Главная->Філософія->Содержание->Франк С. - Предмет соціальної філософії

Філософія Хрестоматія (частина 2)

Франк С. - Предмет соціальної філософії

а

Суспільне буття входить... до складу духовного життя і є ніби його зовнішнім вираженням і втіленням. Та своєрідна об’єктивність, що йому властива, не є якась ілюзорна «об’ єктивізація», помилкове гіпостазування суб’єктивних породжень людської душі, але не зов­нішня по відношенню до людини, предметна реальність, подібна до матеріального світу. Вона є справді об’єктивна реальність, що, як якийсь осад, виробляється самим людським духом, виділяється ним і нерозривно з ним пов’язаний. Чуйна й правдива свідомість пови­нна завжди відчувати навіть у самому прозаїчному, секуляризова­ному, «мирському» суспільному явищі щось містичне. Містична держава — це єдність, що виступає як надлюдська особистість, якій ми служимо, часто віддаючи все наше життя... Містичний «закон», якому ми підкоряємося, який холодно-нещадно володарює над нами без того, щоб ми знали, кому саме і чому ми в ньому підкорюємо- ся — чи волі давно померлої зотлілої в могилі людини, яка колись його видала, чи слову, надрукованому у якійсь книзі, що стоїть де- небудь на полиці. Містичний шлюбний та сімейний союз, у якому люди підкорені вищим, з якихось найглибших глибин їхнього єства силам, що їх об’єднують. Містичні навіть «суспільна думка», норо­ви, мода, не дивлячись на те, що ми чітко прозріваємо їх «людське, занадто людське» походження і часто вважаємо своїм обов’язком зневажати їх... Містичність суспільних явищ і сил, звичайно, не означає, що вони завжди мають справді божественну природу, що зобов’язує нас до релігійного поклоніння; вони можуть бути й «не­правдивими богами» і навіть диявольськими силами, яким ми не повинні підкорятися і з якими ми, навпаки, зобов’язані боротися...

Суспільне життя є, таким чином, духовне життя як єдність людсь­ко-надлюдського буття. Те, що утворює сутність будь-якої форми суспільного союзу або суспільного відношення — чи то форма прав­ління, як «монархія» або «республіка», чи форма відносин між кла­сами, як рабство, кріпосне право, чи вільнонаймана праця, чи особис­ті стосунки, як сім’ я, союз дружби, стосунки між чоловіком і дру­жиною, між батьками та дітьми тощо, — і в чому полягає саме буття цієї суспільної форми, є об’ єктивна надлюдська ідея, що породжена самою людиною і володарює над нею через акт її віри в неї й слу­жіння їй.

Франк С. Духовні основи суспільства.

 

31