Главная->Філософія->Содержание->Тертуліан - Філософія Середньовіччя

Філософія Хрестоматія (частина 1)

Тертуліан - Філософія Середньовіччя

Ми тому небажані, що голосно називаємо цим єдиним іменем Бога, від Якого все і Якому все підвладне. Засвідчи, душе, коли ти знаєш це. Бо ти, як ми чуємо, відкрито зі всією свободою, якої у нас нема, промовляєш так: «Що Бог буде давати» і «Коли Бог захоче». Цими словами ти вказуєш, що існує Той, Владу Якого ти визнаєш і на волю Якого звертаєш свій погляд. При цьому ти стверджуєш по іменах: Сатурн, Юпітер, Марс, Мінерва. Ти бо стверджуєш, що іс­нує лише один Бог, і лише Иого ти називаєш Богом; тому, коли ти й тих називаєш богами, зрозуміло, що ти користуєшся чужим взятим у борг іменем. Не прихована від тебе природа того Бога, Якого ми проповідуємо. «Бог благий», «Бог благотворить» — ось твій глас. І ти додаєш: «Людина лиха», — вказуючи цим протиставленням, непрямо та фігурально, що людина лиха саме тому, що віддалилася від Благого Бога. Ти також, як це належить християнину, проголо­шуєш, що Бог є добром і в благості є джерелом усякого благосло­вення (це у нас вважається найвищим таїнством вчення та спілку­вання): «Бог тебе благословить». Але коли ти благословення Боже перетворюєш у прокляття, то так виходить, що разом із нами визна­єш Владу Його над нами.

Тертуліан. Вибрані твори.

Філософи й єретики розмірковують про одні і ті ж предмети, за­плутуючи себе одними й тими ж запитаннями: «Звідкіля зло і для чого воно?», «Звідки взялась людина і як вона виникла?» Нещодав­но Валентин (гностик) запропонував таке питання: «Яким же є по­чаток Бога?» Якщо його послухати, то виходить, що це якийсь фан­том. Філософи і єретики розпадаються на секти, вони є заклятими ворогами один одному. Своїми суперечками вони стомлюють силь­ніших, перемагають слабших, заплутують інших. «Усі їхні вчення з’ явилися пізніше від Істини: Істина існувала споконвічно, а хибні погляди потім». Критерієм істини є однаковість, одностайність, од­номанітність та стародавність. «Вчення наше є стародавнішим за будь-яке; а тому воно є істинним». Погляди ж античних філософів та єретиків — тимчасові, плинні, хибні. «Але що є спільного між Афінами і Єрусалимом. Між Академією і Церквою, між єретиками і християнами?»

. Ми не потребуємо ані допитливості після Ісуса Христа, ані досліджень після Євангелія.

Тертуліан. Апологія.

Ми віруємо, що існує єдиний Бог, творець світу, створеного з ні­чого Словом Божим, народженим раніше від усіх віків. Ми віруємо, що Слово це є Син Божий, який багаторазово являвся патріархам під іменем Бога, надихав пророків, спустився за велінням Бога в діву Марію, втілився і народився нею: що Слово це — Господь наш Ісус Христос, який проповідував Новий Завіт і Нове обітування царства небесного. Ми віруємо, що Ісус Христос звершив багато чудес, був розіп’ятий і на третій день по своїй смерті воскрес, і вознісся на не­

бо, де сів праворуч від Отця свого. Що він замість себе послав Духа Святого, аби освячувати свою церкву і керувати нею... »

Тертуліан. Символи віри.

 

29