Главная->Філософія->Содержание->4.3. Філософія релігії

Філософія (частина 2)

4.3. Філософія релігії

 

У духовному житті людства неможливо знайти фено­мен, який протягом тисячоліть, а точніше, впродовж усьо­го його земного існування відігравав би вагомішу роль, ніж релігія. Від кам'яного віку і до сьогодення, зазнаючи диво­вижних метаморфоз, живе вона в нерозривному зв'язку з людським духом як надбанням світової культури.

Єгипетські величні храми і вавилонські гімни, Біблія і Парфенон, європейське малярство і скульптура, «Божест­венна комедія» Данте і творче надбання Гоголя, думки Платона і Керкегора, музика Гайдна, Баха, Бетховена, со­ціальні ідеї Саванароли і Мюнцера — все це, як справед­ливо зазначав російський релігійний мислитель Олександр Мень, сягає своїм корінням релігії, завдячує їй своїм іс­нуванням.

Релігія була вирішальним мотивом та імпульсом у багатьох соціально-історичних рухах і процесах. Прий­няття Азією буддизму, поширення християнства в Європі, експансія ісламу, реформація католицизму стали віхами в житті людства, які значною мірою визначили масштаби, темпи, тенденції світового розвитку.

І все ж найміцнішу опору, найповнішу сферу вияву ре­лігія знайшла в людській особі. Видатний український ми­слитель В. Вернадський зазначав, що немає жодного наро­ду, стосовно якого була б неспростовно доведена відсут­ність релігійних вірувань. На думку Гегеля, немає жодної людини, яка була б повністю позбавлена релігійних почут­тів незалежно від форми вияву, оскільки людина внут­рішньо пов'язана з релігією. Немає жодної людини, за сло­вами Е. Фромма, яка не відчувала б потреби в релігії.

Широкомаспітабність впливу релігії, абсолютність її по­ширення, функціонування на всіх етапах людської історії закономірно породжували й породжують питання про при­роду цього духовного явища, неминущу силу його впливу як на світ внутрішніх людських потреб, так і духовну куль­туру людства загалом.

Відповіді на ці складні й неоднозначні питання зав­жди прагнула і прагне дати філософія, що усвідомлює се­бе як універсальне, найвище пізнавальне зусилля, як ми­слення раг ехсеїіепсе (М. Гайдеггер), об'єктом уваги яко­го є все суще, а отже, й релігія. Філософія завжди виявляла непідробну зацікавленість до релігії, проблем її природи і сутності, значення та сенсу, що постали в різноманітних

392

Філософія людини

філософсько-релігійних установках, теоретичних констру­кціях, вченнях і теоріях, які живлять одну з найважливі­ших сфер філософсько-теоретичної діяльності -- філосо­фію релігії.

 

 

14