Главная->Філософія->Содержание->Кант І. - Політичне життя суспільства як філософська проблема

Філософія Хрестоматія (частина 2)

Кант І. - Політичне життя суспільства як філософська проблема

а

Найбільша проблема людства, вирішити яку примушує приро­да, — це досягнення загального правового громадянського суспільст­ва. Тільки в суспільстві, і саме в такому, в якому членам його нада­ється найбільша свобода, а, отже, існує повний антагонізм і в той же час найточніше визначення і забезпечення свободи заради спільнос­ті її із свободою інших, — тільки в такому суспільстві може бути досягнута найвища мета природи: розвиток усіх її здібностей, закла­дених у людстві; при цьому природа вимагає, щоб цю мету, як і всі інші накреслені йому цілі, воно саме здійснило. Ось чому таке сус­пільство, в якому максимальна свобода під зовнішніми законами по­єднується з непереборюваним примусом, тобто цілком справедли­вий громадянський устрій, повинен бути найвищим завданням при­роди для людства, бо тільки через вирішення та виконання цього завдання природа може досягнути решту своїх цілей по відношенню до нашого роду. Вступити в цей стан примусу спонукає людей вза- галі-то схильних до повної свободи, біда, найбільша з бід — та, яку чинять один одному самі люди, чиї схильності приводять до того, що при неприборканій свободі вони не можуть довго ужитися одне з одним. Але в такому обмеженому просторі, як громадянський со­юз, ці ж людські схильності створюють згодом найкращий вплив, подібно до дерев у лісі, які саме тому, що кожне з них намагається відняти в іншого повітря і сонце. Примушують один одного шукати цих благ все вище і через те ростуть красивими і прямими; тим ча­сом як дерева, що ростуть на свободі, відокремлено один від одного, випускають своє гілля як-небудь і ростуть потворними, корявими й кривими. Вся культура й мистецтво, що прикрашає людство, най­кращий суспільний устрій — все це плоди нетовариськості, яка че­рез природу примушує дисциплінувати себе і тим самим через при­мусове мистецтво повністю розвинути природні здібності.

Кант І. Ідея загальної історії у всесвітньо-громадському плані.

 

49