Главная->Філософія->Содержание->Берклі Дж. - Пізнання та освоєння людиною світу

Філософія Хрестоматія (частина 2)

Берклі Дж. - Пізнання та освоєння людиною світу

а

Деякі істини є настільки близькими та очевидними для розуму, що людині потрібно лише розплющити очі, щоб (їх збагнути). Та­кою (очевидною) я вважаю ту важливу істину, що весь небесний хор і зелені шати, словом, усі тіла, що утворюють величну світобудову, не мають якоїсь субстанції поза духом, що їхнє існування (е$$е) по­лягає в тому, щоб сприйматися, або бути знаними. Якщо ж вони не сприйняті мною, або не існують у моїй душі, чи то в душі іншого створеного духу, то вони мусять або зовсім не існувати, або існувати в душі якогось вічного духу. Було б повним абсурдом приписува­ти (цим речам) існування, незалежне від душі. Для того щоб це осяг­нути, читачеві потрібно лише поміркувати й спробувати відокреми­ти в його власних думках буття чуттєвих речей від їхнього сприй­няття.

.І хоча б це й було можливим, щоб поза духом існували тверді, оформлені й рухливі субстанції, які відповідають нашим уявленням про тіла, усе ж таки незрозуміло, яким чином ми могли б знати про це: через відчуття чи за допомогою розуму? Щодо чуттів, то вони дають нам знання лише про наші чуттєві ідеї або ті речі, котрі, як їх не називай, безпосередньо сприймаються у відчуттях. Одначе вони не свідчать про те, що існують якісь речі, незалежні від душі або нашого сприйняття, хоча вони (можливо) є подібними до сприйня­тих. Це визнається самими матеріалістами. Таким чином, залиша­ється одне: якщо ми взагалі маємо певне знання про зовнішні речі, це знання досягається завдяки розуму, який висновує їхнє існування з того, що безпосередньо сприйнято відчуттями. Але я не бачу, який розум може змусити нас повірити в існування тіла поза духом. На­віть самі захисники матерії визнають, що необхідного зв’язку між нею та нашими ідеями не існує. Те, що відбувається вві сні, маренні й тому подібному (доводить), що нам (можуть бути) властиві (і такі) ідеї, які (не мають зовнішнього аналогу, тобто відповідних природ­них) тіл, подібних до них. Звідси очевидно, що припущення (про об’ єктивне існування) зовнішніх тіл не є необхідним для пояснення утворення наших цілей, оскільки вони часто утворюються без участі цих зовнішніх тіл.

Берклі Дж. Трактат про принципи людського знання.

 

22