Главная->Філософія->Содержание->Гоббс Т. - Філософія Нового часу

Філософія Хрестоматія (частина 1)

Гоббс Т. - Філософія Нового часу

а

Нескінченне (Іп/іпііе). Все, що ми собі уявляємо, є скінченим (/іпііе). Відповідно до нього ми не маємо жодної ідеї, жодного по­няття про якусь річ, що називається нами нескінченною. Людина не може мати у своєму розумі образ нескінченної величини, подібно до того, як вона не може уявити собі нескінченну швидкість, нескін­ченний час, нескінченну силу чи нескінченну владу. Коли ми каже­мо, що якась річ є нескінченною, то позначаємо лише те, що не спроможні уявити собі кінець і межі названої речі, оскільки маємо уявлення не про саму нескінченну річ, а лише про нашу власну не­спроможність. Усе, що ми сприймаємо, спочатку було сприйняте нами у відчутті одразу цілком або частинами, оскільки у людини не може бути жодної думки, жодного уявлення про речі, які б не були у відчуттях. Жодна людина не може уявити собі якусь річ інакше як таку, що є у певному місці, що має певну величину і спроможність бути розділеною на частини; точно так само ніхто не може уявити ні того, щоб якась річ була цілком у цьому і водночас в іншому місці, ні того, щоб дві або більше речі могли бути водночас в одному й тому ж самому місці, оскільки ні те, ні інше ніколи не було й не може бути сприйняте відчуттями, а все це . безглузді розмови, у які повірили обмануті філософи, і обманутими або такими, що обманю­вали, схоластами.

Існують два роди знання, з яких перший є знанням факту, дру­гий — знанням про послідовну залежність одного твердження від іншого. Перший рід знання є не що інше, як відчуття і пам’ять, і є аб­солютним знанням (аЬюШе кпом>їеії§е), наприклад, коли ми спогля­даємо факт, який відбувається, або згадуємо, що він відбувався, і це те знання, якого потребують від свідків. Другий рід знання назива­ється наукою і є умовним, наприклад, якщо ми знаємо, що коли певна фігура є колом, то будь-яка пряма, що проведена через її центр, по­ділить її на дві рівні частини. І це є те знання, якого потребують від філософа, тобто від того, хто претендує на правильне мислення.

Гоббс Т. Левіафан або матерія, форма і влада держави церковної та громадянської.

 

46