Главная->Філософія->Содержание->Ортега-і-Гассет Х. - Філософія: коло проблем та роль у суспільстві

Філософія Хрестоматія (частина 1)

Ортега-і-Гассет Х. - Філософія: коло проблем та роль у суспільстві

Сьогоднішнє наше бачення філософії суттєво відрізняється від бачення попереднього покоління...

Потрібно розуміти, що думки змінюються не через зміну вчораш­ньої істини, яка сьогодні стала оманою, а через зміну орієнтації лю­дини, завдяки чому вона починає бачити перед собою інші істини, які відрізняються від учорашніх. Отже, змінюються не істини, а лю­дина, й вона, змінюючись, переглядає низку істин і відбирає з по­тойбічного світу найбільш близькі їй. Хіба не це складає зміст людсь­кої історії? І що таке істота, яка називається людиною, чиї зміни в ча­сі прагне вивчати історія? Дати визначення людини нелегко; діапа­зон величезний; чим повнішою й ширшою буде концепція людини, з якою історик починає свою роботу, тим глибшою та точнішою бу­де його праця. Людина — це і Кант, і пігмей з Нової Гвінеї й австра­лійський неандерталець. Проте між крайніми точками людського різноманіття повинен існувати мінімум узгодженості, перед остан­ньою межею повинен бути простір, який відводиться роду людсько­му. Античність і середньовіччя задовольнялися лаконічним і фак­тично неперевершеним до сьогодні визначенням людини: розумна тварина. Це означення не викликає заперечень, але, на жаль, для нас стає проблематичним створити чітке уявлення про те, що таке тва­рина і що таке розумна істота. Тому з міркувань історичного харак­теру ми говоримо, що людина — це будь-яка жива істота, яка думає осмислено, а тому є зрозумілою для нас. Мінімальне припущення історії полягає в тому, що об’ єкт, про який вона говорить, може бути зрозумілим. Однак розумінню доступне тільки те, що деякою мірою має істину. Ми не змогли б розпізнати абсолютну оману, тому що просто не зрозуміли б її. Отже, основне припущення історії є прямо протилежним крайньому релятивізму. При вивченні культури пер­вісної людини ми припускаємо, що вона мала зміст і істину. У чому полягає ця істина, якщо на перший погляд дії й думки історичних персонажів здаються такими безглуздими? Історія — це і є інший погляд, який уміє знаходити сенс у тому, що здається безглуздим.

Історія не може бути дійсною історією, не виконуючи свого ос­новного завдання: зрозуміти людину будь-якої, нехай навіть найпри- мітивнішої епохи. Однак зрозуміти її можна тільки в тому випадку, якщо сама людина цієї епохи веде осмислене життя, тобто її думки і вчинки мають раціональну структуру. Отже, історія береться ви­нести виправдання всім епохам, тобто здійснює зовсім протилежне до того, що нам здавалося на перший погляд: розгортаючи перед нами все розмаїття людських думок, вона нібито прирікає нас на ре­лятивізм, але тому що вона додає кожному відносному положенню людини всю повноту змісту, відкриваючи нам вічну істину кожної епохи, вона рішуче переборює несумісність релятивізму з вірою в торжествуючу над відносністю і ніби вічну долю людини. У мене є вагомі причини сподіватися, що в наш час інтерес до вічного й не­змінного, тобто філософії, та інтерес до минущого і мінливого, тоб­то історії, вперше об’ єднаються.

Ортега-і-Гассет Хосе. Що таке філософія?

 

13