Главная->Цивільна оборона->Содержание->3.4. ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ПРИ РАДЮАКТИВНОМУЗАБРУДНЕННІ

Цивільна оборона (частина 1)

3.4. ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ПРИ РАДЮАКТИВНОМУЗАБРУДНЕННІ

 

Радіоактивне забруднення є наслідком аварій на РНО, а також аварій транспортних засобів з ядерними енергетичними установками або установками, що перевозять PP. Аварії на радіа-ційно небезпечних об’єктах можуть супроводжуватися також пожежами, руйнуваннями й іншими наслідками.

Основними заходами захисту населення при виникненні ра-діоактивного забруднення є:

•          використання колективних та індивідуальних засобів захисту;

•          застосування засобів медичної профілактики; •          дотримання необхідних режимів поведінки;

•          евакуація;

•          обмеження доступу на забруднену територію;

•          заборона споживання забруднених продуктів харчування і води;

•          санітарна обробка людей, дезактивація одягу, техніки, спо-руджень, території, доріг та інших об’єктів.

Для захисту сільськогосподарських тварин здійснюються за-ходи для їх укриття, переведення на стійлове утримання, виклю-чення споживання забруднених кормів і води або евакуація із зо-ни забруднення.

При загрозі чи виникненні аварії на РНО директором або дис-петчером об'єкта здійснюється оповіщення начальника ЦО міста (області, республіки), рішенням якого після попередньої оцінки ситуації вводяться відповідні плани щодо захисту населення, a також оповіщаються про небезпеку сусідні краї, області і респуб-ліки без обласного поділу. На аварійному об'єкті вводиться в дію план захисту персоналу.

При попередній оцінці становища з урахуванням характеру аварії і метеорологічних умов прогнозується можливе поширення радіоактивного забруднення і визначаються зони радіоактивного зараження. Відповідно до прогнозів здійснюється оповіщення на-селення про небезпеку і даються вказівки про укриття в захисних спорудах, використання засобів медичної профілактики і дотри-мання режимів поведінки. Оповіщення здійснюється на всю гли-бину зони небезпечного радіоактивного забруднення, у якій мо-жна очікувати радіаційне ураження населення. В першу чергу оповіщається населення районів, які безпосередньо прилягають до об'єкта, потім більш віддалених. Населення за сигналом опо-віщення ховається в захисних спорудах, а за їх відсутністю — у житлових та виробничих будинках і перебуває в них до одержан-ня подальших вказівок.

При виникненні аварії силами обслуговуючого персоналу й аварійних служб проводяться заходи щодо її ліквідації і запобі-гання викиду РР в атмосферу. Силами пожежних підрозділів здійснюється локалізація і гасіння пожеж. Одночасно на об’єкті проводяться рятувальні роботи, які полягають у рятуванні потер-пілих із завалів, палаючих будинків і забруднених ділянок, на-данні їм медичної допомоги і переміщенні в захисні споруди чи на незабруднену територію.

Подальші заходи здійснюються після з'ясування ситуації. На забрудненій території організовується радіаційна розвідка, спостереження і лабораторний контроль. За даними спостереження і розвідки уточнюються визначені при прогнозуванні межі зон забруднення, у кожній з них планується і здійснюється ком-плекс заходів щодо захисту населення і ліквідації наслідків за-бруднення.

У зоні екстрених заходів основним способом захисту є укрит-тя населення в захисних спорудах або будинках з наступною ева-куацією на незабруднену територію. Протягом усього часу фор-мування радіоактивного сліду (осідання РР) населення повинне перебувати в захисних спорудах і будинках безвихідно. Пізніше допускається короткочасний вихід (у разі потреби) з використан-ням 313. У цей період населенням використовуються засоби ме-дичної профілактики. He допускається вживання незахищених продуктів харчування і води. Приймаються й інші запобіжні за-ходи. Відповідним начальником ЦО встановлюється і доводиться до населення за допомогою засобів теле— і радіомовлення опти-мальний режим поведінки.

Евакуація населення проводиться з тих районів, де перебуван-ня може призвести до опромінення людей вище припустимих меж і де не можна забезпечити його захист іншими способами. Рішення на евакуацію приймається начальником ЦО області (Ав-тономної Республіки Крим). Корегується наявний план, прово-диться підготовка транспорту, уточнюються маршрути евакуації з урахуванням радіаційної обстановки. Населення попереджуєть-ся про час і порядок евакуації, транспорт подається до місць укриття, посадка і перевезення людей здійснюються в короткий термін, щоб уникнути переопромінення. У період руху ведеться дозиметричний контроль.

Евакуація здійснюється в 2 етапи: на першому етапі населення доставляється до межі зони забруднення, на другому— переса-джується на незабруднений РР транспорт і доставляється в місця розташування.

При виїзді на незабруднену територію здійснюється контроль зараженості людей, що вивозиться, майна і транспорту. При не-обхідності проводиться їхня санітарна обробка і дезактивація. У районах, з яких евакуйоване населення, організовується охорона будинків і майна. Будинки й устаткування консервуються. Для контролю за станом споруд і устаткування, попередження мож-ливих пожеж і аварій на комунально-енергетичних мережах ор-ганізовується аварійно-технічна служба. У цих районах ведеться постійний санітарний і ветеринарний контроль, проводяться про-тиепідемічні заходи. 3 районів, де очікується тривале радіоактивне забруднення, може проводитися евакуація підприємств, установ і організацій. Устаткування, що вивозиться, матеріали і майно перевіряються на радіоактивне забруднення і при необхідності дезактивуються.

У зоні профілактичних заходів населення повинне знаходити-ся в захисних спорудженнях тільки в період формування радіоак-тивного сліду. Надалі перебування на зараженій території по мо-жливості обмежується. При сильному пилоутворенні викорис-товуються 313. Приймаються заходи для попередження занесення РР у приміщення, організовується санітарна обробка людей, до-тримуються заходи особистої гігієни, а також приймаються захо-ди щодо попередження вживання забруднених продуктів харчу-вання і води. 3 цієї зони може тимчасово евакуюватися певна категорія населення, опромінення якої вкрай небажане: діти, ва-гітні, матері, що годують.

В інших зонах (з меншим забрудненням) у період формування радіоактивного сліду вживаються заходи щодо обмеження пере-бування людей на відкритій місцевості, використовуються 313. Надалі приймаються заходи для запобігання вживання населен-ням заражених продуктів харчування і води.

В усіх зонах радіоактивного забруднення проводяться заходи щодо спостереження за обстановкою, забезпечення життєдіяль-ності населення і ліквідації наслідків забруднення. Зони забруд-нення оточуються, входи і виходи з них контролюються. У 30-нах постійно ведуться радіаційна розвідка і спостереження, організовуються дозиметричний контроль опромінення людей і контроль забруднення харчової сировини, продуктів харчуван-ня, фуражу і води. На основі цих даних уточнюється обстановка і корегуються заходи щодо захисту населення і режими його по-ведінки.

При оцінці обстановки керуються дозами опромінення і рі-внями забруднення, зазначеними в НРБУ-97. Однак у деяких випадках можуть встановлюватися інші тимчасові показники опромінення і забруднення. Так, для планування надзвичайних заходів відповідно до радіаційної обстановки урядова комісія з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС встановила для населення тимчасові еквівалентні дози опромінення: у пе-рший рік після аварії 100 мЗв, у другий— 30 і в третій — 25 мЗв. Виходячи з цих «дозових» меж з урахуванням їх част-ки, в раціоні харчування були розраховані тимчасові припус-тимі рівні (ТПР) концентрації радіоактивності в харчових про-дуктах (табл. 3.9). Таблиця 3.9

ТПР КОНЦЕНТРАЦІЇ РАДІОАКТИВНОСТІ В ХАРЧОВИХ ПРОДУКТАХ

 

Найменування продукту      Травень 1986 р.         Жовтень 1988 p.

 

            Кі/кг(л)           Бк/кг (л)          Кі/кг(л)           Бк/кг (л)

Вода питна    ..          8 1 X 10         370      5x10    18,5

Молоко          ..          8 1 X 10         370      . .             8

1 X 10 370

Молоко згущене        . .               7

5 X 10 18500  . .             8

3 X 10 1110

Сметана, сир . .             7

2 X 10 3700    . .             8

8x10    370

Масло вершкове       . .             7

2 X 10 7400    . .             8

1 X 10 1110

Будь-яке м’ясо і рибопродукти       . .             7

1 X 10 3700    . .             8

8x10    2960

Жири рослинні, маргарин   . .             7

2 X 10 7400    . .             8

1 X 10 370

Будь-які овочі, фрукти і ягоди          . .             7

1 X 10 3700    . .             8

2x10    740

Дпя зниження можливих доз опромінення при ліквідації наслід-ків у зонах забруднення проводиться дезактивація те’иторії, будин-ків і споруджень, устаткування, техніки й інших обєктів, викону-ються заходи щодо усунення пилу Роботи ведуться ПОЗМІННО 3 урахуванням припустимих доз опромінення, встановлених для фо-рмувань. Радіоактивні відходи, що утворюються при дезактивації, вивозяться на спеціально створювані пункти захоронення.

На межах зон забруднення створюються пункти спеціальної обробки (ПуСО); люди і транспорт, що відбувають із зон забруд-нення, на них проходять дозиметричний контроль. При виявленні забруднення вище припустимих рівнів люди проходять санітарну обробку, транспорт — дезактивацію. Забруднений одяг відправ-ляється на дезактивацію, замість нього з підмінного фонду вида-ється чистий. Санобробка людей може також проводитися на стаціонарних санітарно-обмивальних пунктах (СОП), дезактива-ція — на станціях знезаражування транспорту (СЗТ).

Техніка і майно, що вивозяться із забрудненої території, дезакти-вуються на спеціальних майданчиках, які обладнуються біля ПуСО.

Реевакуація населення здійснюється після завершення робіт з дезактивації населених пунктів чи зниження забруднення внаслі-док природного розпаду РР до припустимих рівнів. Дозвіл на ре-евакуацію дається після обстеження населених пунктів спеціаль-но створюваними комісіями. 3.4.1. ОСНОВНІ НОРМИ ПОВЕДІНКИ ІДІЇ

ПРИ РАДІАЦІЙНИХ АВАРІЯХ ТА РАДІОАКТИВНОМУ

ЗАБРУДНЕННІМІСЦЕВОСТІ

У випадку аварії на РНО подається сигнал «Радіаційна небезпека», потім передається інформація про сформовану об-становку і конкретні рекомендації, відповідно до яких і діє пер-сонал підприємств, установ та населення. Якщо в інформації, що надійшла, відсутні рекомендації щодо дій, необхідно захистити органи дихання від радіоактивного пилу (респіраторами, ватно-марлевими пов’язками чи підручними засобами— шарфами, ху-стками, іншими виробами з тканини) і по можливості швидко сховатися в найближчому будинку, найкраще у власній квартирі. Увійшовши в приміщення, зняти і помістити верхній одяг та взуття в пластиковий пакет чи плівку, закрити вікна і двері, від-ключити вентиляцію, увімкнути телевізори, радіоприймачі і ра-діорепродуктори, перебувати подалі від вікон, бути готовим до прийому інформації і вказівок. Провести герметизацію примі-щення і захист продуктів харчування. Для цього підручними за-собами закрити щілини у вікнах і дверях, заклеїти вентиляційні отвори. Продукти помістити в поліетиленові пакети чи загорнути в поліетиленову плівку. Зробити запас води в закритих посудинах.

Продукти і воду помістити в холодильники і шафи, що закри-ваються (комори).

Одержавши вказівки із засобів масової інформації чи по теле-фону, провести профілактику препаратами йоду. При їх відсут-ності використовувати 5-процентний розчин йоду: 3—5 крапель на склянку води для дорослих і 1—2 краплі на 100 г рідини для дітей до двох років. Прийом повторити через 5—7 годин.

Під час готування і прийому їжі всі продукти, які витримують вплив води, промивати. Суворо дотримуватись правил особистої гігієни, які запобігають або значно знижують внутрішнє опромі-нення організму.

При необхідності (забруднення РР приміщення) захистити ор-гани дихання наявними 313: надягти маски протигазів, респірато-ри, ватно-марлеві пов’язки, протипилові тканинні маски чи вико-ристати підручні засоби.

Приміщення залишати тільки за крайньої необхідності і на ко-роткий час. При виході захищати органи дихання, а також засто-совувати плащі, накидки з підручних матеріалів і табельні засоби захисту шкіри. Після повернення переодягатися.  

Шдготуватися до можливої евакуації, для цього приготувати:

•          313, у тому числі підручні (накидки, плащі із синтетичних плівок, гумові чоботи, боти, рукавички і т. п.);

•          одяг і взуття відповідно до сезону;

•          запас продуктів і ліки для хворих;

•          спідню білизну;

•          документи і гроші;

•          інші коштовні і вкрай необхідні речі.

При евакуації перед виходом із приміщення: очистити холо-

дильники, відключити всі електро- і газові прилади, винести в

сміттєпровід продукти, які швидко псуються, рідини, сміття. Під-

готувати транспарант «У приміщенні (квартирі) №         нікого He-

Ma». При виході зачинити квартиру і вивісити транспарант.

При посадці на транспорт чи формуванні пішої колони зареєс-труватися в представника евакуаційної комісії.

Перебуваючи на відкритій забрудненій місцевості, не знімати 313, уникати підняття пилу і руху по високій траві і чагарнику, без потреби не сідати і не доторкатися до сторонніх предметів. Забороняється пити, курити, приймати їжу. Періодично необхід-но проводити часткову дезактивацію засобів захисту шкіри, одя-гу і речей шляхом їхнього обережного обтирання чи обмітання, a також часткову санітарну обробку змиванням чи обтиранням від-критих ділянок тіла.

Після прибуття в район розміщення евакуйованих здати засо-би індивідуального захисту й одяг на дезактивацію чи утилізацію або дезактивацію провести самостійно шляхом витрушування чи вибивання, при цьому слід перебувати з навітряної сторони і у засобах захисту органів дихання. Промити очі 2-процентним роз-чином питної соди або чистою водою, прополоскати рот і горло, двічі обмити все тіло водою з милом. Після проходження дозиме-тричного контролю вдягти чисті білизну, одяг, взуття.

Проживаючи на місцевості, ступінь забруднення якої переви-щує фон, але не перевищує небезпечних меж, необхідно дотри-муватись спеціального режиму поведінки, уживати заходів щодо профілактики пилоутворення при веденні сільських робіт в осо-бистих господарствах і щодо профілактики надходження РР із продуктами харчування і водою в організм. На присадибній діля-нці слід викосити траву, зранку територію ділянки доцільно зво-ложувати. У приміщеннях повинно проводитися вологе приби-рання з ретельним витиранням пилу з меблів і підвіконь. Килими та інші ткані покриття необхідно чистити пилососом або вологою ганчіркою, але не витрушувати. Вуличне взуття залишати за порогом будинку і протирати вологою ганчіркою. При наявності умов бажано залишати поза квартирою (будинком) і верхній ву-личний одяг. Сміття з пилососа і використане ганчір'я необхідно скидати в спеціально викопану яму глибиною не менше 50 см.

При проведенні польових робіт обов'язково користуватися ва-тно-марлевими пов'язками, протипиловими тканинними масками чи респіраторами, змінними спецодягом і головними уборами. Наприкінці робочого дня обов'язково приймати душ. При веден-ні присадибного господарства для зменшення радіоактивного за-бруднення вирощуваних продуктів у ґрунт вносяться вапно, ка-лійні й інші добрива, а також торф. Під час збирання врожаю плоди, овочі, коренеплоди безпосередньо на ґрунт не складають-ся. Вирощені сільськогосподарські продукти піддаються вибірко-вому дозиметричному контролю. При встановленні їхнього за-бруднення вони промиваються (очищаються) і, у залежності від результатів вторинного контролю, застосовуються за призначен-ням або на корм худобі.

Уся продукція, одержувана від сільськогосподарських тварин, птахів і бджіл, також піддається вибірковому дозиметричному контролю. При виявленні забруднення молоко, яйця, мед, забійну худобу піддають знешкодженню або утилізації. He рекоменду-ється вживати в їжу рибу і раків з місцевих водойм, особливо дрібних, здатних накопичувати PP. Заготівля дикоростучих ягід, грибів, лікарських трав здійснюється з дозволу місцевої влади з певних територій тільки після вибіркового дозиметричного конт-ролю.

 

 

47