Главная->Регіональна економіка->Содержание->Що вплине на розвиток господарського комплексу?

Динаміка структурних змін господарського комплексу України

Що вплине на розвиток господарського комплексу?

Чому мовчать олігархи в умовах лавиноподібного падіння економіки? Очевидно, вони знаходять шляхи отримання прибутків навіть в умовах депресивної економіки. Їх монополії, як "Київенерго" чи "Укртелеком", піднімають тарифи, незважаючи на спад доходів їх клієнтів і зменшення ринків споживання.

Коли не вистачає прибутків або вони вкладені в об'єкти в інших країнах, їм гостинно відчиняють двері центральний банк і податкова адміністрація. Діюча економічна система їх абсолютно влаштовує - нічого не треба змінювати.

Чиновницьке олігархічне товариство називає десятки так званих реформ, але серед них майже нема таких, які б стосувалися економіки. Олігархи ворогують між собою лише за сфери впливу і перерозподіл секторів між тими, хто входив до клану Януковича, і тими, хто наближений до влади нині.

Приватизація великих державних підприємств, які продовжували працювати, почалася у 1998 році. Її темпи сповільнилися, починаючи з 2005-2006 років.

Олігархічні конгломерати стали потужними і впливовими з 2006 року. Тоді донецький олігархічний клан зламав результати виборів і коаліційні угоди, приєднав партію соціалістів до свого табору, її голову посадив у крісло голови парламенту, а Януковича - у крісло прем'єр-міністра. Влада олігархів панує досі.

Тут знову варто звернутися до малюнка.

Стрімке падіння економіки у 1991-1999 роках збіглося з пануванням у базових галузях промисловості підприємств державної власності. Поки критична частка промислових підприємств не перейшла у приватні руки, тенденцію зменшення національного виробництва не вдавалося зупинити.

На хвилі роздержавлення і оновлення інституту власності на об'єкти виробництва, зокрема, в металургії, хімічній, нафтопереробній, машинобудівній, харчовій промисловості та інших галузях почали зростати обсяги виробництва.

Найвищими темпами росту відзначені 2000-2004 роки, коли вони щорічно коливалися від 5,9% у 2000 році до 12,1% у 2004 році.

Після концентрації прав власності на більшість підприємств у руках олігархів та з'єднання останніх з корупційним чиновництвом, що відбулося у 2006-2007 роках, економіка закульгала на обидві ноги.

Хоча у ці два роки ще вдавалося підштовхнути темпи росту до 7,4% і 7,6% завдяки штучній накачці споживчого сектора валютними банківськими позичками, потім при цілковитому пануванні в економіці олігархату стався провал 2008-2009 років. Йому також варто завдячувати за наступний зрив економіки у 2013-2014 роках.

Централізація фінансів і запровадження командно-корупційного управління замість ринкових підходів, які спричинили цей зрив, були запущені владою Януковича на замовлення Дмитра Фірташа, Ріната Ахметова, Сергія Курченка, Олександра Януковича та інших олігархічних акул їхнього клану.

Захоплення ресурсів і державної системи управління олігархічними кланами виштовхнуло з України іноземних інвесторів і кредиторів. Саме з приходом олігархів з 2008 року почався відплив міжнародних капіталів, який триває і зараз.

На жаль, олігархи вмили руки, коли розгорнулася війна. Вони безпорадні перед терористами. Уся їх надія знову на державу, на її кошти для відбудови об'єктів. На відміну від них, дрібні підприємці покладаються тільки на себе та ще й забезпечують потреби військових.

 

 

 

 

9