Главная->Філософія->Содержание->5.4. Філософія економіки. Сутність і проблемна сфера філософії економіки

Філософія (частина 2)

5.4. Філософія економіки. Сутність і проблемна сфера філософії економіки

 

- Кожна людина щоденно залучена у сферу екрномічно-го життя, економічних явищ, адже вона купує і продає, отри­мує доходи і.сплачує податки, керує і підпорядковується управлінським рішенням, заощаджує і прагне матеріаль­них статків, виробляє і споживає. Економічна діяльність, праця є одвічною долею людства, Вона не лише створює матеріальний достаток, задовольняє вітальні потреби, а й розвиває творчі сиди, здібності, внутрішній світ людини, на­дає йому особливого спрямування.

Сутність економічних процесів, проблем у власне люд­ському вимірі, у контексті найрізноманітніших форм жит­тєдіяльності суспільства і особи розглядає філософія еко­номіки, ; •

Філософія економіки сфера філософського знання про сутність 'економічного буття людини в багатовекторному полі соціуму й гу­маністичному аспекті.

Філософський вимір економічного життя (економіки) значно ширший від його змістового кола — як самодостат­ньої умови існування й життєдіяльності людини. У ньому економічна сфера постає як особливий засіб самореалізації людини в процесі зміни нею зовнішнього і власного (внут­рішнього) світу, а економіка набуває статусу людиновимір-ної, універсальної єдиної матеріально-духовної сфери, в якій особистість реалізує себе як біосоціодуховна цілісність.

514

Філософія і суспільство

Самореалізація людини долає межі функціональної стру-к-турності економічного процесу, створює передумови для нових форм поєднання діяльності соціальних індивідів. У такому контексті самореалізація особи є головним ім­пульсом і мотивом, який долає задану розмірність еконо­міки, сприяє еволюції всіх соціальних форм.

Самореалізація як суб'єктивна орієнтація є особливим духЬвно-творчим процесом, забезпечує постійне наповнен­ня економічної сфери людськими силами. Вона є своєрід­ним енергетично-творчим джерелом економічного про­цесу, розвитку людських здібностей, які забезпечують еко­номічну діяльність людини.

Філософія економіки розглядає систему господарюван­ня як багатовимірний, суперечливий, об'ємний світ (світ суспільства і природи), який перебуває у постійному русі й розвитку. Специфіка філософського знання допомагає під­нятися над зовнішнім, буденним аналізом поверхневих явищ та їх властивостей, проникнути в сутність глибин­них економічних процесів, які неможливо збагнути ні до­свідом, ні практикою, оскільки вони виходять за межі ра­ціонального осягнення, але є буттєвими і за певних обста­вин достатньо відчутними. Завдяки цьому філософія економіки здатна розкривати багатшу за змістом і сутніс­тю економічну реальність. Філософський підхід дає змогу розглядати економіку як складну, відкриту, нелінійну сис­тему з її незворотністю, можливістю виникнення нових зв'язків і відношень, з'ясувати місце і роль поодиноких людських зусиль у цій системі, які за певних станів соці­ального середовища можуть суттєво впливати на макросо-ціальні процеси.

Визначаючи суспільну взаємообумовленість різних ти­пів розподілу і кооперування людської діяльності, перспе­ктиви її змін, філософія економіки вирішує методологіч­не і світоглядне завдання. Вона не лише задає систему координат, а й продукує найскладніші фрагменти загальної картини економічної реальності, виявляє необхідні орієн­тири, завдяки яким людська особистість здійснює перспек­тивне моделювання власної життєвої поведінки, створює необхідні й різноманітні умови для свого існування і роз­витку.

Факт економічної діяльності у філософській інтерпре­тації осмислюється у всій його глибині, позбавляється чи­сто об'єктивного сенсу і розкривається у сфері духу. Ду­ховна сфера господарювання охоплює настрої, переживан­ня, оцінки, світовідчуття, світорозуміння, світоусвідомлення,

філософія економіки

515

з чого й започатковуються філософська інтерпретація, осми­слення, світоглядне обґрунтування економічних проблем. Сукупно вони формують так звану філософію господарю­вання, в якій економіка постає в універсальній, всезагальній формі, як така, що ввібрала в себе весь світ. Тотожна дійс­ність економіки є найповнішою формою економіки, яку здатна осягнути тільки філософія економіки. Розкриваю­чи універсальність економіки, її всезагальну форму через її буття у світі й нескінченність її зв'язків із ним, філосо­фія економіки не механічно переносить філософські по­няття, категорії на сферу господарювання чи результати економічних моніторингів на інші сфери суспільного життя, а всебічно враховує сферу і специфіку власного функціо­нування.

Водночас філософія економіки дає філософське розумін­ня змісту багатьох основних економічних категорій («еко­номіка», «господарство», «виробництво», «праця», «гроші», «економічна людина», «свобода», «потреба» та ін.), які за своєю суттю і значенням виходять за сферу економіки. Пізнання їх змісту забезпечує формування загальних уяв­лень про природу господарської діяльності, окреслює її місце і роль у духовному бутті, моралі, життєвому світі людини, тобто сприяє осягненню людиновимірної сутності економіки.

 

 

35