Главная->Філософія->Содержание->Енгельс Ф. - Предмет соціальної філософії

Філософія Хрестоматія (частина 2)

Енгельс Ф. - Предмет соціальної філософії

а

Якими люди із самого початку виокремилися із тваринного (у більш вузькому сенсі слова) царства, такими вони й вступили в історію: ще як напівтварини, ще дикі, безпомічні перед силами природи, не усвідомивши ще своїх власних сил; тому вони були бід­ними, як тварини, і не на багато вищі їх за своєю продуктивністю праці. Тут панує відома рівність рівня життя, а для глав сімей — та­кож свого роду рівність суспільного стану, у крайньому разі відсут­ність суспільних класів, які спостерігаються ще в первісних земле­робських общинах більш пізніх культурних народів. У кожній такій общині існують із самого початку відомі загальні інтереси, обері­гання яких доводиться покладати на окремих осіб, хоча й під нагля­дом усього суспільства; такі — розв’язання суперечок; репресії про­ти осіб, що перевищують свої права; нагляд за зрошуванням, особ­ливо в спекотних країнах; нарешті, на ступені первісно-дикого ста­ну — релігійні функції... Нам немає необхідності з’ясовувати тут, яким чином ця все більш зростаюча самостійність суспільних функ­цій по відношенню до суспільства могла з часом вирости в пануван­ня над суспільством; яким чином первісний слуга суспільства, за сприятливих умов, поступово перетворювався на господаря над ним; яким чином господар цей виступав, зважаючи на обставини, чи як східний деспот або сатрап, чи як грецький родовий вождь, чи як кельтський голова клану тощо; якою мірою він при цьому застосо­вував на кінець насильство й яким чином, нарешті, окремі пануючі особи згуртувалися в пануючий клас. Нам важливо тільки встанови­ти тут, що в основі політичного панування повсюдно було покладе­не виконання якоїсь суспільної посадової функції та що політичне панування виявлялося тривалим лише в тому випадку, коли ця сус­пільна посадова функція виконувалася.

Поряд з цим процесом виникнення класів відбувався ще й інший. Стихійно утворений поділ праці всередині землеробської сім’ї давав на певному ступені достатку можливість приєднати до себе одну чи кілька робочих сил зі сторони... Виробництво розвинулося вже на­стільки, що людська робоча сила могла виробити тепер більше, ніж вимагалося для простого підтримання її; засоби для утримання ве­ликої кількості робочої сили були в наявності, наявними були також і засоби для застосування цієї сили; робоча сила набула вартості. Але сама община та союз, до якого належала дана община, ще не виокремили із свого середовища вільну, надлишкову робочу силу. Проте її постачала війна, а війна така ж стара, як і одночасне існу­вання по сусідству один з одним кількох суспільних груп... Рабство було відкрите. Воно швидко стало пануючою формою виробництва у всіх народів, які в своєму розвитку пішли далі общини, але врешті- решт воно стало також однією з головних причин їхнього занепаду...

Зрозуміло одне: доки людська праця була ще малоприбутковою, що давало мізерний надлишок над необхідними життєвими засоба­ми, доти зростання виробничих сил, розширення обміну, розвиток держави й права, створення мистецтва й науки — все це було мож­ливе за допомогою посиленого поділу праці, що ґрунтувався на ве­ликому поділі праці між масою, зайнятою простою фізичною пра­цею, й небагатьма привілейованими, які керують працею, займають­ся торгівлею, державними справами, а пізніше також мистецтвом і наукою.

Енгельс Ф. Анти-Дюрінг.

 

30