Главная->Цивільна оборона->Содержание->7.4.6. ДІЇ У ВОЄННИ ЧАС

Цивільна оборона (частина 2)

7.4.6. ДІЇ У ВОЄННИ ЧАС

 

При небезпеці повітряного нальоту здійснюється опо-віщення населення. Наприклад:

«Увага! Увага! Громадяни! Повітряна тривога! Відключіть газ, світло, воду. Візьміть документи, запас продуктів і води, 313. Попередьте сусідів і при необхідності надайте допомогу хворим і старим. Якомога швидше укрийтеся в захисних спорудженнях. Дотримуйтесь спокою і порядку. Стежте за подальшими повід-омленнями».

За цим сигналом негайно припиняються всі роботи, безаварій-но відключається устаткування і КЕС, удома відключаються всі електроприлади і газ, необхідно терміново укритися в захисному спорудженні (метро).

За сигналом «Відбій повітряної тривоги» вихід із укриттів можливий тільки з дозволу місцевих органів ЦО і після з’ясування виданих рекомендацій. Після цього усі повертаються до місць проживання чи роботи.

Планами на воєнний час передбачається евакуація населен-ня в заміську зону. Евакуація може бути загальною або частко-вою — при завчасній загрозі або екстреною — при виникненні війни. Виділяються евакорайони, призначаються станції поса-дки і висадки, розгортаються збірні і прийомні евакопункти (ЗЕП, ПЕП), призначається маршрут пішої евакуації, рухомий склад і т.д. За планом евакуація після подачі сигналу повинна початися через 4 год., фактично — з виходом 1-ї колони. Кінець евакуа-ції — з виходом останньої колони чи відправленням евако-поїзда.

Виведення населення пішки планується на відстань одного добового переходу (30—40 км), здійснюваного за 10—12 год. ру-ху. На ЗЕПах формуються піші колони чисельністю від 500 до 1000 чоловік, призначається старший. Середня швидкість руху — 4-5 км/год, відстань між колонами — 500 м, для відпочинку при-значаються невеликі привали на 10-15 хв. після 1-1,5 год. руху і великий привал 1-2 год. на другій половині шляху.

3 одержанням розпорядження на евакуацію всі, хто евакую-ються, зобов’язані взяти із собою 313, документи гроші, запас продуктів на три доби, одяг (у тому числі зимовий), білизну наті-льну і постільну; 5-процентну настойку йоду та інших медикаме-нтів, ложку, кухоль, посудину для води, гумове взуття, плащ (на-кидку), предмети особистої гігієни.

Речі і продукти покласти в рюкзак (мішок), не більше 50 кг на людину, прикріпити до нього бирку з прізвищем, підрозділом, номером евакопоїзда і вагона, адресою. При евакуації пішки вага рюкзака повинна бути менша визначається фізичною витривалі-стю людини.

Евакуація населення в мирний час має істотні особливості:

•          евакуація населення часто не носить довгострокового харак-теру;

•          збірні евакопункти, як правило, не розгортаються. При не-обхідності їхню роль виконують оперативні групи, сформовані зі складу ЗЕП;

•          транспорт для евакуації подається за місцем проживання чи роботи;

•          евакорайони і маршрути руху заздалегідь невідомі;

•          евакуація із зон зараження звичайно проводиться за «дво-плечовою системою». Перше «плече» — від вогнища до зовніш-ньої межі зони зараження (транспортом, що подається до під’їздів будинків, виробничих будинків, захисних споруджень). Друге «плече» — від зовнішньої межі зони зараження до місця призначення («чистим» транспортом);

•          оповіщення населення здійснюється на всю глибину зони небезпечного радіоактивного чи хімічного зараження. При цьому в першу чергу оповіщається населення районів, які безпосеред-ньо прилягають до місця аварії.

 

 

45