Главная->Філософія->Содержание->Гердер І. - Суспільне виробництво

Філософія Хрестоматія (частина 2)

Гердер І. - Суспільне виробництво

а

Але, на щастя, природа речей не вчить нас цій ілюзії; якщо ми розглядатимемо людство таким, яким ми його знаємо, за законами, які в ньому закладені, то ми не побачимо в людині нічого вищого, ніж гуманність: адже навіть ангелів або богів ми уявляємо собі тіль­ки як ідеальних, вищих людей.

Наша природа, як ми бачили, явно організована для цієї мети; для неї дані нам наші загострені відчуття й інстинкти, наш розум і свобода, наше крихке і, разом з тим, тривале здоров’ я, наша мова, мистецтво й релігія. У всіх станах і суспільствах людина не могла мати на увазі створити і не створила нічого іншого, крім гуманності, як би вона її не розуміла. В ім’ я цього природа так організувала нас залежно від статі й віку, щоб наше дитинство тривало довше і щоб тільки за допомогою виховання ми могли вчитися гуманності в тому або іншому з її проявів. В ім’я цього існують на безмежній земній кулі всілякі відмінності в способі життя людей, усі типи суспільства. Будь вона мисливцем чи рибалкою, пастухом чи землеробом, чи мі­щанином, у кожному суспільному стані людина вчилася розрізняти засоби проживання, будувати житло для себе і своєї родини; вона вчилася перетворювати одяг на прикрасу для обох статей й вносити порядок у свій домашній побут. Вона винайшла різноманітні закони і форми правління, які всі ставили собі за мету, щоб кожен, не по­боюючись нападу іншого, міг розвивати свої сили й досягати пре­краснішої, вільнішої насолоди від життя. В ім’я цього забезпечува­лася власність і полегшувалися робота, мистецтво, торгівля, спілку­вання між людьми; були введені покарання для злочинців, нагороди для гідних, а також тисячі етичних правил для різного стану в су­спільному і домашньому житті й навіть у релігії. Нарешті, в ім’ я цього велися війни, укладались угоди, поступово утворилося щось на зразок військового і міжнародного права, разом з численними узами гостинності та торгівлі, щоб і за межами вітчизни людину бе­регли та поважали. Отже, все те добре, що коли-небудь було зроб­лено в історії, робилося в ім’я гуманності, а все безрозсудне, пороч­не й огидне, таке, що здійснювалося в ній, було спрямоване проти гуманності. Отже, людина не може уявити собі іншої мети для своїх земних встановлень, окрім тієї, яка закладена в ній самій, тобто в слабкій і сильній, низькій і благородній природі, яку дав їй її Бог. Якщо у всьому всесвіті ми пізнаємо кожну річ лише через те, чим вона є та як вона діє, то мета людства на землі вказана нам через йо­го природу й історію найясніше та наочніше.

Гердер І. Ще один досвід філософії для виховання людства.

 

36