Главная->Філософія->Содержание->4 Філософія людини. 4.1. Філософська антропологія

Філософія (частина 2)

4 Філософія людини. 4.1. Філософська антропологія

 

Проблема людини як унікального творіння Всесвіту належить до «вічних» філософських проблем, оскільки будь-яка філософська традиція в основі свого змісту має відношення людини до світу.

Ще давні греки зрозуміли, що людина може почати філософувати тільки з пізнання самої себе. Водночас зна­менита теза Сократа «Пізнай самого себе» не реалізована дотепер, хоч кожна філософська система (школа) на кожному історичному етапі людської цивілізації нама­галася висунути свою концепцію людини. Однак у цих концепціях природа людини не набула чітких і зрозумі­лих характеристик, а навпаки, породжувала ще більше запитань, аж до сумнівів щодо існування такої природи. Такий стан розв'язання цієї проблеми обумовлювався значною мірою загадковістю походження людини, склад­ністю її структурних елементів та їхніх об'єднуючих чин­ників. Теорія антропогенезу в сучасній науковій картині світу також постає здебільшого як процес із багатьма невідомими. Це пояснюється тим, що, як зазначав відо­мий дослідник «феномена людини» французький філо­соф і антрополог П'єр Тейяр де Шарден, людина є най-таємничішим об'єктом науки, який постійно спантели­чує дослідників. Оскільки людина є вершиною еволюції,

філософська антропологія

343

то розшифрувати її природу, на його думку, означає, по суті, не що інше, як спробу з'ясувати механізм утворен­ня світу та його перспективу.

 

 

2