Главная->Філософія->Содержание->Бруно Дж. - Філософія Відродження

Філософія Хрестоматія (частина 1)

Бруно Дж. - Філософія Відродження

... Як добре те, що може існувати й існує цей світ, не менш добре й те, що могли, і можуть бути, й існують незліченні світи, подібні до цього <...>. Єдине, отже, небо, безмірний простір, лоно якого міс­тить усе, ефірна зона, у якій все пробігає й рухається. У ньому — незліченні зірки, сузір’я, кулі, сонця й землі, які сприймаються чут­тєво; розумом ми припускаємо нескінченну кількість інших. Безмір­ний, нескінченний всесвіт, складений із цього простору й тіл, що існують у ньому <...>.

...Я не знаю, чи всі вони нерухомі або ж лише більша частина їх і чи рухаються одні з них навколо інших; адже цього ніхто не спо­стерігав дотепер, а крім того це й нелегко спостерігати. Точно так само нелегко спостерігати поступальний хід і рух віддаленої речі, що на великій відстані начебто не змінює свого місця, як це ми ба­чимо на кораблях, що перебувають у відкритому морі. Але як би то не було, оскільки всесвіт нескінченний, необхідно, щоб існува­ла безліч сонць; тому що неможливо, щоб тепло й світло одного- єдиного сонця могли випромінюватися у безмежному всесвіті... Тому потрібно прийняти, що існують ще незліченні сонця, багато з яких для нас помітні у вигляді маленьких тіл; але деякі можуть нам здаватися меншими зірками, хоча насправді вони набагато більш від тих, які здаються нам надзвичайно великими <...>.

Світи ж, як вони нам здаються, розрізняються за блиском і світ­лом, а розташовані на відомих відстанях один від одного; і жоден з них не ближче до іншого, ніж Місяць до Землі або Земля до Сонця...

Бруно Дж. Про нескінченність, всесвіт і світи.

 

40