Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 Практичні вправи для самостійної роботи - Бухгалтерський фінансовий облік (частина 2) - Studbook
Главная->Фінанси->Содержание->Практичні вправи для самостійної роботи

Бухгалтерський фінансовий облік (частина 2)

Практичні вправи для самостійної роботи

 

Вправа 1

Підприємство «Інтел» 01.01.2006 р. придбало 50 000 акцій підприємства «Сатурн» на загальну суму 75 000 грн (ціна придбання однієї акції — 1,50 грн, номінальна вартість ак-ції — 1 грн), що становить 20% випущених акцій, і 30 000 акцій компанії «Юпітер» на суму 51 000 грн (ціна придбання однієї акції — 1,70 грн, номінальна вартість акції — 2 грн), що становить 15% випущених акцій. 31.12.2006 р. ринкова вартість акцій підприємства «Сатурн» становила 1,60 грн, а вартість акцій компанії «Юпітер» — 1,40 грн 31.12.2006 р. підприєм-ство «Сатурн» оголосило дивіденди в розмірі 10% від номінальної вартості акцій, а підпри-ємство «Юпітер» — у розмірі 12%. 01.01.2007 р. підприємство «Інтел» одержало дивіденди. 31.07.2007 р. підприємство «Інтел» продало 10 000 акцій підприємства «Сатурн» за ціною 2,10 грн за одну акцію.

Відобразіть на рахунках обліку операції:

—        з придбання довгострокових інвестицій;

—        з переоцінювання фінансових інвестицій на 31.12.2006 р.;

—        з нарахування й одержання дивідендів;

—        з продажу частини інвестицій (дохід і собівартість);

—        зі списання витрат і доходів на фінансові результати.

Вправа 2

2.01.2005 р. підприємство «АВС» придбало облігації номінальною вартістю 3 000 000 грн зі річною фіксованою ставкою 7% з метою їх утримання до погашення. Ціна придбання — 292 200 грн. Термін погашення облігацій через — 3 роки. Виплата відсотків здійснюється що-річно наприкінці року.

Необхідно:

1) здійснити розрахунок амортизації дисконту й балансової вартості облігацій за кожний рік користування цінними паперами (розрахунки виконати в табл. 1);

Таблиця 1

 

Дата    Номінальна сума відсотка    Сума відсотка

за ефективною

ставкою          Сума амортизації дисконту  Амортизована

собівартість

облігацій

2) відобразити на рахунках обліку операції з придбання облігацій, щорічного нарахування відсотків, списання суми дисконту, списання витрат і доходів на фінансові результати, пога-шення номінальної вартості облігацій і щорічного одержання відсотків.

Вправа 3

Підприємство «Конто» 2.01.2005 р. придбало облігації номінальною вартістю 500 000 грн з річною фіксованою ставкою 9% з метою їх утримання до погашення. Ціна придбання — 520 190 грн. Термін погашення облігацій через — 5 років. Виплата відсотків здійснюється що-річно наприкінці року.

Необхідно:

1) здійснити розрахунок амортизації премії й балансової вартості облігацій за кожний рік користування цінними паперами (розрахунки виконати в табл. 2);

Розділ 8. Облік фінансових інвестицій

Таблиця 2

 

Дата    Номінальна сума відсотка    Сума відсотка

за ефективною

ставкою          Сума амортизації премії       Амортизована

собівартість

облігацій

2) відобразити на рахунках обліку операції з придбання облігацій, щорічного нарахування відсотків, списання суми премії, списання витрат і доходів на фінансові результати, погашення номінальної вартості облігацій і щорічного одержання відсотків.

Вправа 4

Підприємство «Альфа» 3.01.2006 р. придбало частку у власному капіталі підприємства «Бета» в розмірі 40% за 612 000 грн. Відомо, що чистий прибуток підприємства «Бета» за 2006 р. становив 130 000 грн. За результатами діяльності підприємства «Бета» в 2006 р. на зборах акціонерів було оголошено дивіденди до виплати в сумі 30 000 грн. Інший додатко-вий капітал підприємства «Бета» збільшився за рахунок дооцінювання необоротних активів на 50 000 грн.

Необхідно відобразити на рахунках обліку операції:

1)         з придбання довгострокових інвестицій;

2)         з нарахування й одержання дивідендів;

3)         зі списання витрат і доходів на фінансові результати.

Вправа 5

10.01.2006 р. підприємством «Еквадор» придбано 10 облігацій номінальною вартістю 500 грн за кожну на суму 4900 грн. Строк погашення — 9 місяців. Виплата відсотків (9% від но-мінальної вартості) здійснюється один раз за три місяці. 25.05.2006 р. підприємство ухвалило рішення про уцінення облігацій у зв’язку зі зниженням курсу до 400 грн. 15.07.2006 р. облігації були реалізовані за ціною 390 грн за кожну.

Необхідно відобразити на рахунках обліку операції:

1)         з придбання короткострокових фінансових інвестицій;

2)         з одержання відсотків;

3)         з продажу частини інвестицій (дохід і собівартість);

4)         з відображення сум уцінки фінансових інвестицій станом на 25.05.2006 р.;

5)         зі списання витрат і доходів на фінансові результати.

РОЗДІЛ 9. ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Мета вивчення розділу: формувати в студентів знання з організації та методо-логії обліку дебіторської заборгованості, в тому числі з використанням міжнародних стандартів обліку та фінансової звітності.

Після вивчення розділу студенти повинні знати:

•          визначення дебіторської заборгованості;

•          характеристику рахунків обліку дебіторської заборгованості;

•          порядок нарахування сум дебіторської заборгованості за розрахунками з по-купцями та замовниками, за розрахунками з різними дебіторами (за виданими авансами, з підзвітними особами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків тощо);

•          порядок відображення дебіторської заборгованості в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку;

•          порядок розкриття інформації про дебіторську заборгованість у звітності.

Студенти повинні вміти:

•          заповнювати первинні документи на основі господарських операцій за розра-хунками з дебіторами;

•          розраховувати резерв сумнівних боргів;

•          здійснювати розрахунки суми погашення та дисконту за отриманими векселями;

•          відображати інформацію про дебіторську заборгованість у фінансовій звітності.

Основні терміни

Безнадійна дебіторська заборгованість — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Відсотковий вексель — це вексель, на якому зазначена сума погашення та відсо-ток, який буде сплачено векселеодержувачу за відстрочення платежу.

Дебіторська заборгованість — сума заборгованості покупців або замовників під-приємства на певну дату.

Дебітори — юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після дванад-цяти місяців з дати балансу.

Замовники — це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасникам до-говору.

Коефіцієнт сумнівності — це відсоток сумнівних боргів від загальної суми дебі-торської заборгованості встановленої групи.

Майбутня економічна вигода — це потенціал, який може сприяти надходженню, прямо або непрямо, грошових коштів або їх еквівалентів на підприємство.

Розділ 9. Облік дебіторської заборгованості

Підрядники — спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об’єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

Покупці — це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги).

Поточна дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка ви-никає в ході нормального операційного циклу і буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Претензія — вимога кредитора до боржника про добровільну оплату боргу, від-шкодування збитків, сплата штрафу, усунення недоліків поставленої продукції або виконаної роботи.

Сумнівний борг — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевне-ність її погашення боржником.

Теперішня вартість — це грошова вартість майбутніх доходів на теперішній час.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості — сума поточної дебі-торської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Факторинг — вид фінансово-комерційних послуг, суть яких полягає у придбан-ні банками та іншими фінансовими організаціями боргів підприємств (зобов’язань з оплати поставлених товарів і виконаних робіт або послуг).

9.1. Визначення та економічна сутність дебіторської заборгованості

У процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами. Відвантажуючи виготов-лену продукцію, підприємство, як правило, не отримує оплату одразу, тобто відбува-ється кредитування покупця. Таким чином, протягом періоду від моменту відванта-ження продукції до моменту надходження платежу кошти підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Методологію обліку, основні поняття та порядок розкриття інформації про де-біторську заборгованість у фінансовій звітності визначає П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» (далі — П(С)БО 10).

Згідно з П(С)БО 10, дебіторська заборгованість визначається активом, якщо іс-нує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод і її сума може бути достовірно визначена.

Відповідно до П(С)БО 10, дебіторська заборгованість поділяється на довгостро-кову і поточну. Дебіторська заборгованість у бухгалтерському обліку класифікується залежно від: термінів її погашення, ймовірності її погашення, оцінки відображення її в балансі (рис. 9.1).

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визна-чається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продук-цію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вар-тістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та /або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визначається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (від-сотками) у періоді її нарахування.

Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика

 

                                              

            Види дебіторської заборгованості  

           

           

            +                     +                    

Поточна дебіторська заборгованість                                  Довгострокова дебіторська заборгованість          

+                                            

Заборгованість, пов’язана з

реалізацією продукції, товарів, робіт,

послуг            —►    Заборгованість, пов’язана з

реалізацією продукції, товарів, робіт

і послуг           4—

|                       і                                   +                     і          

Заборгованість

за продукцію,

товари, роботи

і послуги                    Заборгованість

за продукцію,

товари, роботи,

послуги,

забезпечена

векселями                  —►    Заборгованість

за виданими

авансами                   Заборгованість за майно, передане у фінансову оренду  «—

 

           

           

           

                                              

           

 

           

           

           

            —►    Заборгованість

за розрахунками

з бюджетом              

           

 

           

           

           

           

           

                                  

 

           

           

           

           

           

                        Заборгованість,

забезпечена

довгостроковими

векселями      Ч—

                       

           

           

                                              

           

 

                                                           —►    Заборгованість

із нарахованих

доходів                      

           

 

                       

           

                                  

           

           

           

                        Інша довгострокова заборгованість           *—

           

                                              

           

 

           

            —►    Заборгованість із внутрішніх розрахунків             

           

 

           

           

           

                                  

           

                                  

           

                        Інша поточна заборгованість         

                                  

            +                     +                     +

            Заборгованість,

за якою термін

оплати не настав                  Заборгованість,

не оплачена у

строк              Заборгованість, за

якою минув термін

позовної давності

Рис. 9.1. Класифікація дебіторської заборгованості

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (окрім заборгова-ності, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалі-заційною вартістю.

Поточна дебіторська заборгованість класифікується за трьома напрямами:

1)         дебіторська заборгованість, за якою існує впевненість у погашенні її боржни-ком;

2)         дебіторська заборгованість, за якою існує невпевненість у погашенні її борж-ником;

3)         дебіторська заборгованість, за якою немає впевненості у погашенні її боржни-ком або закінчився строк позовної давності.

Розділ 9. Облік дебіторської заборгованості

Поточна дебіторська заборгованість буває товарна і нетоварна (неопераційна).

Товарними називаються операції, коли йдеться про оплату продукції, робіт і по-слуг. Товарна дебіторська заборгованість виникає внаслідок звичайної операційної діяльності підприємства, яка може передбачати продаж товарів, виконання робіт чи надання послуг. До товарних належать розрахунки з покупцями та замовника-ми. За строками платежу дебіторська заборгованість класифікується на відстрочену (строк здійснення обов’язків за якою ще не настав) і прострочену (строк здійснення обов’язків за якою вже настав).

Нетоварна (неопераційна) дебіторська заборгованість виникає від іншої діяль-ності підприємства (тобто інших операцій, ніж продаж товарів, виконання робіт або надання послуг). Нетоварна дебіторська заборгованість відображається в обліку під відповідними назвами і не входить до складу товарної дебіторської заборгованості.

Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється ве-личина резерву сумнівних боргів. П(С)БО 10 передбачені два варіанти визначення величини сумнівних боргів:

—        перший, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;

—        другий, на підставі класифікації дебіторської заборгованості за періодами її виникнення з врахуванням досвіду минулих років щодо платоспроможності дебіторів.

За двома способами величина резерву сумнівних боргів визначається як добуток суми дебіторської заборгованості за продукцію та коефіцієнта сумнівності. Різниця у способах полягає лише в тому, які суми дебіторської заборгованості беруть участь у розрахунку і як визначається коефіцієнт сумнівності.

У П(С)БО 10 зазначається, що коефіцієнт сумнівності встановлюється підпри-ємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за про-дукцію за попередні звітні періоди.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебі-торська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати.

Поточна дебіторська заборгованість, що не пов’язана з реалізацією продукції, то-варів, робот, послуг (дебіторська заборгованість по розрахунках та інша дебіторська заборгованість) і визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням витрат у складі інших операційних витрат. За такою заборгованістю резерв сумнівних боргів не створюється.

Безнадійна дебіторська заборгованість також належить до поточної дебіторської заборгованості. Це заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.

Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності

Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика

встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Ко-ефіцієнт сумнівності, як правило, зростає із збільшенням строків непогашеної дебі-торської заборгованості.

Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховують відсотки, відо-бражається в балансі за її теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

9.2. Міжнародний досвід організації обліку дебіторської заборгованості

У системі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) визнання, класифікація та оцінювання дебіторської заборгованості прямо не визначені. В де-яких міжнародних стандартах представлені лише загальні рекомендації з розкриття відповідної інформації у фінансових звітах.

При визначенні та класифікації дебіторської заборгованості в зарубіжній та укра-їнській практиці немає явних розбіжностей. Як за кордоном, так і у вітчизняному об-ліку під дебіторською заборгованістю компанії розуміють зобов’язання покупців чи інших контрагентів бізнесу перед компанією, наприклад, з виплати грошей за продані товари, продукцію, виконані роботи чи надані послуги.

Проблема визнання дебіторської заборгованості за кордоном пов’язана із засто-суванням гнучкої системи численних знижок. Знижки, що надаються покупцеві, по-діляються на дві великі групи:

—        торгові знижки — це відсоткові знижки від базової ціни;

—        знижки за оплату в строк — це знижки залежно від строку оплати.

Саме останній вид знижок за оплату в строк і створює проблему визнання дебі-торської заборгованості. В зарубіжній практиці (переважно ЗПБО (загальні прави-ла бухгалтерського обліку) США) існують два методи відображення таких знижок у бухгалтерському обліку.

1.         Валовий метод, який найбільше використовується на практиці. Суть його по-лягає в такому: сума продаж та дебіторська заборгованість записуються на загаль-ну (валову), без знижки, суму виставленого рахунку. Знижки відображаються лише тоді, коли здійснюється оплата, протягом періоду дії знижки. Для їхнього запису іс-нує контррахунок до рахунку продаж, який у кінці року відображається в звіті про прибутки та збитки як коригувальна стаття (вираховується) до загальної величини виручки від продаж. Іншою коригувальною статею є рахунок «Повернення товарів та знижки», який також має дебетове сальдо та відображає інформацію про суму по-вернених товарів або інших наданих знижок.

2.         Чистий метод. При використанні цього методу знижка, не отримана покупцем, трактується як «штраф», який він повинен сплатити за придбання товару в кредит, а не за готівковий розрахунок, пізніше періоду дії знижки.

За кордоном щодо класифікації дебіторської заборгованості в балансі існують лише загальні правила, які носять рекомендаційний, а не директивний характер. За

Розділ 9. Облік дебіторської заборгованості

очікуваними термінами погашення, які встановлюються в договорах, в усіх країнах заборгованість поділяється на поточну дебіторську заборгованість, тобто заборгова-ність, яка повинна бути погашена протягом одного року чи операційного циклу (за-лежно від того, який період довше), і непоточну (довгострокову) заборгованість, яку в окремих країнах (наприклад, країнах ОАЕ) поділяють на середньострокову та дов-гострокову. Міжнародні стандарти передбачають лише одне обмеження — «протягом одного року».

Довгострокові векселі до отримання, згідно з положенням системи ЗПБО США, також класифікуються як поточна дебіторська заборгованість, оскільки вважаються високоліквідними.

Звичайно дебіторська заборгованість у балансі зарубіжної компанії, зокрема в країнах англо-американської системи обліку, представляється, а отже, й класифіку-ється, за такими групами:

—        рахунки до отримання — вид дебіторської заборгованості, який виникає під час продажу товарів за «відкритим рахунком», без письмового зобов’язання покупця оплатити рахунок, тобто така заборгованість, яка існує в результаті надання короткострокового кредиту продавцем покупцю. За нормальних умов кошти за рахунком повинні бути отримані протягом 30–60 днів;

—        векселі до отримання;

—        дебіторська заборгованість, не пов’язана з реалізацією.

Крім дебіторської заборгованості покупців у балансі, відображається інша забор-гованість.

У зарубіжній системі обліку дебіторська заборгованість за рахунками оцінюється та відображається в звітності за чистою вартістю реалізації, тобто за сумою грошей, яка реально може бути отримана в майбутньому в результаті погашення.

Для визначення чистої вартості реалізації необхідно оцінити чисту суму коштів, яку очікується отримати в результаті погашення дебіторської заборгованості по ра-хунках.

Чиста вартість реалізації, як правило, відрізняється від юридично належної до оплати величини. В США, наприклад, вона обчислюється шляхом сумування всієї дебіторської заборгованості за вирахуванням знижки та безнадійної дебіторської за-боргованості. У зв’язку з цим, згідно з принципом обачності, проводяться два кори-гування:

—        оцінюється та обліковується безнадійна дебіторська заборгованість;

—        оцінюються можливі повернення товарів та враховуються надані раніше знижки. Списання заборгованості може здійснюватися не тільки у випадку визнання її

безнадійної.

У США компанії при списанні дебіторської заборгованості за рахунками можуть передавати свою дебіторську заборгованість третій особі, «ліквідувавши» її таким чином та отримавши певну суму грошей. Існує два найпоширеніших способи такої передачі:

1. Передача дебіторської заборгованості за рахунками під заставу. У цьому випад-ку власник дебіторської заборгованості позичає гроші кредитора, виписуючи звичай-ний вексель та передаючи під заставу дебіторську заборгованість як забезпечення. Якщо він не зможе оплатити вексель до зазначеної дати, то до кредитора переходить право конвертації, відданої під заставу дебіторської заборгованості в гроші.

Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика

2. Продаж дебіторської заборгованості за рахунками. Компанія може продавати право на отримання грошей за дебіторською заборгованістю факторинговій фірмі. Як правило, факторингові фірми за свої послуги беруть комісійні 1% та більше від суми дебіторської заборгованості, що придбається.

9.3. Облік довгострокової дебіторської заборгованості

Основні завдання обліку довгострокової дебіторської заборгованості:

—        дотримання правил розрахункових операцій;

—        зазначення в Наказі про облікову політику критеріїв класифікації дебіторської заборгованості;

—        вибір форми бухгалтерського обліку, за якою обліковується дебіторська за-боргованість;

—        визначення методу нарахування резерву сумнівних боргів;

—        складання графіка документообігу для документів, що підтверджують виник-нення довгострокової дебіторської заборгованості, та доведення цієї інформа-ції до виконавців;

—        вибір облікових реєстрів, у яких відображається довгострокова дебіторська за-боргованість та доведення цієї інформації до конкретних виконавців;

—        організація передачі інформації з облікових регістрів до центральної бухгалте-рії (головному бухгалтеру) для її відображення в звітності;

—        порядок проведення інвентаризації дебіторської заборгованості.

Облік операцій виникнення довгострокової дебіторської заборгованості здійсню-ється на підставі господарських договорів та первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції. Завдання організації документування цих операцій полягає в складанні документообігу із зазначенням конкретних виконавців, дат виписки та передачі документів до архіву.

Організація розрахунків з вітчизняними покупцями передбачає використання наступних основних документів: накладні, рахунки-фактури, рахунки, акти при-йнятих робіт, послуг, товарно-транспортні накладні; товарні накладні, податкові на-кладні, матеріальний звіт тощо. Організація розрахунків з іноземними покупцями передбачає використання: комерційних накладних (залізничних накладних, актів прийнятих робіт, послуг, авіанакладних, коносаментів, товарно-транспортних на-кладних, пакувальних листів), платіжних документів на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних установ, розрахунків бухгалтерії про наявність курсових різниць тощо.

При погашенні заборгованості покупців основні первинні документи, що вико-ристовуються в бухгалтерському обліку, такі: виписка банку, прибутковий касовий ордер, векселі, інкасове доручення тощо.

Документи, які застосовуються в разі виявлення порушень та розбіжностей у сис-темі розрахунків з дебіторами на підприємстві, подано на рис. 9.2.

Підприємство, права якого порушені, звертається до порушника з письмовою претензією-вимогою щодо добровільного усунення порушень законодавства, яка під-писується керівником і надсилається адресату рекомендованим (цінним) листом або вручається під розписку.

Розділ 9. Облік дебіторської заборгованості

 

                        Складають представники транспортних

організацій з метою виявлення обставин, які

можуть бути підставою для встановлення вини за

порушення договору перевезення вантажів і

покладення матеріальної відповідальності на

працівників транспорту (як правило, залізниць),

відправників та одержувачів вантажів

Комерційні акти                  

 

                       

 

                       

 

                        Вимога щодо добровільного усунення порушень

законодавства. Вона направляється

рекомендованим або і цінним листом, може бути

вручена під розписку

Претензія                  

 

                       

 

                       

 

                        Листи, які обґрунтовують вимоги однієї

організації до іншої стосовно порушення

договірних зобов’язань

Претензійні листи               

 

                       

 

                       

 

                        Документ, який передається до арбітражу або

суду з проханням про стягнення з відповідача в

примусовому порядку претензійних сум або

будь-якого майна

Позовна заява                      

 

                       

 

                       

 

Рис. 9.2. Документи, що застосовуються в разі виявлення порушень у системі розрахунків

з дебіторами на підприємстві

Види претензій представлені на рис. 9.3.

До претензій повинні бути додані всі документи, необхідні для їхнього розгляду. Підприємство, до якого надсилається претензія, повинно її розглянути у встановлені терміни і надіслати відповідь. У випадку безпідставної повної або часткової відмови дебітора, а також залишеної без відповіді претензії, проводиться підготовка матеріа-лів для пред’явлення позову.

Позовна заява подається до арбітражного суду у письмовій формі за підписом керівника підприємства.

Для документального оформлення розрахунків за відшкодуванням підприєм-ству завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових коштів. Якщо винуватця виявлено, то застосовують такі до-кументи: інвентаризаційний опис або інвентаризаційний акт (залежно від об’єкта перевірки); порівняльну відомість; договір про повну матеріальну відповідальність; розрахунково-платіжна відомість тощо.

Видача позик працівникам підприємства проводиться, якщо вона передбачена статутом або іншим аналогічним документом, за наявності оформлених належним чином документів і оформлюється договором. Обов’язковими складовими догово-ру повинні бути: предмет договору, розмір та порядок видачі позики, термін, на який вона видається, порядок погашення, відповідальність та юридичні реквізити сторін.

Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика

Види претензій

До постачальників, підрядників і транспортних організацій по

виявлених при перевірці рахунків (після акцепту останніх)

невідповідності цін і товарів, обумовлених договором, або

передбачених прейскурантом, а також при виявленні

арифметичних помилок

До постачальників, підрядників, покупців за санкціями (штра-

фами, пенею, неустойками), визнаними платниками або присуд-

женими арбітражним судом за недотримання довгострокових

зобов’язань

До постачальників, транспортних організацій за недостачу вантажу в дорозі понад норм природного убутку

До установ банків по сумах, помилково списаних (пере-рахованих) з рахунків підприємства (поточного, валютного)

До постачальників товарів за виявлення невідповідності якості стандарт

 

70