Главная->Цивільна оборона->Содержание->7.1.8. ПРОВЕДЕННЯ PI HP ПРИ АВАРІЯХ НА AEC

Цивільна оборона (частина 2)

7.1.8. ПРОВЕДЕННЯ PI HP ПРИ АВАРІЯХ НА AEC

 

Радіоактивне забруднення є наслідком аварій на радіа-ційно-небезпечних об’єктах (РНО) і транспортних засобах з яде-рними енергетичними установками або які перевозять PP.

Найбільш небезпечними є аварії на АЕС. їх наслідки оціню-ють масштабом і ступенем радіаційного впливу на оточуюче се-редовище, радіоактивного забруднення атмосфери і прилягаючих територій, а також складом радіонуклідів і кількістю РР у викиді. Крім того, такі аварії, як правило, супроводжуються пожежами і великими руйнуваннями.

Профілактика виникнення аварій на РНО полягає у створенні високонадійних технік і технологій, у бездефектному виготов-ленні устаткування, якісному виконанні монтажу і будівництва, суворому дотриманні технологій і правил експлуатації.

Основними напрямками зниження втрат і збитків при радіа-ційних аваріях є: раціональне розміщення РНО з урахуванням можливих наслідків аварій; уживання спеціальних заходів по об-меженню поширення викиду за межі санітарно-захисної зони (СЗЗ); заходи захисту обслуговуючого персоналу і населення, що живе на прилягаючій до РНО території. При плануванні, прив'язці до конкретної місцевості та будівництві АЕС нарівні з господарсько-економічними факторами повинні враховуватися фактори безпеки. До них відносять обмеження по мінімуму від-станей від населених пунктів до АЕС; врахування сейсмічності місцевості; врахування геологічних, гідрологічних і ландшафт-них особливостей.

Спеціальні заходи для зменшення наслідків у випадку аварії на РНО містять у собі конструктивні способи запобігання вики-дів і локалізації реактора; встановлення СЗЗ (радіус СЗЗ повинен визначатися з урахуванням перспективного росту потужності станції, можливого викиду радіонуклідів і метеорологічних умов у даному регіоні); створення автоматизованої системи відобра-ження радіаційної обстановки; створення локальної системи опо-віщення обслуговуючого персоналу і населення в 30-кілометро-вій зоні; першочергове будівництво і приведення в готовність за-хисних споруд, а також підвальних й інших приміщень, які легко герметизуються, у радіусі 30 км навколо АЕС; визначення пере-ліку населених пунктів і чисельності проживаючого в них насе-лення, яке підлягає захисту на місці чи евакуації (відселенню) із зон можливого небезпечного радіоактивного забруднення; ство-рення запасів медикаментів, 313 та інших засобів, необхідних для захисту населення і його життєзабезпечення; розробку оптималь-них режимів поведінки населення і підготовку його до дій під час аварії; створення на АЕС спеціалізованих формувань — зведених мобільних загонів; прогнозування радіаційної обстановки й орга-нізацію радіаційної розвідки; періодичне проведення навчань з ЦО на АЕС і прилягаючій до неї території.

При загрозі чи виникненні аварії директор (черговий диспет-чер) АЕС оповіщає начальника ЦО області, рішенням якого після попередньої оцінки обстановки вводяться в дію відповідні плани ЦО й оповіщаються про небезпеку сусідні області. На аварійному об'єкті вводиться в дію план захисту обслуговуючого персоналу.

При попередній оцінці обстановки з урахуванням характеру аварії і метеорологічних умов прогнозується можливе поширення радіоактивного забруднення. Відповідно до прогнозу здійсню-ється оповіщення населення про небезпеку і даються вказівки щодо укриття в захисних спорудах, використання засобів медич-ної профілактики, дотримання режимів поведінки.

Оповіщення здійснюється на всю глибину зони радіоактивно-го забруднення, у якій можна чекати ураження людей. В першу чергу оповіщається населення районів, які безпосередньо приля-гають до об’єкта, а потім уже більш віддалених. Населення за си-гналом оповіщення укривається в захисних спорудах (при їх від-сутності — в будинках) і перебуває в них безвихідно до одержання чергових вказівок через засоби масової інформації.

При аварії на АЕС силами обслуговуючого персоналу, аварій-них служб і об'єктових формувань ЦО проводяться заходи щодо її ліквідації і запобігання викиду РР в атмосферу. Силами поже-жних підрозділів здійснюється локалізація і гасіння пожеж. Од-ночасно на об'єкті проводяться рятувальні роботи: витягування потерпілих із завалів, палаючих будинків або будинків, які зна-ходяться на забруднених ділянках; надання їм медичної допомо-ги; розміщення їх у захисних спорудах чи виведення на незабру-днену територію. ҐІодальші заходи щодо організації РІНР прово-дяться після уточнення аналізу обстановки, що складається.

У першу чергу на забрудненій території організовуються раді-аційна розвідка, спостереження і лабораторний контроль. На по-чатковому етапі вони проводяться спеціальними службами радіа-ційної безпеки і радіаційної розвідки аварійної АЕС; надалі, у міру посилення угруповання сил, для цих цілей залучаються під-розділи розвідки, хімічні і радіометричні лабораторії військових частин ЦО, хімічних військ і вертольоти підрозділів ВПС. За да-ними розвідки і спостереження уточнюються визначені при прогнозуванні межі зон забруднення, в яких плануються і здійсню-ються заходи щодо захисту населення і ліквідації наслідків за-бруднення.

Основні заходи захисту населення при виникненні радіоакти-вного забруднення: використання колективних та індивідуальних засобів захисту; застосування засобів медичної профілактики; до-тримання режимів поведінки в умовах забруднення; обмеження доступу людей на забруднену територію; заборона споживання забруднених продуктів харчування і води; санітарна обробка лю-дей, дезактивація одягу, техніки, споруд та об'єктів; евакуація населення із забрудненої території.

Для захисту сільськогосподарських тварин вживаються заходи для їх укриття, переведення на стійлове утримання; забороняєть-ся вживання забруднених кормів і води; евакуація із зон зара-ження.

У зоні екстрених заходів основним способом захисту людей є їх укриття в захисних спорудах (сховищах або протирадіаційних укриттях) чи будинках з подальшою евакуацією на незабруднену територію. Протягом усього часу формування радіоактивного сліду населення повинне постійно перебувати в захисних спору-дах і будинках. У цей період використовуються засоби медичної профілактики (радіозахисні препарати), не допускається вживан-ня забруднених продуктів харчування і води, застосовуються ін-ші запобіжні заходи. Надалі (у разі потреби) може бути дозволе-ний короткочасний вихід на відкриту місцевість з використанням 313. Конкретний режим поведінки встановлюється відповідним начальником ЦО чи надзвичайною комісією.

У зоні профілактичних заходів населення перебуває в захис-них спорудах тільки в період формування радіоактивного сліду. Далі перебування на зараженій території по можливості обмежу-ється. При сильному пилоутворенні використовуються 313, за-стосовуються засоби захисту від пилу. Вживаються заходи для попередження занесення РВ у приміщення, організовується сані-тарна обробка людей, виключається уживання заражених проду-ктів харчування і води.

В інших зонах у період формування радіоактивного сліду вживаються заходи для обмеження перебування людей на від-критій території, використовуються 313, виключається вживання населенням забруднених продуктів харчування і води.

Рішення на евакуацію населення з районів, де подальше пере-бування може призвести до опромінення людей вище допусти-мих меж і де не можна забезпечити його захист іншими способами приймається начальником ЦО області після її ретельної підго-товки. В усіх зонах РЗ проводяться заходи по контролю за обста-новкою, забезпеченню життєдіяльності населення і ліквідації на-слідків забруднення. Постійно ведуться радіаційна розвідка та спостереження, організовуються дозиметричний контроль опро-мінення людей і контроль забруднення харчової сировини, про-дуктів харчування, фуражу і води. На підставі цих даних здійс-нюється уточнення заходів щодо захисту населення і режимів його поведінки. Особи, що перебували в зонах забруднення, про-ходять обов'язкове обстеження, а ті, хто отримали променеві ураження, направляються на лікування.

Заходи щодо ліквідації наслідків аварії на АЕС носять широ-комасштабний характер і вимагають концентрації зусиль усієї країни. Для їх реалізації утворюється державна комісія, яка здій-снює загальне керівництво силами і засобами ЦО. Безпосереднє керівництво покладене на оперативні групи, які на місцях при-ймають рішення по забезпеченню життєдіяльності населення і функціонування ОГ. Ці групи створюються на базі міністерств, відомств, господарчих органів державної влади. Для координації дій різних організацій створюються пункти управління, звідки здійснюються керівництво проведенням аварійних робіт, органі-зація взаємодії сил і засобів, контроль за дотриманням режиму радіаційної безпеки людей, організація дозиметричного контролю.

Угруповання сил ЦО створюються в міру їх прибуття в район аварії. В першу чергу до ліквідації наслідків приступають підроз-діли рятувальних служб, формування медичної служби, пожежні підрозділи АЕС і міста (району), служба охорони громадського порядку, зведені загони (команди) протирадіаційного і протихі-мічного захисту, а також спеціалізовані відомчі загони АЕС. По-чинаючи з 1980 року, в областях, де є діючі АЕС, постійно дис-локуються окремі мобільні полки ЦО (військові частини), які перебувають у підвищеній готовності і готові до дій у надзвичай-них ситуаціях.

Для ліквідації наслідків аварії на АЕС можуть залучатися вій-ськові підрозділи Збройних Сил, інженерні та хімічні війська, спеціалізовані формування інших міністерств, відомств. Роботи з локалізації аварій здійснюються в тісному контакті з аварійно-технічними групами АЕС. Тривалість робіт залежить від рівнів радіації на відповідних ділянках. Для учасників ліквідації аварії встановлюються гранично припустимі дози опромінення, ведеть-ся суворий дозиметричний контроль всіх осіб, що перебувають на забрудненій місцевості. 3 метою запобігання й обмеження поширення радіоактивного забруднення по території на великих відстанях від місць аварії здійснюється вимірювання радіоактивного забруднення транспо-ртних засобів, захисного одягу і шкірних покривів людей на ви-ходах із зони радіаційної аварії, а також на в'їздах в інші міста і населені пункти. Це завдання вирішується шляхом створення по-стів контролю, санітарно-обмивальних пунктів і станцій по зне-заражуванню техніки.

Дуже важливим заходом є проведення дезактивації доріг, бу-динків і устаткування АЕС, населених пунктів, народногосподар-ської техніки. При проведенні робіт з дезактивації в сільських на-селених пунктах наявність різнотипних будинків і споруд, велика кількість господарських будівель, велика кількість плодів плодо-во-ягідних дерев і кущів на присадибних ділянках створюють до-даткові труднощі. Так, практично не піддаються дезактивації да-хи будівель, покриті толем, руберойдом, дранкою, соломою. Тільки розбирання таких дахів і заміна їх дають позитивний ефект. Дезактивація корівників, свинарників можлива тільки піс-ля очищення господарських дворів від гною і сміття, які є своєрі-дним «акумулятором» PP. При дезактивації місцевості, у залеж-ності від ступеня її забруднення, використовуються такі методи, як зрізання ґрунту, орання, перекопування, грейдування, заси-пання чистим ґрунтом. Одним з найбільш широко використову-ваних методів дезактивації в населених пунктах є метод обми-вання водою чи мильними розчинами будинків і споруд; дезактивація здійснюється за допомогою авторозливальних стан-цій чи пожежних машин.

Під час проведення аварійно-відбудовних робіт при викорис-танні автотранспорту на забрудненій території вживаються захо-ди для зменшення пилоутворення. Особливо важливо проводити ліквідацію пилу в суху літню погоду. Організація ліквідації пилу на ділянках робіт і дорогах покладається на житлово-комунальні господарства міста (району) і відповідні служби ОГ. Для цієї ме-ти використовуються вода або інші сполучні компоненти. Поли-вання (змочування) не знижує рівня радіації на місцевості, але значно зменшує кількість радіоактивного пилу в повітрі.

Дезактивація транспортної техніки (зниження рівнів забруд-нення до припустимих значень) здійснюється на стаціонарних пунктах спеціальної обробки (ПуСО), проводиться вона оброб-кою дезактивуючими розчинами (попередня) і парорідинним ме-тодом (основна обробка). Для санітарної обробки людей і дезак-тивації одягу організовуються стаціонарні обмивальні пункти і станції знезаражування одягу, які обслуговуються формуваннями спеціальної обробки. 3 цією метою використовуються лазні, ду-шові установки, рухомі пункти санітарної обробки, пральні, хім-чистки. Організовується диспансеризація населення. Медичному обстеженню в обов'язковому порядку підлягають всі, хто пере-буває на забрудненій території. Особи, які підлягають диспансе-рному спостереженню, беруться на облік для проведення пері-одичних обстежень. Щоб узагальнювати результати спостере-ження і розробляти наукові рекомендації, створюються банки медико-біологічних даних. Крім диспансеризації, широко вико-ристовуються санаторно-курортне лікування і відпочинок у про-філакторіях.

Стійке постачання населення питною водою, а також водою для господарських потреб і проведення дезактивації може бути забезпечене бурінням і введенням у дію додаткових артезіансь-ких свердловин, облаштуванням шахтних колодязів, збільшенням потужностей існуючих водопроводів, установленням пересувних насосних станцій для заправлення поливомийних машин, водоза-бірних колонок.

Обов'язковим є здійснення заходів по запобіганню стікання забрудненої води в річки, озера, ґрунтові води. 3 цією метою бу-дуються дамби, фільтруючі греблі, закриті шлюзи, відстійники, риються котловани, траншеї.

Дуже важливим завданням у період проведення РШР на аварій-ній АЕС і в зонах зараження є підтримання громадського порядку і безпеки дорожнього руху. Складність виконання цих заходів визна-чається значними розмірами забрудненої території, наявністю вели-кої кількості населених пунктів і розгалуженої мережі доріг. При аварії на АЕС встановлюється охорона 30-кілометрової зони; вхід і в'їзд в неї осіб, не пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії, припи-няється. Створюється система контрольно-пропускних пунктів. На заьфитій території організовується патрулювання населених пунктів з метою виявлення неевакуйованого населення і обліку державного, громадського і особистого майна громадян. Підтримання громадсь-кого порядку і забезпечення безпеки руху покладається на органи внутрішніх справ. До цього при необхідності залучаються підрозді-ли внутрішніх військ.

Можливість аварій на АЕС обумовлює необхідність нових підходів до питань ЦО, до розв'язання завдань по забезпеченню надійного захисту населення і чіткого функціонування системи управління в надзвичайних ситуаціях, до підвищення особистої відповідальності посадових осіб усіх рангів.

 

 

31