Главная->Філософія->Содержание->Маркс К., Енгельс Ф. - Предмет соціальної філософії

Філософія Хрестоматія (частина 2)

Маркс К., Енгельс Ф. - Предмет соціальної філософії

а

Отже, справа має такий вигляд: певні індивіди, які певним спо­собом займаються виробничою діяльністю, вступають у певні су­спільні і політичні відносини. Емпіричне спостереження повинно в кожному окремому випадку — на досвіді і без усякої містифікації та спекуляції — розкрити зв’язок суспільної і політичної структури з виробництвом. Суспільна структура і держава постійно виникають з життєвого процесу певних індивідів — не таких, якими вони мо­жуть здаватися у власному або чужому уявленні, а таких, якими во­ни є в дійсності, тобто як вони діють, матеріально виробляють і значить, як вони дієво проявляють себе в певних матеріальних, не­залежних від їх волі межах, передумовах і обставинах.

Виробництво ідей, уявлень, свідомості з самого початку безпосе­редньо вплетене в матеріальну діяльність і в матеріальні стосунки людей, в мову реального життя. Утворення уявлень, мислення, ду­ховні стосунки людей є тут ще безпосереднім породженням матері­альних відносин людей. Те саме стосується духовного виробництва, як воно проявляється в мові політики, законів, моралі, релігії, мета­фізики і т. д. того чи іншого народу. Люди самі виробляють свої уявлення, ідеї і т. д., — але мова йде про дійсних, діючих людей, зумовлених певним розвитком їх продуктивних сил і — відповідним цьому розвиткові — спілкуванням, аж до його найдальших форм. Свідомість ніколи не може бути чим-небудь іншим, як усвідомле­ним буттям, а буття людей є реальний процес їх життя. Якщо в усій ідеології люди та їх відносини поставлені на голову, наче в камері- обскурі, то і це явище так само походить з історичного процесу їх життя, — подібно до того як перевернуте зображення предметів на сітчатці ока походить з безпосереднього фізичного процесу їх життя.

Цілком протилежно німецькій філософії, що спускається з неба на землю, ми тут підносимось з землі на небо, тобто ми виходимо не з того, що люди говорять, думають, уявляють собі, — ми виходимо також не з існуючих тільки на словах, мислимих, уявних, уявлюва- них людей, щоб від них прийти до справжніх людей; для нас вихід­ною точкою є дійсно діяльні люди, і з їх дійсного життєвого процесу ми виводимо також і розвиток ідеологічних відображень і відгуків цього життєвого процесу. Навіть туманні утворення в мозку людей, і вони є необхідними продуктами, свого роду випарами їх матеріаль­ного життєвого процесу, який може бути встановлений емпірично і який зв’язаний з матеріальними передумовами. Таким чином, мо­раль, релігія, метафізика та інші види ідеології і відповідні їм форми свідомості втрачають видимість самостійності. У них немає історії, у них немає розвитку; люди, які розвивають своє матеріальне вироб­ництво і свої матеріальні стосунки, змінюють разом з цією своєю дійсністю також своє мислення і продукти свого мислення. Не сві­домість визначає життя, а життя визначає свідомість. При першому способі розгляду виходять із свідомості, як начебто з живого індиві­да; при другому, який відповідає дійсному життю, виходять із самих дійсних живих індивідів і розглядають свідомість тільки як їхню сві­домість.

Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія.

 

29