Deprecated: mysql_connect(): The mysql extension is deprecated and will be removed in the future: use mysqli or PDO instead in /home/studb20/public_html/index.php on line 4
 3. Контроль за імпортними операціями - Банки як агенти валютного контролю - Studbook
Главная->Банківська система->Содержание->3. Контроль за імпортними операціями

Банки як агенти валютного контролю

3. Контроль за імпортними операціями

Відповідно до чинного законодавства України банки зобов’язані контролювати здійснення платежів в іноземній валюті у певній послідовності (рис. 5.1.).

Перший етап здійснення контролю передбачає, при отриманні повідомлення на перерахування грошових коштів в іноземній валюті на користь нерезидентів, з’ясування інформації щодо застосування до суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності спеціальних санкцій на підставі Постанови НБУ від 21.05.03. № 198 відповідно до 37 статті Закону «Про зовнішньоекономічну діяль-ність»2.

1. У разі закриття резидентом рахунка в банку і переходу його на обслуговування до іншого, банк упродовж трьох банківських днів від дня закриття рахунка в довільній формі надає всю наявну в нього інформацію про незавершені експортні, імпортні та лізингові операції цього резидента податковому органу.

2. Під спеціальними санкціями слід розуміти застосування до конкретних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування або тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності. До суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

– накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності своїх обов’язків згідно з цим або пов’язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

– застосування антидемпінгових процедур у випадках здійснення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності демпінгу;

Рис. 5.1. Етапи здійснення контролю за імпортними операціями

 

– застосування до конкретних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб’єктами положень Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність», що встановлюють певні заборони, обмеження або режими здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави;

– тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках проведення дій, які можуть зашкодити національній економічній безпеці.

Зазначені санкції застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за рішенням судових органів України або за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, комісії з питань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно перебувають за її межами, та Національного банку України. Застосування зазначених санкцій може бути оскаржено в судовому порядку.

Отримавши інформацію щодо застосування (скасування) до резидентів і нерезидентів спеціальних санкцій, банк має керуватися нею під час здійснення валютного контролю за операціями своїх клієнтів у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Уповноважений банк щоразу під час отримання доручення на переказ коштів на користь нерезидента зобов’язаний перевірити, чи були застосовані спеціальні санкції до цього нерезидента. У випадках застосування санкцій банк на звороті платіжного доручення клієнта, що залишається в документах для банку, робить позначку про причину відмови від виконання цього доручення із зазначенням дати та номера Наказу про застосування спеціальної санкції.

Якщо до клієнта уповноваженого банку застосовано спеціальну санкцію, то уповноважений банк від дня, наступного після дати отримання від Департаменту інформації про застосування цієї спеціальної санкції, але не раніше дати, з якої санкція починає діяти, приймає від такого клієнта доручення на здійснення перерахувань коштів на користь нерезидентів на виконання зобов’язань перед ними при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та здійснює перерахування їх на користь нерезидентів на підставі раніше отриманих доручень від такого клієнта за наявності індивідуальної ліцензії Міністерства економіки.

У разі застосування до нерезидента, який є контрагентом клієнта уповноваженого банку, спеціальної санкції уповноважений банк від дня, наступного після дати отримання від Департаменту інформації про застосування цієї спеціальної санкції, але не раніше дати, з якої санкція починає діяти, приймає від своїх клієнтів доручення на здійснення переказів коштів на користь такого нерезидента та здійснює переказ їх на користь такого нерезидента на виконання зобов’язань перед ним при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності на підставі раніше отриманих доручень від своїх клієнтів за наявності індивідуальної ліцензії Міністерства економіки.

Зарахування коштів, що надійшли за зовнішньоекономічними операціями на користь клієнта уповноваженого банку (резидента), до якого або до контрагента якого застосовано спеціальну санкцію, уповноважений банк здійснює без наявності індивідуальної ліцензії Міністерства економіки.

У випадку застосування спеціальних санкцій до суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності необхідно його ідентифікувати. Для ідентифікації резидента (нерезидента), до якого застосовано (скасовано) спеціальну санкцію, банк зобов’язаний порівняти реквізити цього резидента (нерезидента) з власної електронної бази спеціальних санкцій із реквізитами в документах, які є в банку, зокрема і в установчих документах клієнта, зовнішньоекономічних договорах, контрактах, угодах клієнта, а також використати інформацію з WEB-сторінки за адресою www.ukrdzi.com.ua.

Другий етап. За здійснення переказу коштів резидентом на користь нерезидента банк зобов’язаний вимагати від клієнта (залежно від виду операції) документи, які підтверджують законність здійснення платежу. До них відносять:

– договір (контракт) із нерезидентом або інший документ, що має силу договору;

– вантажно-митні декларації, акти прийняття-здавання або інші документи, які є підтвердженням здійснення імпорту продукції, прав інтелектуальної власності, факту виконання робіт чи надання послуг;

– інвойси, рахунки-фактури та інші документи, необхідні для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків;

– індивідуальні ліцензії НБУ; акти цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків або погодження НБУ.

Третій етап. Банки зобов’язані перевіряти дотримання імпортерами 90-денного терміну розрахунків. Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відтермінування поставки, у разі, коли таке відтермінування перевищує 90 календарних днів від моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується , потребують індивідуального дозволу регіонального управління НБУ за місцем реєстрації українського резидента. У разі порушення клієнтом 90-денного терміну розрахунків банки повідомляють про факт порушення податковий орган.

Кожна проведена операція фіксується в спеціальному журналі контролю стану розрахунків за імпортними операціями клієнтів. У журналі інформацію фіксують за такими позиціями:

1.    назва імпортера;

2.    назва постачальника продукції;

3.    країна постачальника;

4.    сума і дата переказу коштів;

5.    дата та номер договору;

6.    дата завершення законодавчо встановлених термінів розрахунків;

7.    надані ліцензії;

8.    дата постачання продукції (виконання послуг).

Четвертий етап. На оригіналах та копіях документів, які засвідчують законність здійснення імпортної операції, працівник банку робить відмітку. Відмітка банку має засвідчуватися підписом відповідального працівника і відбитком штампу й містити таку інформацію: дата здійснення переказу іноземної валюти; сума переказу; код валюти (літерний або цифровий), в якій здійснено переказ.

Якщо валюта для здійснення переказу на користь нерезидента була придбана на МВРУ, то на оригіналах і копіях документів, на підставі яких було куплено іноземну валюту, також робиться відмітка, яка містить: дату купівлі іноземної валюти; суму; код валюти; номер реєстру НБУ, який є підставою для здійснення операції.

П’ятий етап. Відповідальний працівник банку за кожним зовнішньоторговим контрактом формує картку обліку стану розрахунків за контрактом. Це здійснюється з метою контролю загальної суми платежів та відвантаження товару (виконання послуг). Сума платежів за контрактом не має перевищувати суми, вказаною у контракті. Якщо загальна сума платежів за контрактом разом із новими платіжними дорученнями клієнта перевищує суму контракту й у банку відсутні документи , які підтверджують зміни суми контракту, то платіжні доручення не приймаються до виконання.

Шостий етап. Для здійснення оперативного валютного контролю відповідальний працівник банку здійснює формування повного пакета копій документів за імпортною операцією в розрізі клієнтів та контрагентів. Пакет містить такі документи:

– картка обліку стану розрахунків за контрактом;

– платіжне доручення з відміткою банку про виконання;

– договір (контракт) із нерезидентом або інший документ, що має силу договору;

– вантажно-митні декларації, акти прийняття-здавання або інші документи, які є підтвердженням здійснення імпорту продукції, прав інтелектуальної власності, факту виконання робіт чи надання послуг;

– інвойси, рахунки-фактури та інші документи, необхідні для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків;

– заявки на купівлю валюти, якщо іноземну валюту було куплено на МВРУ;

– індивідуальні ліцензії НБУ;

– акти цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків або погодження НБУ.

Сьомий етап. Імпортна операція знімається з контролю після пред’явлення клієнтом документа, який згідно з умовами договору, засвідчує поставку продукції (виконання робіт) нерезидентом. У разі завершення розрахунків за контрактом працівник банку формує опис справи щодо контракту й здає документи до архіву.

 

 

6