерела формування доходів, a також структуру і напрямки витрат бюджету держави, члена фе-дерації, організацій, фірм, компаній. Види:
— загальнодержавна,
— міністеріальна (міністерств і відомств),
— економічна (за фінансово-господарськими ознаками: на оплату праці держслужбовців, капітальні внески в основні фонди, виплата субсидій підприємствам і населенню і т. д.),
— змішана (об’єднання галузевої з економічною),
— цільова (на оборону, безпеку, медицину, екологію, науку) і т. д.
Формування дохідної частини бюджету набуло в основному податкового характеру. Податкові доходи — це обов'язкові, без-оплатні, безповоротні платежі на користь бюджету. Серед непо-даткових доходів головними є доходи від зовнішньоекономічної діяльності, реалізації державних запасів, повернення бюджетних позичок. Податки та збори є основними джерелами формування не тільки державного, а й федеральних і місцевих бюджетів. По-датки, що надходять у відповідні бюджети, називаються закріп-леними доходами. Крім того, нижчестоящому бюджету для по-криття його витрат з вищестоящого бюджету можуть перера-ховуватися понад закріплені за ним доходи додаткові кошти в рі-зних формах. Вони одержали назву регулюючш доходів.
У залежності від впливу на процес розширеного відтворення бюджетні видатки поділяються на поточні (на забезпечення по-точних потреб) і капітальні (на інвестиційні потреби і приріст запасів). Бюджетна класифікація є забезпеченням адресного ви-ділення фінансових ресурсів, за допомогою якої вирішується проблема, кому, скільки і з якою метою виділяються фінансові ресурси з федерального бюджету. Бюджетна класифікація пови-нна забезпечувати можливість економічного аналізу державних витрат.
12 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57
Схожі підручники
- Управлінський облік (частина 1)
- Соціальна психологія (частина 2)
- Продажи и управление продажами Учеб. пособие для вузов (часть 3) (онлайн)
- Загальні потання з курсу Українська Культура
- ОБЪЕКТНО-ОРИЕНТИРОВАННОЕ ПРОГРАММИРОВАНИЕ В C++ (4-Е ИЗДАНИЕ) (часть 9) онлайн
- семінар №5 з курсу Регіональна Економіка